Скорочення для дітей: вчимося читати швидко
Що таке скорочитання, чи можна навчити дитину швидко читати, з якого віку краще починати? І взагалі – чи потрібно це дитині?
Зміст:
- Що таке скорочитання?
- На чому ґрунтується скорочитання?
- Коли розпочинати навчання скорочитанню?
- Таблиці Шульте
- Як працювати з таблицею Шульт?
- Якщо вирішили навчати скорочення
- Як уникнути помилок під час навчання читання
Проблеми з технікою читання дуже поширені у школярів. Повільне прочитання призводить до того, що виконання завдання йде набагато більше часу, ніж в тих, хто вміє швидко читати. Відповідно, і успішність падає, і дитина засмучується, що теж важливо. І деякі батьки приходять до висновку, що потрібно навчати дитині скорочування.
Що таке скорочитання?
Скорочення – це спеціальна методика, що дозволяє людині максимально ефективно засвоювати текстову інформацію, витрачаючи на це мінімум часу. Заснований метод особливої техніки читання.
Ще позаминулому столітті французький офтальмолог Еміль Жаваль, спостерігаючи за своїми пацієнтами, побачив закономірність: очі людини, бігаючи по рядку друкованого тексту, змінюють короткі стрибки на короткі зупинки. З’ясувалося, що ми зупиняємось не на друкованих знаках окремо, а загалом на кожному рядку 3-4 рази. І він зробив висновок: поле зору людини для охоплення текстового блоку значно ширше, ніж уявляли раніше. Саме цю особливість стали використовуватиме набуття навичок скорочитання.
На чому ґрунтується скорочитання?
Зрозумівши вигоду від оволодіння навичками скорочитання – а це швидке освоєння великих обсягів інформації за зведеного до мінімуму витраченого для цього часу, розробкою його методики фахівці зайнялися всерйоз. А в основу методу поклали три основні принципи.
Перший – при читанні потрібно не потрібно водити очима горизонтально по тексту так, як ми зазвичай робимо, сприймаючи його за окремими словами, а йти по абзацях вертикально – у цьому випадку здатність до охоплення друкованої площі, дана нашим очам від природи, використовуватиметься максимально ефективно .
Друге – не потрібно промовляти вголос те, що ми читаємо, оскільки це сильно сповільнює процес читання. Необхідно швидко проходити по абзацях, вихоплюючи з тексту цілі блоки, і навіть сприймаючи сторінку цілком – при цьому інформація в наш мозок надходить потоком завдяки візуалізації.
ВАЖЛИВО! Навчитися не промовляти вголос слова під час читання можна, якщо замінити це на інше, наприклад, відбивати ритм рукою.
Третє – покращення якості сприйняття інформації та вміння не витрачати на це багато часу.
Коли розпочинати навчання скорочитанню?
Фахівці сходяться на думці, що розпочинати навчання скорочитанню потрібно не раніше 10-12 років. Багато в чому це пов’язано з тим, що дитина вже усвідомлює, навіщо їй (а не батькам) це потрібно і має певні вольові навички. Так, наприклад, йому слід стежити за тим, щоб не промовляти слова ні вголос, ні про себе – а це потребує зусиль з його боку. Навряд чи 5-6-річний малюк дотримуватиметься цього принципу.
ВАЖЛИВО! У середньому хорошою швидкістю читання для дитини вважається 120-150 знаків за хвилину. Скороченням називається навичка, коли ці показники вищі. Але зважте: якщо малюк не запам’ятовує інформацію, навичка швидкого читання абсолютно марна.
Існують вправи з методики скорочитання, які можуть допомогти першокласнику поліпшити навички. Зроблено вони у формі гри.
Слово на букву…
Дорослий повинен загадати слово, яке починається на певну букву, а малюк шукає їх у тексті.
«Буксир»
Разом читайте улюблену книжку, тільки дорослий робить це про себе, ведучи пальцем по рядку, а дитина вголос. Регулюйте швидкість, поступово збільшуючи її. Підсвідомо малюк намагатиметься встигнути прочитати за вами.
Повний порядок!
Візьміть нескладну пропозицію та запишіть слова у її складі у довільному порядку. нехай малюк «збере» пропозицію так, щоб у ньому з’явився сенс.
на швидкість
Засікайте хвилину, поки малюк читає текст. Як тільки хвилина скінчиться, скажіть «стоп» і позначте місце, де дитина закінчила читання. Через нетривалий час попросіть малюка знову почати читати той самий текст. Майже гарантія, що вдруге він прочитає більший уривок, ніж раніше. Втретє відрізок тексту буде ще більшим. Повторювати вправу понад три тази не потрібно. І не забувайте хвалити малюка щоразу за успіхи та старання.
Таблиці Шульте
Для тренування уваги та зосередження (від цих двох якостей безпосередньо залежить швидкість читання та сприйняття інформації) для старших дітей (10-12 років) можна використовувати таблиці Шульте.
Таблиця Шульте – це таблиця з випадково розташованими об’єктами (зазвичай числами або літерами), що служить для перевірки та розвитку швидкості знаходження цих об’єктів у певному порядку. Спочатку такі таблиці були розроблені німецьким психіатром та психотерапевтом Вальтером Шульте як психодіагностична проба для перевірки властивостей уваги людини.
Приклад таблиці Шульте
20 | 15 | 16 | 9 | 17 |
7 | 10 | 31 | 8 | 4 |
15 | 24 | 11 | 6 | 23 |
22 | 25 | 18 | 5 | 1 |
11 | 21 | 3 | 20 | 12 |
У скороченні подібні таблиці використовуються для тренування зосередження, перемикання, відволікання, розподілу уваги та вироблення навичок швидкого сприйняття тексту.
Є модифікації таких таблиць: з арабськими та римськими цифрами – таблиця Шульте-Платонова, двокольорові – Шульте-Горбова.
Як працювати з таблицею Шульт?
Відстань від очей до таблиці має бути, як і під час читання книги – приблизно 30-35 див.
Перед початком роботи з таблицею погляд фіксується у центрі і зсувається.
Знаходити числа і вказувати їх поглядом потрібно у порядку від 1 до 25 максимально швидко, не промовляючи їх у себе. Важливо фіксувати погляд у центрі, не пересувати очі та шукати цифри лише периферичним зором.
Не варто перевтомлювати дитину заняттями – 5 таблиць на день цілком достатньо.
На початку навчання використовуються таблиці 5х5 осередків, у міру набуття впевнених навичок розмір таблиць збільшують:
- 6 × 6;
- 7 × 7;
- 8 × 8.
Працювати можна як з друкованими джерелами, так і онлайн – таблиці Шульт легко знайти в Інтернеті. В цьому випадку не варто користуватися курсором, щоб вказувати цифри у потрібному порядку – це знижує якість навчання.
Якщо вирішили навчати скорочення…
Тривалість занять – 15-20 хвилин тричі на тиждень. Побудувати кожне заняття можна приблизно за такою схемою.
На першому етапі основна увага приділяється усуненню таких причин повільного читання:
- промовляння прочитаного вголос;
- невелике поле зору.
- Розминка – дитина читає текст до 100 слів, потім дорослий ставить йому питання розуміння прочитаного.
- Робота з таблицею “Шульте”. Для дітей підходять ті, що поділені на рівні прямокутники, кількість цифр у таблиці – 25 та 36, літер – 20.
- Вправа «По порядку» (про неї ми розповідали вище).
- Вправи на логіку (частіше використовую математичні логічні завдання за віком). Іноді їх можна замінювати малюванням на тему прочитаного.
Наступний етап передбачає, що основна увага приділяється підвищенню якості засвоєння прочитаного. Без цього жодне скорочення не має сенсу. Головне, скільки інформації залишиться у пам’яті у маленького учня.
- Читання пошкодженого тексту: можна розділити лист на 3-4 смужки та розвести їх приблизно на 1 сантиметр.
- Читання двох текстів одночасно – потім дитину просять згадати, чи бачила вона щось схоже, про що почув у прочитаному.
- Вправи на розвиток та активізацію словникового запасу. Наприклад, скласти невелику розповідь або хоча б кілька речень із запропонованими словами, які ніяк не в’язані між собою.
- Для того, щоб навчити дитину швидко орієнтуватися в тексті, застосовують вправу «Стрибок». Малюк кладе руки на коліна і починає читання за командою «стрибок!». За командою “Стоп!” відриває очі від читання (руки, як і раніше, на колінах), закриває їх і кілька секунд відпочиває. Команда «Стрибок!» – І треба почати читати з того місця, де закінчив. Тривалість вправи – 5 хвилин. Воно добре розвиває навички орієнтування у тексті.
- Вправа «Схований рядок»
Текст читається з прикритою верхньою частиною рядка. При цьому у малюка розвивається одразу кілька навичок. Оскільки нижній рядок залишається відкритим, дитина в якийсь момент розуміє, що йому вигідно зараз прочитати та запам’ятати його, в результаті розвиваються:
- навичка читання про себе;
- словесно-логічна пам’ять, оскільки потрібно прочитати та утримати в пам’яті кілька слів;
- вміння розподіляти увагу, адже малюк одночасно читає верхній термін вголос і нижню – про себе.
Як уникнути помилок під час навчання читання
Навчати скорочитанню, якщо дитина в принципі не має навичок гарного читання – неефективно. Найпоширеніша помилка батьків, коли вони починають вчити дитину читати – вони не звертають уваги на те, що дитина запам’ятовує не звук, а назву літери. Д – “Де”, Т – Те”, М – “Ме” і так далі. А потім малюк, намагаючись прочитати слово, намагається вимовити не звук, а назву літери у слові. Не “Таня”, а “Те-а-ен-я”… Звичайно, це дуже гальмує процес.
Слідкуйте за тим, щоб малюк запам’ятовував звуки, а не назви букв, чітко вимовляйте: «Т», «Д», «Н»… – це одна з найважливіших умов навчання читання.
Навчайте дитину поєднувати звуки у склади – протяжно, плавно: «ТААА», «БААА»… Якщо не звертати уваги на цю навичку, діти часто намагаються просто прочитати звуки у слові, не поєднуючи їх: «М-а-м-а».
Нехай уроків буде кілька, але коротеньких, а не один довгий, коли втомляться всі: і дитина, батьки – і почнуть дратуватися. Оптимально – три короткі заняття протягом дня до 10 хвилин, проміжок між ними 1,5-2 години.
ВАЖЛИВО! Під час навчання читання ніколи не використовуйте вирази на кшталт «ти мусиш!». «ТИ маєш прочитати цю сторінку, а потім ми підемо гуляти». Щоб процес пішов, малюк повинен розуміти, навіщо йому потрібно вміти читати, причому робити це швидко. Йому має бути цікаво.
Серйозний аргумент на користь того, що не варто поспішати зі скороченням – швидкість сприйняття інформації дитиною приблизна на швидкості розмовної мови. Якщо зарано почати вчити навичкам скорочитання, більшість інформації малюк не запам’ятає. І не варто плутати читання на швидкість та скорочитання! У другому випадку людина запам’ятовує максимум інформації, у першому – лише дуже невелику її частину.
Скорочення стане в нагоді вашим дітям у середній або старшій школі. Тоді ці навички реально допоможуть їм якісно запам’ятовувати великі обсяги інформації, а отже – швидше орієнтуватись у сучасному світі та бути успішними.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук