Дитина не склала іспит. Чому не вступити до ВНЗ це не страшно

Так уже історично склалося в пострадянських країнах, що всі мами та й діти впевнені – вступати до інституту необхідно відразу після школи. У такому підході є свої плюси, але більше мінусів.

Fotolia

У розвиненому західному світі є таке поняття gap year – отже воно всього те, перерва між школою та вузом довгою на рік. Такий підхід вважається абсолютно нормальним, і все школярі розуміють, навіщо їм потрібний цей вільний рік.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи можна уникнути підліткового бунту: думка психолога

Чому ми штовхаємо дитину до ВНЗ відразу після школи

Варто чесно зізнатися собі, адже саме наша свята переконаність у тому, що одразу після школи необхідно продовжити навчання, далеко не завжди відповідає бажанням самої дитини. Адже він вже досить дорослий і цілком може сам замислитися про своє майбутнє. І, як би це не було неприємно, така батьківська поведінка є ознакою того, що ви не готові відпустити повідець і довірити підлітку його власне майбутнє. І до речі, здебільшого ні батьки ні діти не можуть відповісти на просте запитання – а чому чинити треба одразу?

Вступ дитини до ВНЗ відразу після школи неусвідомлена спроба батьків зберегти ментальну пуповину, утримати її при собі: адже це майже як у школі, вона, як і раніше, залишається маленькою і керованою. Така мотивація не усвідомлюється майже ніколи, але зустрічається дуже часто – треба мати сміливість зізнатися собі в тому, що ви боїтеся втратити вплив.

Fotolia

Нехай сдає іспити (ЗНО) поки що пам’ятає шкільну програму

Типовий прояв батьківського недовіри дитині, яке, на жаль, у багатьох випадках стає однією з причин дитячої невпевненості у собі. Можливо, через рік дещо забудеться, але відновити знання, якщо вони є, зовсім не складно – пам’ять у юнацькому віці працює ще дуже непогано. І, до речі, спробувати здати ЗНО зовсім не шкідливо, тим більше що з цього року результати ЗНО зараховуватимуться і на наступний рік. А розуміння того, що над головою не висить Дамоклов меч непоступлення, дозволить менше нервувати випускнику та його батькам.

Не надійде – втратить рік життя

А ви впевнені, що втратите? А може, знайде? Закінчуючи школу підліток формально є дорослою людиною, однак, «дорослість» визначається не лише біологічним віком та кількістю гормонів. Насамперед, це вміння брати на себе відповідальність, не перекладаючи її на батьківські плечі. Саме для такого переходу – від школяра до дорослої людини та беруть рік академічної відпустки західні підлітки. На допомогу їм створено різні програми – хтось використовує цей час для подорожі світом, хтось влаштовується на роботу, йде працювати волонтером, більшість студентів згодом розповідають, що цей час допоміг побачити життя таким, як воно є насправді, а не через шкільне вікно.

Щоправда, тут варто згадати про те, що у багатьох західних країнах, зокрема САША, дитина має можливість скласти вступні іспити, а потім використати gap year – цей рік на обраний коледж чекатиме свого студента. На жаль, у країнах колишньої СНД такої можливості немає і дуже часто зі страху «втратити рік», діти надходять не туди, куди хочуть, а туди, куди їх приймуть.

instagram/whitehouse

Не поспішати з надходженням і не впадати у відчай

У більшості випадків 17-річний підліток неясно уявляє, чим він хоче займатися в житті – адже він все ще дитина, більшість рішень за яку приймають батьки. Але бувають і винятки, коли бажання цілком визначені – але й у цьому випадку рік для осмислення не завадить. Так старша донька американського президента Барака Обами Малія, яка у червні закінчує навчання у коледжі, цілком визначилася з майбутнім ВНЗ, і це буде юридичний факультет Гарвардського університету. Малія складе іспити, але вчиться вирушити лише у 2017-му, цей рік займатиметься громадською роботою.

Отже, якщо навіть дитина не змогла успішно здати ЗНО і не набрала необхідні бали, нічого страшного не сталося – є ще рік до наступної спроби, який потрібно використати для відпочинку та занурення дитини в реальне життя.

До речі, розробка програм gap year для випускників шкіл – чим не стартап?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
День захисту дітей. Як навчити дитину співчуття
Іспити без стресу: підказки психолога