Чому батько має тісно спілкуватися з дитиною? 5 аргументів «за»
Роль батька у вихованні дитини іноді применшують. Мама наповнює сімейні стосунки теплом і ласкою, тато — розважливістю та спокоєм. А є речі, яким взагалі дитину може навчити тільки батько, і не важливо, дівчинка у вас чи хлопчик! Що ж може дати дитині лише тато?
Папа розвиває спрагу пізнання і допомагає дитині стати впевненішою, рішучою та сміливішою.
Відбувається це переважно у процесі гри. Мами віддають перевагу спокійним забавам: малюванню, ліпленню, кубикам і т. д. Папи ж надають спадкоємцю більше свободи дій. Якщо жінки всього бояться: туди не ходи — впадеш, того не роби — покалічишся, то чоловіки спокійніші та з повагою ставляться до дитячої ініціативи.
Хоче дитина залізти на дерево – будь ласка, прагне освоїти велосипед – на здоров’я! В результаті він вчиться долати страх, а паралельно знайомиться з навколишнім світом і краще дізнається про можливості власного тіла.
Папа істотно впливає на усвідомлення дитиною приналежності до статі
Зазвичай статева самоідентифікація відбувається до п’яти-семи років. Хлопчик, зрозумівши, що він — майбутній чоловік, намагається поводитися належним чином: бути хоробрим і поблажливим до дівчаток (якщо, звичайно, старша сестра не зарубає таку ініціативу на корені), захищати слабких. Намагається освоювати типово чоловічі справи – забивати цвяхи, користуватися викруткою, з розумним виглядом копається в моторі машини, тобто змальовує поведінку батька. При цьому зовсім необов’язково, щоб тато був суворий і суворий до сина. Хлопчик виросте мужнім, якщо батько вміло поєднує батіг і пряник: може і лаяти, і похвалити. Тобто скупитися на ласку не варто.
Для дівчинки прикладом для наслідування є мати. До чого тут батько? Та при тому, що саме він здатний вселити в доньку віру у власну привабливість та жіночність. Компліменти з вуст тата сприймаються зовсім інакше, ніж якщо те саме каже мама.
Батьківська любов багато в чому визначає психологічний добробут дитини, дає почуття захищеності
Доведено численними дослідженнями, та й очевидно, що у дітей, які виросли з люблячими батьками, нижчий рівень тривожності, вищий за самооцінку, тоді як у тих, кому не так пощастило, часто все навпаки, через нерішучість і невпевненість у собі вони вступають у життя із заниженим рівнем домагань. Велику помилку роблять жінки, коли після розлучення не дозволяють колишньому чоловікові бачитися з дитиною.
Втім, і в повних сім’ях, де батько усувається від виховання, весь час проводячи на роботі (на риболовлі, у спортзалі тощо), наслідки будуть приблизно такими самими. Можливий перекіс і в інший бік, коли через дефіцит чоловічої уваги дитина дерзить, погано вчиться, нікого не слухає. Таким чином він, по-перше, намагається привернути увагу батька, а по-друге, бунтує проти зайвої залежності від матері (якщо тато пішов у самоволку, чому мені не можна?!).
Іноді повернути тата в дитячу не у владі мами, тоді вона може уникнути поганих наслідків, якщо заохочуватиме спілкування дитини з іншими чоловіками (дядько, дід, друзі), а головне — сама почуватиметься повноцінною незалежно від складу сім’ї.
Батько орієнтує дітей на успіх
Любов матері безумовна — вона приймає дитину будь-якою: слабкою, сильною, хворою, здоровою, боягузливою, сміливою… Почуття батька більш вимогливі — як правило, він хоче від спадкоємця п’ятірок, спортивних досягнень тощо. Дитина намагається їй догодити і зрештою дійсно багато досягає.
Більше того, американські вчені встановили, що хлопчики, які виросли після розлучення батьків з татом, виявилися краще пристосовані до непростих життєвих ситуацій, ніж ті, що залишилися з матір’ю. Мабуть, справа в жіночій жалості та схильності звалювати на себе всі домашні обов’язки. Батьки суворіші і послідовніші — домовилися, що викидати сміття чи гуляти з собакою має син, будь добрий виконуй. Жодних поблажок.
Щоправда, деякі татуся стимулюють чадо… приниженнями та образами: «Ти повна посередність, тобі ніколи нічого не добитися», «Досить булки є — незабаром у двері не пролізеш». Розрахунок простий – не захотівши бути гіршим за інших, дитина напевно виб’ється в люди. Нерідко і відбувається, але комплекс залишається. А це означає; що успішний бізнесмен або красуня фотомодель у глибині душі можуть відчувати себе такою ж посередністю, як у дитинстві, а це загрожує проблемами в особистому житті.
Папа розвиває спрагу пізнання і допомагає дитині стати впевненішою, рішучою та сміливішою.
Відбувається це переважно у процесі гри. Мами віддають перевагу спокійним забавам: малюванню, ліпленню, кубикам і т. д. Папи ж надають спадкоємцю більше свободи дій. Якщо жінки всього бояться: туди не ходи — впадеш, того не роби — покалічишся, то чоловіки спокійніші та з повагою ставляться до дитячої ініціативи. Хоче дитина залізти на дерево – будь ласка, прагне освоїти велосипед – на здоров’я! В результаті він вчиться долати страх, а паралельно знайомиться з навколишнім світом і краще дізнається про можливості власного тіла.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук