Акушерське насильство не може бути нормою: ООН закликає не мовчати

Про те, що таке акушерське насильство і приниження під час пологів знає, напевно, кожна друга жінка, яка народжувала, а серед наших мам, що зіткнулися з цим, значно більше. Це не може і не повинно бути нормою!

Джерело: Instagram @molochnye_fe

Пологи – особливий період у житті жінки, коли вона не просто вразлива, вона повністю беззахисна і не в змозі постояти за себе. Частково цю проблему можна вирішити присутністю під час пологів партнера – чоловіка, мами, доули, які знають права жінки та здатні приймати за неї важливі рішення. Акушерська агресія це не лише проблема країн колишнього СНД та України, зокрема, цим грішать й інші країни, та донедавна замовчувалася. З 2015 року всесвітні організації всерйоз перейнялися проблемою і не останню роль у цьому відіграла активність самих постраждалих – пости в соцмережах та жахливі розповіді породіль підняли таку давню і таку жахливу проблему.

За результатами дослідження 2015 року, проведеного ВООЗ, було складено список дій, що порушують глобальні права жінок та є актом акушерського свавілля. Зокрема, до нього увійшли:

• примусові та не погоджені з жінкою медичні процедури – будь-які дії мають бути аргументовані та отримані, лікар повинен переконатися, що ви (або довірена особа) розумієте ризики його проведення чи не проведення,
• застосування методу Крістеллера – фізичне видавлювання дитини акушером, натисканням на живіт жінки,
• недотримання конфіденційності, присутність під час пологів або гінекологічних оглядів сторонніх (студентів, наприклад), без згоди
• відмова надати медикаментозне знеболювання
• відсутність повною мірою поінформованої згоди,
• відмова у госпіталізації,
• рання виписка жінок із новонародженими через неплатоспроможність.

Джерело: Shutterstock

На 74-й Генеральній Асамблеї ООН з доповіддю на цю тему виступила спеціальна доповідачка з питань насильства проти жінок Дубравка Шимонович (Хорватія). доповідь був підготовлений разом із ВООЗ і мета його вона сформулювала так:

Як зазначила одна з неурядових організацій, які надали інформацію: «насильство щодо жінок при пологах настільки нормалізоване, що (поки що) воно не вважається насильством щодо жінок». Тому таке насильство слід розглядати як порушення прав людини щодо жінок, що є метою цієї доповіді.

У доповіді також говориться, що питанням акушерського насильства в пологових будинках, як і дискримінацією жінок у будь-якій іншій сфері за статевою ознакою, має перейматися держава, а жінкам не варто про це мовчати. Основні тези доповіді:

Жінки часто не мають права приймати обґрунтовані рішення щодо отримання медичної допомоги під час пологів та послуг з охорони репродуктивного здоров’я; така відсутність поінформованої згоди є порушенням прав людини, відповідальність за яку може бути покладена на державу та національні системи охорони здоров’я.

***

В Ірландії після того, як у січні 2019 року в одному з пологових відділень померла мати та її дитина, в ефір національної радіостанції надійшов дзвінок від слухачки, яка розповіла, як вона особисто незадовго до цього зіткнулася з проблемою жорстокого поводження та відсутності догляду та безпечних умов. час пологів. Після цього дзвінка в ефір надійшли дзвінки від більш ніж 1000 жінок, і в період з 2 по 10 квітня ця радіостанція транслювала серію передач, присвячених детальному розгляду таких проблем, як небезпечні умови, неповага, насильство та жорстоке поводження з жінками в ірландських пологових відділеннях.

Джерело: Shutterstock

Прояв акушерської агресії

• Кесарів розтин без медичної необхідності. Якщо воно виправдане з медичного погляду, то є рятівною процедурою. Разом з тим останнім часом по всьому світу посилюється тенденція до надмірного застосування кесаревого розтину, а в Латинській Америці та Європі ця процедура заміняє природні пологи або вибирається як найкращий спосіб пологів.
• Епізіотомія – це глибоке розтин промежини і м’язів тазового дна жінки для того, щоб хірургічним шляхом полегшити природні пологи. Ця процедура може піти на користь матері та дитині у тому випадку, якщо вона необхідна з медичних міркувань, проте якщо вона не є необхідною та/або проводиться без отримання поінформованої згоди, то може призвести до несприятливих фізичних і психологічних наслідків для матері і навіть до її смерті і прирівнюватися до ґендерного насильства, тортур і нелюдського і принижує гідність.
• Загрозу здоров’ю вагітних жінок представляють гінекологічні огляди, що проводяться недосвідченим персоналом,
• Надмірне використання синтетичного окситоцину для стимулювання пологових переймів. Неправильне використання окситоцину може стати причиною мертвонароджень та розриву матки; крім того, без використання належної анестезії воно може призводити до болісних болів.
• ВООЗ не рекомендує застосовувати тиск на дно матки для полегшення пологів на другому етапі (прийом Крістеллера), однак цей метод, як і раніше, широко використовується для видавлювання дитини, іноді за допомогою ліктя, передпліччя або ваги всього тіла. Прийом Крістеллера дуже часто призводить до серйозних травм як матері, так і новонародженого.
• Хірургічні аборти, зіскрібки з порожнини матки та накладання швів після пологів, а також вилучення яйцеклітин для штучного запліднення, які проводяться без анестезії. Більше того, кілька жінок повідомили про те, що постраждали від накладення після епізіотомії додаткових стібків, відомих як «мужів стібки», оскільки вважається, що вони накладаються для задоволення чоловіка. Така практика є наслідком існування згубних патріархальних стереотипів та нерівноправних відносин між чоловіками та жінками.
• неможливість вибирати зручну позу під час пологів – Це також прояв акушерської агресії.
• Відсутність поінформованої згоди на процедури – Порушення всіх можливих прав людини. Тіло ваше і ви маєте повне право знати, що з ним роблять – які препарати вводять, навіщо, які наслідки їхнього введення (або не введення). Те саме стосується й інших процедур, у тому числі тих, що проводяться з новонародженим.

Джерело: Рixabay

Причини акушерської агресії

У своїй доповіді Дубравка Шимонович навела кілька можливих причин, що провокують акушерське насильство, серед них:

• Гендерні стереотипи щодо природної ролі жінок у суспільстві та материнстві. Згубні стереотипи виправдовуються також вірою в те, що народження дитини потребує страждань жінки. Жінкам кажуть, що вони мають радіти появі здорової дитини, а про їхнє власне фізичне та емоційне здоров’я забувають.
• Недостатнє фінансування медустанов, що призводить до нестачі кваліфікованого персоналу та часу у решти.
• Зловживання доктриною медичної необхідності, яка часто використовується для виправдання поганого поводження з пацієнтами та жорстокого поводження під час пологів.

Медичний працівник має широкі пізнання в галузі медицини і володіє соціальним привілеєм і авторитетом у цьому зв’язку, тоді як жінка сильно залежить від такого працівника щодо отримання інформації та допомоги. Крім того, під час пологів жінка особливо вразлива. Незважаючи на те, що медичні працівники, які погано поводяться зі своїми пацієнтами, не завжди роблять це навмисно, наявність авторитету в галузі медицини може сприяти формуванню культури безкарності, в рамках якої порушенням прав людини не просто потурають, а й зовсім їх не помічають.

• Дискримінаційні закони, що обмежують та прямо порушують репродуктивні права жінки. Наприклад, заборона абортів або право приймати рішення за жінку іншими людьми (точніше чоловікам – чоловікові, батькові, братові). Такі закони й досі існують у багатьох патріархальних країнах.

Проблема акушерського насильства існувала багато років практично в усіх країнах. Але часи змінюються – колись жінку взагалі людиною не рахували. Спільними зусиллями та нашою активністю ми зможемо перемогти цей кошмар.

Джерело