В яких країнах люди більше хочуть мати дітей: причини та статистика
Соціологи європейських країн б’ють на сполох, адже неселення потихеньку старіє, а кількість бездітних сімей зростає в геометричній прогресії. Що впливає на рішення європейців народжувати дітей?
Жителі яких європейських країн хочуть мати дітей найбільше та які фактори впливають на їх вирішення? Давайте дізнаємось!
Гнучкий графік роботи та людяність
Данія — одна з лідерів у списку країн, у цій країні відсоток населення, який бажає мати дітей, дуже високий. Але навіть ця держава не може похвалитися високою народжуваністю.
В основному про першу дитину жінки замислюються після 25, а народжують у 28-29 років. Крім того, більше половини дітей у шлюбі народжується за допомогою ЕКЗ, оскільки багато данців не можуть завагітніти самостійно.
Декілька років тому соціологи знайшли пояснення цим процесам. У середній школі в Данії дітям дають дуже багато інформації про те, наскільки небезпечна рання вагітність, а також про способи контрацепції, але зовсім не розповідають про щастя у шлюбі та сімейні цінності. Тому більшість людей виростають із поняттям, що вагітність це те, чого варто побоюватися.
Але з тим, з кожним роком ситуація змінюється в основному завдяки низькому рівню злочинності та безробіття в країні. Крім того, більшість роботодавців практикують гнучку політику щодо працюючих батьків. Так, батькам дозволено йти з роботи раніше кілька разів на тиждень, щоб провести вечір з дітьми, а також не брати відпустку, коли дитина захворіла, а просто залишитися з нею вдома.
Держава Данії допомагає батькам з оплатою дитсадка, навчання в якому коштує тут набагато дешевше, ніж, наприклад, у Великій Британії. Мінімальна оплачувана відпустка з догляду за дитиною становить три місяці, максимальна – три роки. Причому термін відпустки може збільшитись на один місяць, якщо його бере чоловік.
Джерело: instagram@mama_nekrasovka
У яких країнах дітей заводять раніше
Україна, Росія, Словаччина та Угорщина входять до країн з найвищим бажанням мати дітей та наймолодшими матерями. Багато жінок цих країн не бачать нічого поганого в тому, щоб присвятити себе сім’ї і зовсім не працювати, тоді як мешканки західної Європи дуже цінують свою кар’єру.
Втім, тенденції Європи потихеньку наздоганяють і нас. У великих містах України жінки все частіше відкладають народження дитини на потім, щоб спочатку зайнятися саморозвитком і кар’єрою. З 2012 року частка тих, хто вперше стала мамою після 30 років, зросла до 40%. Звичайно, держава намагається збільшити народжуваність пільгами та виплатами на дітей, але, як показує практика, ці суми не можуть істотно вплинути на добробут середньостатистичної української родини.
Подібна ситуація склалася і в Німеччині, де фінансова допомога від держави (яка значно більша, ніж в Україні), не змусила жінок народжувати більше дітей.
Чому фінансова допомога – не стимул?
Найбільше сімей чайлд-фрі у Німеччині. Соціологічні дані університету Вібсадена підтверджують цей факт: країна займає перше місце за найнижчою народжуваністю в Європі вже 10 років.
У 2009 році спостерігався найменший приріст населення в Німеччині, навіть у повоєнний 1946 рік у країні народилося більше дітей.
Головною причиною демографічної ситуації, що склалася, соціологи називають відсутність допомоги батькам, то не фінансової, а соціальної. Всі німці дорожать своїми робочими місцями та кар’єрою, а можливість поєднувати роботу та материнство у більшості державних та приватних компаній не передбачено. Крім того, майже всі дитячі садки працюють не до вечора, як у Данії, а лише до 13:00, тому працювати повний день батькам не вдається.
У декрет у Німеччині може піти як жінка, так і чоловік, а на дитину першого року батько отримує до 60% від свого окладу на місяць. Але в цій країні все ще вішають ярлики на працюючих мам, які здають дітей у ясла занадто рано, щоб продовжити роботу, називаючи їх «зозулями».
Стеффан Кренерт, професор соціології у берлінському Інституті Народонаселення та Розвитку:
Ситуація з дітонароджуваністю в країнах Європи може змінитися тільки тоді, коли з’явиться більше дитячих дошкільних закладів, підвищиться їхня доступність для населення, а також знизиться громадський тиск і упереджене ставлення до працюючих матерів.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук