Дитина невдало впала: що робити при дитячому травматизмі

Можливостей заробити механічну травму у дитини достатньо. Що ж робити, якщо це таки сталося?

Зламаний ключик

Ключиця – слабка ланка в кістковій системі малюка: вона єдина з’єднує руку з тулубом, а тому й легко ламається при падінні з санок або снігокату, а іноді навіть просто на слизькій доріжці.

Часто переломи у малюків зазвичай бувають неповними — поднадкостнічними, ніби молоду гілочку зламали: лозина всередині тріснула, а пружна шкірка зовні не постраждала. Якщо не знати про те, що трапилося, подумаєш, що гілочка ціла. З ключицею те саме: пружна окістя не дозволяє кістковим уламкам розійтися, болить цілком терпимо, як при будь-якій травмі, тому матусі часто дізнаються про такі переломи, коли вони вже зрослися, тобто через пару тижнів, виявивши на дитячій ключиці дивний наріст у вигляді шишечки – кісткову мозоль. Хоча найнеприємніше вже за, показати малюка травматологу все одно необхідно.

При класичних повних переломах, коли пошкоджується не тільки сама ключиця, а й зовнішній футляр – багата на нервові закінчення окістя, клінічна картина буває дуже яскравою. Малюк не знаходить собі місця від болю, у місці перелому з’являється хвороблива припухлість, рукою рухатиме боляче.

Що робити? Доставте малюка до травмпункту. Дайте дитині будь-який дитячий анальгетик у віковій дозі та забезпечте спокій зламаною ключиці та пов’язаною з нею ручкою. Зігніть її під прямим кутом у лікотку, підвісьте передпліччя на перекинутому через шийку шарфику або прибинтуйте до тулуба малюка.

Приземлився на…

1. Колінку. Якщо болить не дуже сильно, коліна згинається, дитина стала на ніжки, хоча і злегка накульгує, окажіть допомогти самі. Прикладіть до потерпілого суглоба холод на 15-20 хвилин, щоб зняти біль та набряк, зменшити крововилив. Краще, якщо це буде сніг або товчений лід у целофановому пакеті, щоб холодний компрес щільно прилягав з усіх боків до потерпілого суглоба. При падінні пролунав хрускіт, коліна
   набрякає на очах, на ній видно синці, малюк плаче від болю і не може поворухнути ніжкою? Схоже на розрив зв’язок — якнайшвидше покажіть його фахівцю-травматологу!
2. Гомілковостоп. При травмах гомілковостопного суглоба, які часто трапляються у діток, яких почали долучати до ковзанів або лиж, дійте так само. Тільки пов’язку накладайте вісімками, пропускаючи бинт під п’ятою малюка. На ніч його не знімайте! Пов’язка зменшить набряк та утримає суглоб у правильному положенні. Ходити у бинтах доведеться 5-7 днів.
3. Спинки. Коли приведете малюка додому, насамперед роздягніть його до трусиків і ретельно огляньте спинку на предмет синців і припухлостей і перевірте болючі точки на хребті. Для цього потрібно промацати його зверху вниз кінчиками вказівного та середнього пальців, розташовуючи їх з боків від хребців. А потім проведіть вказівним пальцем вздовж остистих відростків хребців (посередині хребта). Запитуйте у дитини, чи не відчуває вона біль чи дискомфорт? Якщо так, то потрібний рентген, щоб унеможливити компресійний перелом хребців. Він зазвичай виникає, коли малюка, який мчить з гірки, раптово підкидає на купині. Найпростіший експрес-тест на травму хребта попросіть дитину пройтись по кімнаті вперед та назад. Чи не змінилася дитяча хода? Чи не стала вона скутою, ніби він уникає якихось рухів?
4. Скопчик. Біль після падіння не вщухає, а все посилюється, особливо під час ходьби. Відвезіть дитину додому, обережно роздягніть, намагаючись не заподіяти їй болю, поверніть на животик і прикладіть до забитого місця пакет із замороженими овочами з холодильника, обгорнутий у рушник. Тримайте холод, доки не пройде біль. Якщо цього не трапилося за півгодини-годину, змастіть травмовану зону спеціальним кремом проти травм із протизапальними та знеболюючими компонентами та дайте малюкові дитячий анальгетик у віковій дозі. Якщо з дня травми вже минуло кілька днів, а біль не вщухає, малюк все ще не може ходити та сидіти, йому потрібна консультація травматолога!

Звичайно, хотілося б, щоб нашим малюкам не довелося опинитися у травмопункті. Чого ми вам щиро бажаємо! Але якщо вже неприємність сталася, намагайтеся зберегти спокій. Не лайте дитину за необережність, що вже не змінити. Постарайтеся підтримати малюка – тільки уявіть, як усе це пережити маленькому непосиді! Намагайтеся відволікати дитину, не давайте їй нудьгувати одному. І будьте надалі обережнішими!