Про межі та батьківські бажання: що ми насправді повинні своїм дітям?
Що ми повинні своїм дітям? Питання, яке задають собі багато батьків.
Досить часто батьки реалізують власні амбіції у відносинах з дітьми. Мало хто замислюється, що своїми діями батьки часом хочуть продемонструвати, які вони добрі батьки. А потім слідує жертовність – «я ж всю себе віддала дитині».
Насправді багато речей батьки роблять начебто для дітей, але підсвідомо – для себе. Адже тата та мами хочуть, щоб їх називали добрими батьками.
Пропонуємо розібратися, що ж ми насправді маємо своїм дітям.
«Я ж тобі все, а ти…»
Деякі батьки з раннього дитинства прищеплюють дитині почуття обов’язку. Це відбувається, коли ви часто використовуєте такі фрази, як «я ж тобі все, а ти…». Подібні стосунки батьків та дитини навряд чи будуть щасливими. Крім того, почуття обов’язку ніколи не дозволить отримати від дитини щиру подяку.
Важливо пам’ятати, що не можна орієнтуватися на свої бажання або ті «хочушки», які були у вас у дитинстві. У дитини є свої особисті потреби, які можна просто не побачити та зрозуміти через свої власні бажання.
Не менш важливо звертати увагу на надто високі запити дітей. Матеріальні бажання на кшталт останньої моделі айфона, як у когось із класу, або поїздка у відпустку на те місце, де відпочивали друзі, може бути бажанням компенсувати нестачу уваги. Можливо, ваша дитина намагається домогтися прояву вашої уваги та кохання. У цьому випадку варто обговорювати проблеми у відносинах з дитиною, а не звинувачувати її.
Іноді дитина вимагає дуже багато уваги, перебиває, лізе у розмови дорослих. Це може бути пов’язано з тим, що йому самотньо. Ще одна причина подібної поведінки – ви не збудували кордону. Ваші особисті та межі самої дитини. Але це зовсім не означає, що ви повинні переступати через себе і вичавлювати з себе максимум, коли у вас немає часу, ні сил на це. Вирішення проблеми – розібратися, що не так, і чому дитина раптом стала такою наполегливою.
«Хочу» замість «треба»
Щоб не виникало питання, що ми повинні своїм дітям, важливо формувати внутрішню опору – «хорошу маму» для самої себе. Психологи рекомендують позбавлятися власних дитячих травм, які негативно позначаються на тому, як ми виховуємо своїх дітей.
Адже саме дитячі травми мами призводять до того, що вона відчуває провину, тривогу, злість на саму себе, коли чинить зі своєю дитиною так, як з нею чинили в дитинстві.
Навчіться говорити «хочу» замість «треба». Цей чудодійний прийом допоможе інакше поглянути на те, що ми маємо своїм дітям.
Наприклад, замість “треба дати дитині хорошу освіту” подумки вимовляйте “я хочу дати їй можливість”. Я хочу дати йому щось більше, порадувати його щиро, без «має» — набагато приємніший і правильніший шлях.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук