День захисту дітей: чому українським батькам настав час реформувати систему охорони здоров’я

У 2016 році в Україні почав працювати фонд «Будинок Рональда МакДональда» (Ronald McDonald House Charities®, RMHC®). А це означає, що кожна людина, якій небайдуже здоров’я дітей та стан дитячих лікарень, може активно долучитися до реформи охорони здоров’я в Україні та зробити так, щоб наші діти були здорові. З 1974 року фонд працює над тим, щоб покращити здоров’я дітей: вже у 64 країнах світу люди знають, як це лікувати дітей по-людськи. Подивіться, як упорається Польща. Беремо приклад?

Фото: Юрій Гринків

Коли наші діти здорові, ми не особливо переймаємося станом лікарень, палат, наявністю в них обладнання та правильного підходу до лікування. Іноді ми допомагаємо тим, хто потрапив у біду, тихенько молячись: «Боже, борони!» І тільки коли твоя власна дитина потрапляє до лікарні, ти розумієш, як потрібно змінювати систему. Тільки ти не можеш цим зайнятися, бігаючи за ліками, домовляючись з лікарями, намагаючись достукатися і зробити так, щоб до дитини ставилися по-справжньому доброзичливо… Адже можна не чекати на момент випробувань, а змінити все на краще для всіх українських дітей та їхніх батьків .

Сімейно-орієнтована медицина: як це працює?

Коли дитина хворіє, мама має бути поруч. Щоб не було так боляче, сумно та сумно. Це ясно кожній дитині та кожній мамі. Та й лікарі, навіть ті, яких термін «терапія материнською любов’ю» змушує знизувати плечима, підтверджують: одужання проходить швидше, мамин догляд таки краще, позитивні емоції допомагають зміцніти. Так, професіоналізм медиків на першому місці, але потім стан дитини дуже залежить стану мами. Якщо вона поруч і спокійна, то й дитина почувається краще. Це все прості та зрозумілі речі. Але не в нашій країні. Дитина та мама валетом на ліжку чи мама, що сплячи поруч на стільці, — наші реалії. І все ж таки на державному рівні вже вирішено перебудовуватися на сімейно-орієнтовану медицину.

Спільне перебування мами та дитини після пологів у більшості пологових будинків, партнерські пологи, використання «методу кенгуру» для адаптації недоношених дітей – у числі досягнень останніх 10-15 років. Нещодавня перемога — відкриті реанімації (вже набув чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України, тому якщо медзаклад не на карантині і батьки не порушують правила санепідрежиму, здорові і не в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, їм можна відвідувати дитину, яка перебуває у відділенні інтенсивної) .

Але ж хворій дитині потрібна мама поряд і тоді, коли вона не в реанімації! Ви скажете: «Адже це ціла справа — все організувати…». Так. Це ціла справа. Але все організувати можна. У багатьох країнах усе вже організовано. Причому батькам це коштує 1% від щомісячної зарплати. Просто мами та тата взяли відповідальність на себе та довірилися Фонду Рональда МакДональда.

Поляки – молодці!

Ще недавно у Польщі, як і в інших країнах світу (навіть із вищим рівнем медичного обслуговування), палати не були розраховані на перебування батьків із дітьми. Але завдяки роботі фонду «Дім Рональда МакДональда» сьогодні у Варшаві є новітня дитяча лікарня, де в кожній палаті можуть перебувати двоє дітей та дві мами. А ще… сама будівля дуже простора, в ній є кухня, де батьки та діти п’ють-їдять, комфортні ігрові – сімейні кімнати та, звичайно, найсучасніше медичне обладнання.

Фото: Юрій Гринків

Весь персонал – від хірурга до кухаря – ставить турботу про дітей і їх комфорт на чільне місце і з упевненістю говорить про те, як круто змінюється ситуація зі здоров’ям хлопців у умовах, що змінилися. А починали так само, як і ми зараз: із кімнат для батьків у звичайних дитячих лікарнях.

Фото: Юрій Гринків

За справу взялася пані Катаржина Новаковська. Це завдяки її щирій участі у долі кожного, хто захворів, її ангельському терпінню, чесності, порядності та, звичайно, таланту менеджера польський фонд такий успішний. Найкращі педіатри країни підтримують діяльність Фонду та Катаржини. Катаржині довіряють, зараз її дзвінок — це як документ із десятьма печатками. Тому є не лише дитяча лікарня у Варшаві та сімейні кімнати. По всій Польщі їздить пересувна станція, яка проводить онкотести дітям (бачите ту машинку на фото вона така). На цю дорогу штуку збирали гроші і бізнесмени, і батьки, які перераховують 1% від зарплати щомісяця на рахунок фонду, знаючи, що океан складається з крапель і що, тільки-но взявшись за справу разом, вони змінять ситуацію. В результаті по всій Польщі проводиться профілактика онкологічних захворювань. Коли пересувна станція приїжджає до міста, всі батьки ведуть дітей перевірятись. Без варіантів. Про те, що огляд будуть повідомляти в костелі на службі, так що всі знають, всі розуміють і йдуть з дітьми. Потім кожен отримує результат та рекомендації. Декому доводиться повідомляти погані новини, але Катаржина каже, що найголовніше, щоб у цей момент людина не була віч-на-віч зі своїм нещастям. Вона дзвонить мамі, спокійно каже, що робити, куди їхати, що взяти із собою. Ті, кому потрібне термінове та тривале лікування, прямують до «Будинку Рональда МакДональда».

Фото: Юрій Гринків

Поява в Кракові «Дома Рональда МакДональда» — також результат роботи Фонду, волонтерів, Катаржини, батьків та успішних бізнесменів. До речі, під час нашого візиту ми побачили і дорослих волонтерів, які допомагають батькам утримувати будинок у порядку, і маленьких дітей, які напередодні Різдва вбирали ялинку та прикрашали зал, і одного зі спонсорів, який ходив із серветкою та акуратно відтирав цятки на стінах. Студенти ходять сюди після занять, люди похилого віку допомагають, коли можуть… Звичайно, є стіна, на якій розміщені логотип кожної компанії, яка підтримує Фонд. Але ще важливіша щира подяка людям, які роблять все, що від них залежить, щоб тим, кому погано, стало трохи легше.

Фото: Юрій Гринків

Цей будинок для тих, хто здалеку привіз дитину лікуватися до клініки. І привіз надовго. Тяжкохворим дітям досягнення сучасної медицини допомагають вижити, а кохання та турбота близьких — пережити тривалу терапію. Комусь хочеться маминого супчика, комусь потрібна особлива дієта, хтось просто повинен знати, що мама сидить поряд і тримає за руку. Стільки скільки знадобиться. Поки не одужаєш. А мамі та татові? Їм теж потрібно виспатися (хоча б по черзі), прийняти душ, хоч ненадовго вийти з клініки, залишаючись за 10 хвилин ходьби.

Фото: Юрій Гринків

Для них побудований цей будинок, де кожна сім’я має свою кімнату з двома ліжками і навіть місцем для дитини, яка буде з ними, поки лікують братика або сестричку. А ще тут пральня, кухня, зал, де можна послухати музику чи подивитись кіно, навіть своя пекарня! Дуже хотілося, щоб у будинку пахло свіжим хлібом… І якщо терапія материнською любов’ю стає додатковим ресурсом для одужання у дітей, то тут створено всі умови, щоб мама була сильною, вірила у краще і своїм коханням допомагала лікарям лікувати дитину.

Шанс для України

У нас із вами сьогодні є такий самий шанс змінити ситуацію в Україні. Як? Спочатку зрозуміти, що ми та наші діти гідні людського ставлення. Потім повірити, що те, що зробили батьки та Фонд у Польщі та інших країнах, ми теж можемо зробити. Для наших дітей. До речі, 5 млн. гривень уже зібрано (завдяки акції мережі ресторанів МакДональд «Долоньки щастя»). Так що кілька кімнат у нас вже буде. Але щоб Сімейні Кімнати Рональда МакДональда з’явилися у кожній дитячій лікарні в Україні, нам, мамам та татам, треба активно підключитися. Волонтери, допомога успішних бізнесменів та благодійників, наші відрахування — все це може змінити ситуацію в охороні здоров’я докорінно. Головне – захотіти мати здорових дітей. А це бажання ми вже маємо.

Докладніше про те, що робити далі, на www.rmch.org.ua