Розгубленість та стрес мами, що робити?

Запитання: “я зараз в безпеці…але мене весь час трусить, трусяться ноги і руки, не можу їсти і важко рухатися, особливо коли дивлюся на свою доцю, їй завтра буде 2 рочки. Дуже переживаю, що я її підвела, що не змогла бути для неї опорою, майже не приділяю їй часу. Через це намагаюся уникати контакту з нею. Є якісь методики по виходу з такого стану? Розумію, що дитині я зараз потрібна як ніколи і боюся, що своєю поведінкою зроблю їй тільки гірше.”

Джерело: instagram @bebinka63

Відповідь

Те, що відбувається з тілом: шокова реакція на кількість адреналіну та катехоламінів (гормони стресу). Діти не знають, якою має бути мама в тій чи іншій ситуації, хоч зрозуміло потребують допомоги.

• В першу чергу потрібно повернути собі тіло, за ним підтягнеться розум.
• Огорнути себе пледом, пити воду маленькими ковтками, спати, попросивши іншу дорослу людину побути з дитиною.
• Часто простукувати легенько межі свого тіла, прохлопувати.
• Тупотіти ногами. Викричатись у подушку, плакати.
• Це дає змогу реагувати, не завмирати.

Джерело: Instagram @tanyachuyan

Потім, коли прийдете до тями:

• поговоріть з дитиною,
• коротко опишіть ситуацію та власні емоції,
• попросіть пробачення, подякуйте її терпінню та повертайте собі роль турботливої мами.

Нехай все вийде!

Давайте собі час для адаптації. Ніхто вас з дитинства не вчив, що таке війна. Бути розгубленою – нормально, боятись – нормально. Оговтуватись і виправлятись – нормально. Якщо не виходить – біля дитини може бути інший дорослий, а мамі потрібен її дорослий.

Це все тимчасово!

Читайте також

Панічна атака, істерика, страх: прийоми першої психологічної допомоги від ЦГЗ

Читати статтю