Наскільки безпечне щеплення від поліомієліту

Питання про щеплення і про захворювання турбує всіх без винятку батьків, не кажучи про міжнародні організації, які розуміють, що вірус не визнає кордонів. Що ж таке вакцина від поліомієліту та як треба контролювати вакцинацію.

(фото Legion-Media)

Поліомієліт – небезпечна вірусна інфекція, збудник якої Poliovirus homini, є етеровірусом і передається тільки від людини до людини орально-фекальним шляхом, причому існує версія, що переносниками зарази можуть виявитися мухи. Суворі правила особистої гігієни дещо знижують ймовірність зараження, проте повністю гарантувати безпеку, зі зрозумілих причин не можуть. Заразитися вірусом поліомієліту можна у будь-якому віці, однак є кілька нюансів:

• Не завжди у разі потрапляння інфекції в організм розвивається захворювання. У дорослих не рідкісні випадки, коли поліомієліт протікає у легкій формі, при цьому він навіть не діагностується, оскільки його прояви подібні до будь-якої іншої кишкової інфекції. Носій вірусу, навіть при легкому перебігу захворювання або відсутності симптомів, є переносником інфекції.
• Найбільш небезпечний поліомієліт для дітей до 5-річного, а за деякими даними 7-річного віку, проте вважається, що немовлята до 2-3 місячного віку захищені материнським імунітетом і практично не заражаються.

Дівчинці роблять щеплення (фото: Fotolia)

Графік вакцинації від поліо

Імунітет, який виробляє організм після зустрічі з вірусом поліомієліту, стійкий та зберігається на все життя. Проте, вироблення стійкого імунітету шляхом вакцинації однієї щеплення мало. Відповідно до рекомендованої імунологами ВООЗ схемою вакцинувати дитину вперше потрібно у 2-місячному віці, тоді відбувається перше знайомство імунної системи з мікробом, потім ревакцинувати у 4 та 6 місяців. Для довічного стійкого імунітету проти поліомієліту щеплення повторюють у 1,5 роки, у 6 та 14 років.

В даний час застосовують дві принципово різні вакцини:

1. Інактивована вакцина (ІВП) містить убитий (інактивований) вірус Poliovirus homini. Таку вакцину вводять підшкірно чи внутрішньом’язово. Вона є найбезпечнішою і може входити до складу комплексних (комбінованих) вакцин.

2. Оральна вакцина (ОВП) містить ослаблений, проте живий вірус поліомієліту. Саме такий препарат був закуплений для нашої країни міжнародним фондом ЮНІСЕФ і вже надійшов до Закарпатської області. Вакцинують орально – за допомогою дозатора дитині капають дві крапельки на язик.

Фото: ihcpvt.com

Лікар Комаровський пояснює: для перших двох щеплень дітям потрібно використовувати лише інактивовану вакцину. Таким чином, дитячий організм «знайомиться» зі шкідником та виробляє імуноглобулін, орієнтований саме на нього, а ревакцинація через вказаний час закріплює його.

Оскільки після щеплення інактивованою вакциною не виробляється місцевий імунітет у шлунково-кишковому тракті, дитина може стати носієм інфекції, хоча і не захворіє сама. Саме з цієї причини після введення ШВП проводять вакцинацію живою вакциною (ОВП) – але не раніше ніж через 2 тижні після попереднього щеплення.

Правила вакцинації від поліомієліту

Починати щеплення дитини потрібно з інактивованої вакцини
Дитина має бути здоровою на момент вакцинації
У дитини не повинно бути протипоказань до вакцинації
Вакцина повинна бути якісною та дотримані правила її зберігання

За порушення правил вакцинації, зокрема – перше щеплення живою вакциною, існує незначний (за словами доктора Комаровського 1:3000) ризик зараження так званим вакцино-асоційованим поліомієлітом (ВАП), що зводиться до нуля, за дотримання правила ІВП – ОВП. Для дитини щепленого інактивованою вакциною, оральна вважається повністю безпечною.

Дівчина миє руки (фото: Fotolia)

У період масової вакцинації ОВП не щеплені діти так само наражаються на деякий ризик, особливо коли збираються великими групами, тому правила особистої гігієни особливо важливі.

ЧИТАЙТЕ ЩЕ:

Поліомієліт. Джерело, симптоми, лікування

Від чого захищають щеплення?

Поліомієліт: як підготуватися до вакцинації?