Терапевтичні казки. Що почитати та як придумати власну історію для дитини – радить психолог

Підбірка терапевтичних казок для дітей в непростий час для заспокоєння та рекомендації, як створити власну казку від психологині проєкту “Коло турботи” Карини Кривди.

Усі ми знаємо, що казки — це не тільки пізнавальний матеріал для дитини, вони ще мають терапевтичний ефект для дітей, особливо у теперішніх реаліях життя. Напрямки казок можна поділити за терапевтичною метою (страхи, прибаги (каприз), психосоматичні розлади, та інше) та за віком (від 0 до 3-4 років, від 3-4 до 12-13, підлітковий вік). У діток до 3-4 років страхи пов’язані з порушенням інстинкту самозбереження, увесь їхній світ зводиться до кола сім’ї, тому страхи більш орієнтовані на втрату батьків, відсутність турботи та тепла близької людини, залишитись самотнім, відчуженим та беззахисним. Важливо в цьому віці максимально бути поруч з дитиною, заспокоювати обіймами, гратися іграшками які зручно брати у долоні, робити вправи направлені на розвиток дрібної моторики, розповідати казки чи історії, де часто промовляти — «Я тебе люблю», «Я з тобою», «Я поруч», «Усе добре», «Усе спокійно», «Наші …(хто з близьких є поруч) теж з нами », надати малюку більшої впевненості, що у його світі — його сім’ї, все спокійно та безпечно.

У віці приблизно з 3-4 років до 12-13 років більш явним стає соціальний інстинкт, важливість приналежності до соціальної групи. Насамперед, формується розуміння приналежності до сім’ї зі своїм важливим місцем в ній. У цей період важливо окреслити за що дитина вже може нести відповідальність та мати свої обов’язки. Не соромитися підкреслювати що дитина та те, що вона робить, займає важливе місце в родині, як і всі її члени. Тому найбільш актуальними будуть казки та історії про родинне коло, рідний край тощо.

Казки й оповідання допоможуть вашій дитині пояснити ті речі, з якими вона не зіштовхувалася раніше або потребує підтвердження вже здобутого досвіду. Також, казка повинна бути ідентичною до проблематики дитини, знайомити її із різними стратегіями поведінки оточуючих та пояснювати чому вони так вчиняють. Окрім цього, казки допомагають дітям безпечно переживати свій страх чи проблему через головного героя. 

Джерело: Shutterstock

Можемо запропонувати алгоритм дій обрання чи створення власної казки:

1. Головним героєм казки буде, якщо син, то хлопчик, якщо донька, то дівчинка. Але ім’я головного героя треба вибрати інше, та взагалі не обирати ім’я знайомих людей, щоб не асоціювати з ними;
2. Визначитись, яка потреба дитини є актуальною зараз дз, наприклад, страх. Та зрозуміти його ключове походження;
3. Якщо вирішили вигадати казку чи історію, дотримуйтесь невеличких правил — починаємо з «Жили-були…», далі «І ось одного разу…», потім «Через це…», «І тоді», закінчуємо «З тих пір…»;
4. Додавайте до казки історії з життя малюка, це зробить сюжет казки більш зрозумілим та знайомим;
5. Пропонуйте послухати казку коли дитина сама цього хоче, не перетворюйте це на обов’язок;
6. Спробуйте розповідаючи/читаючи казку задіяти пальчики малюка, або дати йому невелику іграшку у ручки;
7. Казка завжди повинна добре закінчуватися;
8. Далі обговорюєте основний зміст, важливі моменти та чому герой вчинив так чи інакше;
9. Після обговорення дайте дитині ручку чи олівець і попросіть її спробувати намалювати сюжет казки, тобто про що вона була. Або погратися з іграшками, як у ляльковому театрі.

На думку психологині Карини Кривди найцікавішими та такими, що мають терапевтичний ефект є казки, які вигадала мама чи близька людина з сімейного кола, тому що, ніхто не знає малюка краще, ніж його близькі. 

Якщо ви хочете розповісти про війну, то казка повинна бути метафоричною, з уживанням слів «битва» замість «війна». У випадку, коли вам важко самостійно придумати казку, на допомогу завжди приходять рідні народні казки письменників та казкарів,  а також чимало повчальних казок з інших культур та країн.

Джерело: Shutterstock

Таких казок безліч, тож список може бути безкінечним, але спробуємо пригадати знайомі нам з дитинства історії:

• Збірки Українських народних казок (видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Ранок»;
• «Летючий корабель» — де завдяки своїй доброті і наполегливості, наймолодший син пройшов всі випробування царя, й таки одружився з царівною.
• «Ох» — Ох — це лісовий цар, недобра істота. Саме до нього потрапляє на службу ледачий син селянина, який двадцять років просидів на печі, пересипаючи просо й не маючи ніякого бажання працювати. 
• «Кирило Кожум’яка» — казка про сильного Кирила Кожум’яка, який подолав підступного змія, звільнив з-під його влади красуню княжну і одружився з нею.
• «Чарівне горнятко» — казка про те, як батько добровільно віддав по черзі своїх трьох доньок пану, не знаючи, що він справжній кат. І найменшій доньці Василинці доведеться визволяти сестер. Та як їх знайти у пустому, кам’яному замку?
• «Котигорошко» — історія Котигорошка є підтвердженням того, що добро обов’язково перемагає зло, однак задля того, щоб ця перемога відбулася, варто докласти багато зусиль. 
• «Як маленька бджола врятувала гуску» – історія про те, що потрібно допомагати своїм друзям та рятувати їх з біди.

Читайте також

Від 0 до 15: потреби дитини в різні періоди життя

Читати статтю

– «Казки дракона Омелька» С. Дерманський

– «Білченя, його друзі та чарівна книга» О. Фадєєва

– «Гидке каченя» Г. К. Андерсон

– «Ріккі-Тіккі-Таві» Р. Кіплінг. 

Важливо пам’ятати, що у емоційно та психологічно спокійних, врівноважених батьків буде й спокійна дитина, метафорично — «Надягаємо маску на себе, а потім на дитину». Тож не забувайте піклуватися про своє психологічне та фізичне здоров’я. 

Якщо ви чи ваші діти потребують психологічної підтримки, звертайтеся на безкоштовну гарячу лінію «Кола турботи» — 0800331391 або пишіть нам в Instagram @care_circle_ua 

КОЛО ТУРБОТИ — це кваліфікована психологічна допомога дітям від 0-12 років та їхнім батькам, які пережили психотравмуючі події під час війни. Психологи проєкту  допомагають усім верствам населення, надають фахові поради, як подолати посттравматичний стресовий розлад.

Читайте також

Які мультфільми не можна показувати дітям в часи війни: поради психолога

Читати статтю