Школа для майбутніх батьків: що варто знати тим, хто готовий прийняти дитину у сім’ю 

В Україні зростає кількість родин, які хочуть прийняти дитину в сім’ю у різний спосіб: усиновити, стати прийомними батьками, опікунами або піклувальниками, або ж – створити дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ). І навчання – це важлива частина підготовки на цьому шляху. Про його особливості розповідають Анастасія Подольська та Оксана Панова, національні тренерки, фахівці з сімейних форм виховання  МБО “БФ “СОС Дитячі Містечка” Україна.

Оксана Панова

Національна тренерка, фахівчиня з сімейних форм виховання  МБО "БФ "СОС Дитячі Містечка" Україна.

Анастасія Подольська

Національна тренерка, фахівчиня з сімейних форм виховання  МБО "БФ "СОС Дитячі Містечка" Україна.

Що таке школа для майбутніх батьків та чому вона важлива?

Попри те, що кількість бажаючих прийняти дитину в родину потрохи збільшується. В Україні досі є діти, які зростають та виховуються в інституційних закладах та потребують сімейного догляду та піклування. Допомогти можуть небайдужі громадяни, які мають бажання відкрити своє серце та домівки й прийняти дітей у свої родини. У процесі прийняття дитини в родину є обов’язковий крок – проходження навчання. Направляє на навчання служба у справах дітей, організовує навчання обласний центр соціальних служб, проводять навчання сертифіковані тренери.

Навчальна програма для кандидатів в усиновлювачі сфокусована на підготовці до виховання усиновленої дитини у сімейному середовищі. Вона також сприяє кращому розумінню кандидатами індивідуальних особливостей дитини, її інтересів і потреб. Програма допомагає усвідомити непростий шлях, який проходить дитина від закладу до потрапляння в сім’ю. Ця програма затверджена Міністерством соціальної політики. Вона складається з кількох тематичних модулів. Її мета – допомогти батькам краще зрозуміти психологічні, емоційні та фізичні потреби дитини, позбавленої родинного піклування.

Лише з лютого по липень 2024 року навчання на наших підготовчих курсах у 5 регіонах України пройшли 283 кандидати у сімейні форми виховання. Переважна частина з них – це усиновлювачі. Трохи менше – ті, хто хоче стати опікунами або піклувальниками. Також є кандидати, які бажають стати прийомними батьками або створити дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ).

Як школа для майбутніх батьків допомагає створити стабільне середовище для дитини

Серед основних напрямків навчання – психологічні, правові та соціальні аспекти усиновлення. Також увага приділяється ознайомленню з процесом адаптації. Навчання допомагає батькам зрозуміти, чи готові вони до усиновлення зараз. У деяких випадках програма показує, що для них краще обрати іншу форму сімейного виховання. Ми неодноразово були свідками історій, коли в останній момент пара відкладала рішення. І навпаки, бували ситуації, коли родини приймали кілька дітей і були дуже щасливими.

Джерело: freepik

Навчання – інформація + постійна взаємодія

У процесі проходження навчання кандидати отримують необхідні знання з питань догляду та виховання дитини або ж дітей, яких вони прийматимуть у свої родини.

“Я думав, що прийду на навчання та посиджу десь на задній парті, як у школі, щоб мене і не було видно, а тут виявилося все не так. Тут дуже насичено і цікаво” – поділився один із кандидатів в усиновлювачі.

Навчання проводиться у форматі тренінгу, який включає не тільки теоретичну частину, але й практичні вправи. У програмі також передбачена робота у малих групах, моделювання ситуацій та спільна комунікація в колі однодумців. Крім того, учасники виконують самостійну роботу. Велика увага приділяється обговоренню поданого матеріалу та практичних вправ. Це постійна взаємодія, яка починається в тренінговій кімнаті та продовжується у спільному груповому чаті.

До речі, груповий чат – це один із інструментів продовження обговорень щодо тем, розглянутих під час навчальних модулів. Саме сюди тренери прикріплюють додаткові матеріали для ознайомлення: посібники, статті, фільми, програми та інше. Саме тут учасники діляться новинами про перебіг процесу усиновлення, знайомства з дитиною, особливості її адаптації в родині. Отже, група продовжує функціонувати ще тривалий час після завершення формальної частини, стаючи своєрідною групою взаємопідтримки.

Джерело: freepik

Навчання як фактор усвідомленого рішення

Навчання допомагає кандидатам прийняти усвідомлене рішення. Це може бути як підтвердження їхнього наміру створити сімейну форму виховання та прийняти дитину в родину, так і рішення відмовитися від цієї ідеї після реальної оцінки своїх можливостей. Деякі кандидати можуть усвідомити, що, наразі, не готові або уявляли собі шлях прийомного батьківства по-іншому.

Певні теми, вправи та завдання для учасників розроблені таким чином, щоб вони могли відчути свої внутрішні ресурси. Це допомагає краще зрозуміти себе та прийняти виважене рішення щодо майбутнього або повторного батьківства ще до завершення навчального курсу. Таке рішення має ґрунтуватися на усвідомленому бажанні та здатності ділитися любов’ю, турботою і піклуванням не лише з біологічними дітьми.

“Скількох помилок я міг би уникнути у вихованні сина, якби пройшов навчання за “Програмою підготовки до батьківства” – я б її так назвав. Її має проводити або Міністерство соціальної політики, або Міністерство освіти, поки пари чекають місяць перед поданням заяви до РАЦСу. Одразу б і пройшли обов’язкове навчання!”, – зазначив один із кандидатів в усиновлювачі, який завершив курс підготовки у серпні.

Навчання як руйнівник міфів і стереотипів

Цей курс допомагає кандидатам зняти “рожеві” окуляри, оскільки багато з них приходять зі своїми очікуваннями щодо віку, статі та зовнішності дитини. Переважно вони бажають прийняти в сім’ю малюків або немовлят, вважаючи, що саме такі діти їх чекають. Проте реальність інша: більшість дітей, які можуть бути влаштовані в родини, віком від 11 років і часто мають рідних братів або сестер. Деякі з дітей можуть мати інвалідність. На практиці виявляється, що кандидати не завжди готові до таких реалій. Часто в навчальній групі звучить питання: “А що робити з генетикою дитини, яка прийде в родину? Як з нею справлятися?”

За нашим досвідом, важливим компонентом навчання для потенційних усиновлювачів є психологічна підготовка. Адже багато дітей, які очікують на усиновлення, мають досвід травматичних подій, включаючи втрату батьків або перебування в інтернатах.

Джерело: freepik

Кандидати часто зіштовхуються зі складнощами у розумінні специфічних потреб таких дітей. Особливо це стосується дітей з травматичним досвідом, дітей з інвалідністю та особливостями розвитку. Діти, які тривалий час перебували у державних установах або зазнали ранньої втрати батьків, пережили складні життєві ситуації. Вони можуть бути недовірливими, відчувати страх або стрес у новому оточенні. Це може ускладнювати їх інтеграцію та адаптацію у новому для них середовищі: у новій родині чи школі. Внаслідок минулих переживань такі діти можуть проявляти неслухняність або замкнутість.

Підлітки – можуть мати труднощі з розумінням своєї ідентичності, особливо якщо знають про своє усиновлення. Вони розмірковують про своїх біологічних батьків і власне походження, що може викликати внутрішній конфлікт. Тому усиновлювачам важливо розуміти, як підтримати дитину, яка гіпотетично може мати певні емоційні та поведінкові складнощі.

Не менш важливим аспектом є емоційна готовність прийняти дитину, яка може спочатку не проявляти вдячності, прихильності чи любові. Тому потенційні батьки мають бути готові до можливих труднощів у формуванні довіри між ними та дитиною. Над цим треба буде добре попрацювати. Але все це долається, якщо батьки є дитиноцентричними, виявляють розуміння, терпіння і підтримку. Вони докладатимуть стільки зусиль, скільки буде потрібно, щоб дитина, яка прийде до них у сім’ю, зростала в безпечному та люблячому середовищі.

Крім того, майбутні батьки мають знати правові та соціальні аспекти усиновлення. Вони повинні чітко розуміти свої обов’язки та права. Важливо вміти налагодити відносини із соціальними службами, особливо у перші місяці після усиновлення.

Джерело: freepik

Навчання як майданчик для дискусій

Навчальна група – це живий організм, який містить в собі і генерує різні погляди, цінності, установки, свої бачення щодо стилів виховання та життєвий досвід. Отже, цінним для учасників є можливість у відкритій та теплій атмосфері групи ділитись не лише досвідом сімейного виховання у власних сім’ях та сім’ях своїх батьків, а й отримувати нові знання: 

• від вже діючих усиновлювачів, які проходять повторний курс навчання;
• від кандидатів, батьки яких тривалий час самі є прийомними батьками;
• від кандидатів, які особисто були усиновлені та висловлюють бажання поділитися власним досвідом і думками про те, що кандидати могли б зробити по-іншому, щоб дитина відчувала себе у їхній сім’ї прийнятою, потрібною та улюбленою.

Дехто з учасників після завершення навчання зазначає, що знайшов однодумців. Спершу, навіть не підозрюючи, що у ці непрості часи війни та складних обставинах є достатня кількість сміливців, готових прийняти дитину, а іноді й групу дітей. Інші діляться емоційними враженнями й зазначають, що тільки під час навчання дізналися про різні форми сімейного виховання: “Ще є і прийомні сім’ї, і дитячі будинки сімейного типу. Ми до цього чули лише про усиновлення. Ви нам очі відкрили, як далеко у цьому плані Україна пішла…!!!”, — поділилось подружжя майбутніх усиновлювачів.

Якщо Вас зацікавила дана інформація та ви хочете дізнатися більше про сімейні форми виховання, переходьте за наступним посиланням до чат-боту “Кроки до дитини”.