Бронхіальна астма в дітей віком: що треба знати?

Бронхіальна астма (БА) – це особливий стан бронхів, який включає хронічне запалення та підвищену чутливість дихальних шляхів до будь-яких подразників (інфекції, пилу, пилку, різких запахів тощо), порушення вільного дихання через набряк та спазму дрібних бронхів, а також виділення в’язкою мокротиння.

Основні фактори ризику

1. Найголовніший – алергічна налаштованість дитячого організму. Дуже часто появі бронхіальної астми передують алергічний діатез або сезонний алергічний риніт.

2. Спадковість – наявність астми у будь-кого з близьких родичів дитини.

3. Часто повторювані (або хронічні) запальні захворювання верхніх дихальних шляхів. Запальний процес дратує слизову оболонку дрібних бронхів, викликаючи їх звуження та підвищене виділення густого слизу.

4. Неблагополучний перебіг вагітності, передчасне народження малюка або відхилення у розвитку дихальної системи, порушення кишкового імунітету (дисбактеріоз), а також порушення харчування малюка (невірно підібрані молочні суміші, надто раннє введення прикорму, наявність у раціоні дитини алергонебезпечних або невідповідних за віком продуктів) .

Як виявляється?

1. Напади ядухи зазвичай короткочасні і виникають рідко (1-2 рази на тиждень), як правило, вночі або в першій половині дня. Про початок нападу можна здогадатися по диханню дитини, що сильно почастішало (більше 15 вдихів за хвилину) і зовні помітному утрудненому видиху.

2. Між нападами малюка турбує частий сухий кашель та хрипи. У найбільш сприятливому випадку (при легкій течії астми) кашель і хрип з’являються лише періодично (на тлі переохолодження, перенесеної застуди, сильної схвильованості тощо), найчастіше вдень, але не виключені і нічні напади. Більшу частину часу дитина (і вдень, і вночі) з боку виглядає здоровою і ні на що не скаржиться.

3. При бронхіальній астмі середньої тяжкості хрип і кашель (без лікування) у міжнападному періоді практично ніколи не зникають повністю, нерідко малюк не може нормально спати через болісний нападоподібний сухий кашель, який не супроводжується виділенням мокротиння і не приносить полегшення.

Особливості життя малюка-астматика

Загальні правила безпечного життя астматика добре відомі. Але іноді (особливо якщо захворювання протікає легко) вони перестають здаватися чимось обов’язковим. Дорослі розслабляються, дозволяють собі не так суворо дотримуватись основних правил, і в результаті стан дитини погіршується.

• У ліжку малюк проводить не менше 8 годин на добу. Тому матрац, ковдра та подушка тільки синтетичні, щоб їх можна було часто прати та легко сушити.
• Домашні вихованці – кішки, собаки, пташки, гризуни і навіть акваріумні рибки – не тільки доставляють масу позитивних емоцій, а й служать постійним джерелом найсильніших алергенів. Якщо у дитини астма, спілкування з меншими братами слід виключити. Лікарі радять відмовитись і від кімнатних рослин. Мікроскопічні цвілеві грибки в квіткових горщиках – алерген.
• Ще небезпечніше для малюка-астматика дорослі, що курять, так що батькам доведеться або відмовитися від згубної звички, або курити тільки за межами будинку, коли дитини немає поруч.
• Вологість повітря у квартирі має підтримуватись на рівні 50 %. Занадто сухе або надто вологе повітря погіршує стан дихальних шляхів. Гігрометр та зволожувачі допоможуть контролювати домашню атмосферу.
• На особливу увагу заслуговує побутова хімія – миючі засоби, пральні порошки, освіжувачі повітря, парфумерія, шампуні, мило і т.д. Те, від чого відмовитись неможливо, не варто купувати у звичайному супермаркеті, зараз є безліч товарів, призначених спеціально для алергіків.
• У сезон цвітіння рослин-алергенів бажано забрати дитину з міста. Такої можливості немає? Подбайте про профілактику нападів астми: переведіть малюка на гіпоалергенну дієту, почніть прийом призначених ліків та обмежте перебування на вулиці.

За статистикою, 80% дітей переростають бронхіальну астму, необхідно просто допомогти їм у цьому важливу справу.