19.06.2020 |
5 хв. читанняТелеведуча Марина Кухар: «Виховувати треба себе, а дітей треба любити»
Популярна ведуча каналу «Україна» новин «Сегодня» Марина Кухар в ексклюзивному інтерв’ю «Моя дитина» розповіла, які відкриття зробила для себе після народження дітей, як знаходить спільну мову з дочкою та сином. Також зіркова мама поділилася правилами виховання своїх дітей та розповіла, як діти сприймають її публічність.
1. Для багатьох стати батьком – переломний етап у житті. Розкажіть, як у вас?
Тільки недавно подумалося, що все своє доросле життя я – мама. Син народився, коли мені було 19. Зараз я розумію як рано! За нинішніми мірками я ще була дитиною. Середина 90-х – не найблагополучніший час. Студентська сім’я. Все було дуже складно матеріально – я навчилася пекти хліб на воді, без яєць та молока, бо іноді навіть на хліб грошей не вистачало. І, до речі, було смачно – майже чіабатта.
Але складності затьмарювало величезне почуття, яке прийшло разом з дитиною. Любов завбільшки у всесвіт. І вона насправді стала двигуном. А чи був переломний момент… Не знаю. Тут все просто – як увімкнути світло у темній кімнаті. Все набуває сенсу.
2. Розкажіть про будь-які три відкриття після народження дітей
Перше, напевно те, що цьому крихітному, здавалося б, ще нерозумному створенню потрібна лише кілька днів, щоб підібрати до тебе ключі. Відмички, які розкриють будь-який замок твого егоїзму.
Друге відкриття – все, абсолютно все, що ти говориш і робиш, ти побачиш потім, як у дзеркалі, у своїй дитині.
І найважче відкриття – не так складно дитину носити, народжувати, не спати роками, переживати через застуди та дитячі хвороби, проходити підліткові злети та падіння. Найскладніше – відпускати, коли настає час. Але на той час вони навчаються і цей замок батьківського егоїзму відкривати.
3. Що для вас найголовніше у вихованні? Можете скласти топ-5 правил?
Тут я повернулася б до другого мого відкриття. Немає й не може жодних п’ятдесяти-двадцяти принципів виховання. Діти дивляться на батьків. Діти беруть у сім’ї всі моделі поведінки. І тому головне та єдине правило – виховувати треба себе. А дітей треба любити.
4. Розкажіть, будь ласка, що найбільше запам’яталося з дитинства? Хто і що найбільше вплинуло на вас?
Те, що я найбільше пам’ятаю з дитинства – це нескінченна доброта, турбота та любов бабусі. Вона в мільйонах деталей – тарілка смородини з саду, що ще пахла дощем, поеми Лермонтова в перекладі Степана Руданського, які вона мені на ніч, замість казок, читала напам’ять, кожен із сотень листів, куди дбайливо була загорнута невелика сума для внучки-студен. І хоча, якщо чесно, моє дитинство не було безхмарно щасливим, але, гадаю, саме вона і те почуття, що я для неї безцінна, найбільше на мене і вплинули.
5. Які сімейні традиції передали вам ваші батьки чи бабусі з дідусями?
Традиції – це завжди ритуал, що дає почуття причетності, спільності до чогось або з чимось. Не скажу, що я потребую таких почуттів, тому особливо і не надаю значення ритуалам.
6. Що найбільше ваша сім’я любить робити разом?
У моїй сім’ї два інтроверти та один екстраверт. Немає такої сили, яка змусила б нас отримувати задоволення від роблення чогось разом. Ми виявляємо любов по-іншому – повагою до особистого простору.
7. Розкажіть, як впливає зоряність батьків на дитину?
Думаю, що у моєму випадку – ніяк. Мені схвильовано показушна зірковість, роздута зарозумілість і фальшива вінценосність. Я багато разів бачила, як швидко це відбувається. Для мене та моїх дітей – моя публічність – це частина роботи.
8. Чи караєте ви дітей?
Я намагаюся розмовляти, пояснювати, а не карати. Дітям треба розуміти, чому щось не можна. Не можна брехати, бо це підриває довіру. Не можна ображати слабких, тих, хто відрізняються, тому що це ображає тебе, як людину. Не можна наражати себе на небезпеку, тому що це знецінює роки моєї роботи мамою і т. д. Для мене вони — повноцінні особистості, цікаві, багатогранні та вільні. Як я можу їх репресувати?
9. Як ви балуєте своїх дітей?
Баловство, я так розумію, це скасування чи поступка у заборонах? А якщо заборон немає, а є розуміння? Чи є наполеглива праця, завдяки якій таке розуміння приходить? Сотні та тисячі годин розмов та мільйони джоулів терпіння. Тоді ні балувати, ні карати не доводиться.
10. Розкажіть про ваші улюблені книги, які вам, як мамі, були дуже корисні
Книги Юлії Борисівни Гіппенрейтер «Спілкуватися з дитиною. Як»… та «Виховування дітей та психоаналіз» Карла Абрахама. Перша дозволяє зрозуміти мотиви поведінки дитини, друга ж – природу цих мотивів.
11. Ви купуєте дітям дорогий одяг? Яке ставлення до брендів?
Я купую якісний одяг – натуральний, по можливості екологічний та зручний. Якщо це бренд без проблем, якщо ні теж не питання. Хочеться вірити, що я не стала жертвою маркетингу та модних журналів.
12. Як ви відпочиваєте? Ваші топ-5 місць для сімейного відпочинку
Син дорослий – ми давно не відпочиваємо. А найкращий відпочинок із донькою – подорожі. І не важливо – у парк по сусідству чи п’ять країн за відпустку. Головне, щоб ми знаходили те, що обом цікаво і була тема, яку можна обговорити.
13. Поділися улюбленим рецептом сніданку, який можна з’їсти разом із дитиною
Ми любимо вівсянку на сніданок. Гарячі молоко з водою навпіл, засипаю пластівці, наполягають до готовності, трохи вершкового масла. У тарілку дрібними кубиками нарізаю банан, кедрові горішки насипаю, власне, каша, мед, парочка полуничок та листя м’яти – смакоти! І корисно.
14. Дайте три головні поради всім батькам
У мене всього дві поради. Найменше батьківського егоїзму – у всіх його проявах – від лінощів і до бажання компенсувати свої невдачі за рахунок дітей. Більше кохання. Ми, на жаль, не в змозі передбачити, як складеться їхня доля. Але я знаю точно, що почуття материнської/батьківської любові завжди даватиме їм сили.
15. Хочемо попросити вас закінчити три пропозиції.
Я хочу, щоб у моєму житті було більше впевненості у завтрашньому дні. І не тільки в мене особисто, а й у всій моїй країні.
Я хочу, щоб у моєму житті було менше страждання довкола.
Я ніколи б не хотіла змінити щось у моєму минулому, тому що воно і робить мене мною.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук