Чому це необхідно і як пробачити образи батькам та жити далі

Витоки наших дорослих проблем – родом із дитинства. Так стверджують психологи. В їх основі часто лежать дитячі образи, нанесені найріднішими людьми – батьками та не прощені досі. Але ті ж психологи кажуть: пробачити образу батькам – значить видалити «скалу» з душі і жити далі, впевнено і спокійно дивлячись у майбутнє.

Ніхто не сперечається: душевні рани, нанесені рідними – найболючіші і довго загоюються. Але якщо тверезо оцінити ситуацію, стає зрозуміло: від нескінченного переживання тієї далекої ситуації з дитинства страждаєте лише ви. То все ж таки, напевно, варто спробувати пробачити образи батькам? Це не просто. Але можливо, а головне – дуже потрібне вам!

Чому треба прощати батьків?

Образа руйнує зсередини, не дає рухатися далі. Як справа, яку розпочав, і ніяк не можеш закінчити. Пам’ятаєте, як важко прокидатися вранці, коли є щось, що ви не можете доробити? Відчуття незавершеності не дає можливості прийняти щось нове, стає непереборною перешкодою до подальшого розвитку. І прибрати її можете лише ви. Сама собою ситуація не вирішиться, а жити під тягарем образ роками і навіть десятиліттями… Це неконструктивно… і страшно. Але якщо ви відпустите образу, вона більше не контролюватиме ваше життя.

Джерело: Shutterstock

Образа – це агресивність на людину, яка зробила вам боляче. А злість – не найкращий попутник у житті. Зло руйнівне, як і образа. І руйнує вона насамперед вас. Подумайте: чи готові ви калічити власну душу непрощеними образами?

Якщо хтось і може прощати, то це ви. Це тільки ваша справа, ваше право та ваш вибір – прощати кривдника чи ні. І відпустивши образу, ви насамперед звільните самі себе.

Щоб було легше це зробити, спробуйте поставити себе місце кривдника. Уявіть, що ваша мама чи батько не знали, як поводитися в тій чи іншій ситуації. Можливо, далася взнаки відсутність позитивного досвіду в їхньому дитинстві, у відносинах з їхніми власними батьками. Може, вони образили вас не навмисне – просто в їхній системі життєвих координат це було нормою. Адже недаремно деякі батьки навіть не пам’ятають ситуацію, яка так образила їхню дитину. А якщо образа завдано не спеціально – вибачити її легше.

Джерело: Shutterstock

А хіба ви у своєму житті нікого не ображали? Навіть найближчих – тих самих батьків чи вже власних дітей? Підвищували голос, необґрунтовано звинувачували в чомусь, заявляли, що знати їх не хочете більше – а це дуже ранить… Так, ми не є ідеальними, і цей факт варто прийняти. Причому неідеальні всі: і діти, і батьки. Ви ж не хочете, щоб люди ображалися на вас усе життя? Особливо найближчі люди… Тоді навчитеся прощати самі.

Прощення відкриває вам безліч нових шляхів, щоб бути щасливими. Прощаючи, ви звільняєте у своїй душі місце для інших почуттів: замість агресії – співчуття, замість ненависті – любов, замість болючих спогадів про минуле – щасливе майбутнє: ваше та ваших близьких. Хоч би як ви приховували свої почуття, вашу образу відчувають усі, хто любить і цінує вас.

10 фраз, які добрі батьки ніколи не скажуть дівчаткам

Як вибачити батьків?

Зізнайтеся собі, що ваші батьки – неідеальні. Хоча в дитинстві ви думали саме так, можливо тому й виставляли їм завищені вимоги.

Усвідомте, що час іде і люди змінюються. Зараз ваші батьки вже не такі стурбовані побутом і клопотами з дітьми. Вони вдячні вам за онуків, пишаються вашими успіхами. Спробуйте обговорити те, що мучить вас стільки років – це може стати першим кроком відновлення гармонійних відносин між вами. І пам’ятайте: батько чи мати можуть навіть не пам’ятати ситуацію, яка ніяк не хоче вас відпустити, хоча дитинство давним-давно пройшло. Не чекайте від них багато чого й одразу.

Джерело: Shutterstock

Іноді батьки заперечують свою провину. Або взагалі стверджують, що саме завдяки таким їхнім діям ви виросли правильною, нормальною людиною. У такому разі не намагайтеся сперечатися та переконувати: залиште їм право на помилку. Можливо, вони щиро вважають, що чинили правильно, і не відчувають несправедливості до вас. Переконати людину в похилому віці – завдання практично нездійсненне. Примиріться із цим. І прийміть як даність той факт, що кожна людина має свою думку на те, що правильно, а що ні. Прийняття ситуації такою, як вона є, допоможе відпустити та пробачити образу.

Правила добрих батьків: 10 порад для мам та тат

Батьки не хочуть визнавати вину, а вам так хочеться, щоби вас пошкодували, як у дитинстві? Пошкодуйте себе самі – але тільки того, ще зовсім маленького. Ви ж уже дорослий, і можете пояснити далекому собі, що саме було не так і нічого змінити вже не можна, а можна тільки пробачити.

Не чекайте, що батьки зміняться одразу після розмови про образи. У кожного з нас усталений характер. Якщо хтось скупий на ласки, навряд чи він відразу стане ласкавим. Звичайно, ні! Але ви можете показати приклад, продемонструвавши своє кохання, доброзичливість і готовність йти на компроміс. Хтозна? А раптом це допоможе вашим батькам змінити свою думку про ваші образи і провину в них.

Найголовніше для вас (саме для вас!): вибачивши дитячі образи, ви перестанете бути заручницею минулого, відкриєтеся своїм рідним та близьким… І з чистою душею підете у майбутнє!

І ще одне. Хоч як сумно, батьки не вічні. І одного разу ви зрозумієте, що ображатися більше нема на кого. Та й чи коштувало воно того?

Джерело: Shutterstock