Від смутку до радості: емоції майбутньої мами важливі для розвитку дитини

У ході досліджень з’ясувалося, що на момент народження плоду добре знайомі всі емоції, які відчувала його мама: сум, радість, гнів, щастя та інші. І найважливіше — різноманіття переживань мами необхідне нормального розвитку дитини.

Fotolia

Стрес: він корисний!

Для початку спробуємо розібратися з поняттям «стрес». Що в нього вкладають фізіологи та обивателі? Ми звикли називати стресом будь-яку надмірно неприємну подію, пов’язану здебільшого з негативними переживаннями. Насправді, за визначенням фізіолога Ганса Сельє, «стрес є неспецифічною відповіддю організму на будь-яке пред’явлення йому вимоги». Все, що потребує якоїсь перебудови організму, адаптації до нових умов і буде стресом.

З цього погляду абсолютно не важливо, з приємною чи неприємною ситуацією ми зіткнулися, — сила стресу залежить від того, наскільки потрібно перебудовуватися. Виділяються гормони, що мобілізують організм до якоїсь дії. Виходить, що різні чинники (холод, спека, переляк, радість тощо.) викликають однакові біохімічні зрушення в організмі.

Ці зміни завжди є плідними, якщо в результаті відбувається адаптація. Якщо ж те, що викликало стрес, продовжує діяти, ми отримуємо надмірний стрес, а надмірний — дистрес, стан безвиході організму, якому потрібно перебудуватися, але не виходить.

Двічі мама: 8 цікавих фактів про другу вагітність

З позиції фізіології стресу не потрібно уникати, та це неможливо. Сельє пише: «Незалежно від того, чим ви зайняті або що з вами відбувається, завжди є потреба в енергії для підтримки життя, відсічі нападу і пристосування до зовнішніх впливів, що постійно змінюються.

Навіть у стані повного розслаблення спляча людина відчуває певний стрес. Серце продовжує перекачувати кров, кишечник – перетравлювати вечерю, дихальні м’язи забезпечують рух грудної клітки. Навіть мозок не повністю відпочиває у періоди сновидінь. Повна свобода від стресу означає смерть. Отже, фізіологічний стрес — основа життя, основа всіх змін, і він небезпечний.

Джерело: Shutterstock

Існує і фізіологічна модель відповіді стрес (незалежно від його причини). У такому складному механізмі задіяні гормоноподібні речовини надниркових залоз. Одні з них (глюкокортикоїди) запускають цю відповідь, інші (катехоламіни) беруть участь у її реалізації. Глюкокортикоїди, кортизол та кортизон запускають секрецію катехоламінів. Катехоламіни, адреналін та норадреналін спонукають організм до рухових реакцій, активних дій, спрямованих на подолання ситуації. Внаслідок цих дій вони витрачаються, і в організмі знову настає рівновага.

Якщо з якоїсь причини катехоламіни не можуть бути витрачені або внаслідок активних дій зовнішня ситуація не змінюється і стрес продовжується, секреція глюкокортикоїдів різко зростає, настає дистрес. Глюкокортикоїди викликають покірну поведінку та патологічний стан «пригніченої дії», що гальмує розвиток тканин, що ростуть, і може погано вплинути на розвиток плода.

Що бачить, чує та відчуває малюк у маминому животику: цікаві факти

Випустіть пару!

Виходить, що не всякий стрес небезпечний для вагітних, а лише дистрес, який не настає раптово, а починається з невеликого підвищення рівня глюкокортикоїдів та значного – катехоламінів. Якщо в результаті якихось ваших дій катехоламіни почнуть витрачатися, рівень глюкокортикоїдів не підніматиметься, і дистрес не настане.

Простіше кажучи, щоб уникнути дистресу, будь-якої складної ситуації шукайте можливість витратити свій адреналін. Це і є механізм захисту від несприятливих наслідків стресу, який необхідний вагітним.

Виходить, що підвищена емоційність вагітної необхідна нормального розвитку психіки дитини. Звичайно, треба прагнути, щоб при цьому приводів для радості було набагато більше. Швидка та бурхлива реакція на неприємності не шкодить крихті. Чим швидше і безпосередньо відреагує мама, тим менше до дитини надійде неприємних гормонів.

Джерело: Fotolia

Набагато небезпечніша негативна ситуація, на яку жінка через обставини не може відразу відреагувати. Наприклад, не завжди доречно плакати чи влаштовувати скандал у присутності начальства. Нагромаджуючи роздратування, навіть за умови не дуже сильного стресу, вагітна дуже швидко може непомітно перейти в стадію дистресу.

У цих ситуаціях користуйтеся методами наших бабусь у союзі із сучасною психологією. Знайдіть можливість піти в затишне місце і обов’язково відреагуйте – вилаяйтеся, поплачте. Постарайтеся швидше розповісти комусь про ваші переживання і швидше відверніться від негативних думок.

10 цікавих фактів про матку, плаценту та навколоплідні води

Родичам на замітку!

Погодьтеся, народження здорового та розумного малюка – турбота не лише матері. Тому ми пропонуємо невелику пам’ятку з порадами щодо поведінки близьких вагітної.

1. Не можна відмовляти майбутній мамі в проханнях, хоч би якими вони були. Намагайтеся задовольняти всі її бажання та забаганки в їжі, підгодовувати кращими продуктами, потурати її дивинам та фантазіям. Таким чином, ви створите оптимальні умови для розвитку майбутньої дитини.
2. Заборонено ображати та лаяти вагітну, з’ясовувати у її присутності стосунки. Традиційно майбутню маму завжди оберігали від сварок, не дратували її, щоб не пошкодити характер дитини. Тільки атмосфера доброзичливості та чуйності розвиває у малюка позитивні риси характеру та міцне здоров’я. Сучасні дослідження неодноразово підтвердили справедливість цього правила.
3. Оберігайте вагітну від усього, що може її злякати чи неприємно вразити. Не дозволяйте розповідати мамі страшні історії про пологи. Їй потрібно створити затишну обстановку, оточити її красивими речами, дати можливість частіше дивитися на прекрасні картини природи та красиві людські обличчя. Це важливо для народження здорового та красивого малюка.
   

   6 аналізів, які необхідно здати кожній майбутній мамі
4. Захищайте маму від настирливої ​​уваги оточуючих, які цікавляться термінами пологів, можливою статтю майбутньої дитини та станом її здоров’я. З давніх-давен збереження в таємниці всього, що стосувалося пологів, вважалося головною умовою благополуччя дитини. Сучасні дослідження підтверджують, що навмисна увага до «животика» викликає у внутрішньоутробного малюка почуття паніки, він може злякано затихати або, навпаки, брикатися.
   

   Не соромтеся зайвий раз нагадати доброзичливцям, що найкращий спосіб потурбуватися про малюка – зробити його мамі.

5. Довіряйте інтуїції вагітної. Якщо вона не хоче з кимось спілкуватися, щось робити, не намагайтеся її переконати. Дослідження показали: жіночий організм такий мудрий, що навіть під час токсикозу вагітної погано саме від тих продуктів, які зараз їй протипоказані!
6. Допомагайте вагітній реагувати на будь-яку неприємність. Не дозволяйте їй мовчки страждати. Підтримайте як позитивні, і негативні емоції. Не заважайте їй це робити і ніколи не висловлюйте схвалення, якщо мама плаче. Тільки після того, як усі образи висловлені, а сльози виплакані, можна зайнятися розрадою та підтримкою. Удачі вам!