Сидіть удома! Реалії нашої медицини від киянки
За офіційною статистикою МОЗ вже понад 500 осіб заразилися коронавірусом в Україні. На жаль, ця цифра щодня збільшується. Основна причина збільшення числа заразившихся — недотримання правил карантину.
Нижче ви прочитаєте історію київської журналістки Ольги Ситник, яка зараз має підозру на коронавірус. Читайте, аналізуйте і, головне, залишайтеся вдома! Тільки так ви зможете зберегти собі і своїх близьких від зараження.
10 днів мала щось незрозуміле з температурою, важко дихалося, ну і була квола як завжди.
Вранці встала і зрозуміла, що щось не ті: дихати дуже важко, температура 37,5. Більше нічого. Симптоми коронавірусу знаю давно, ми пишемо їх із тексту в текст, інших у мене немає.
Набрала сімейного лікарка, вона відразу трубку не взяла.
Набрала на гарячу лінію НСЗУ: там автовідповідач повідомив, що працює лише в робочі дні, з 9 до 18.
Набрала «гарячу лінію» по COVID-19 у Києві, що в інфографіці від МОЗ. Там із порогу відправили до сімейного лікаря.
Невдовзі таки передзвонила лікарка. Поговорили про психосоматику, про «на фоні завершення грудного вигодовування», про рентген у понеділок, бо у суботу поліклініка не працює. На завершення вона порадила, якщо буде найгірше, викликати швидку.
Гірше стало за півгодини. Не могла вже навіть лежати, то давило в грудях, тож набрала 103. Зафіксували визов, записали контакт, адресу та згоду на інфекційну.
Швидка приїхала за 20 хв. За цей час відкрила нашу новину про що треба брати з собою в інфекційну лікарню та зібрала сумку.
Зайшли два хлопці у захисних тоталуках із респіраторами та окулярами. Мене не чіпали, опросили чоловіка і повели — на всі хвилини дві.
Хотіли везти спочатку до 4-ї лікарні, але я знала, що хворі на ковід вже є у 9-й, яка від будинку за 500 метрів, на сусідній вулиці. Хлопці проконсультувалися із диспетчером і там погодилися, що таки о 9-й.
Мої дані писали дорогою у швидкій. По приїзду ще позбавили посидіти в машині, доки лікарі приготуються прийняти.
У приймальній лікар і дві медсестри. Теж у тоталлуках, але модних «паперових», що миються, з них ще зараз рюкзаки шиють. Дуже уважні й ввічливі, але втомлені — «мов учора було 24те, вже десь ділося чотири дні».
Поки вони писали мої контакти та історію, міряли температуру, слухали хрипи та брали мазок для ПЛР-тесту, у сусідній кімнаті перевдягали хлопців швидкої, на вулиці дезінфікували «карету», а на телефон у приймальню зателефонувала акушерка на пенсії та запропонувала собі на роль (лікар її дані записавши, хоч і сказавши «ну куди вам, та й вас ще з акушерки перевчити б на курсах якихось»).
Всі розпитували, чи точно не з закордону, то довелося у відповідь попитати про вагітну з Ірпіня і відкіля у неї воно.
Результат тесту пообіцяли не раніше вівторка та відпустили на самоізоляцію вдома. Поки нема результату прописали лише симптоматичне лікування: чаї, полоскання, збивання температури. За пару годин лікар дзвонивши годувавши, як я.
Дихається мені поки не краще, а значить не соматика; при погіршенні сказали заберуть, то психологічно таки легше.
У домашніх нічого немає.
#лишайтеся вдома
Згодом Ольга опубликовувала і інший пост:
Ранком ходила до інфекційного відділення 9 лікарні Києва.
Так, я ходила до інфекційної лікарні пішки, хоч підписала згоду на самоізоляцію до встановлення діагнозу.
Тест взяли у суботу, маю підозру на коронавірус.
Мені до лікарні йти 500 метрів. «Швидка» раптом мене туди не кататиме; викликати таксі до інфекційної – не певна, що приїдуть та й не ризикнула; свого автомобіля немає. Добре, що близько і масці.
А йти треба було. Бо хоч симптоми мої незмінні: задуха, кволість, темп 37,5; а в суботу не зробили рентген, хоч за протоколом мають.
У сб будинків тест досі не зроблений, лікар з приймального відділення прогнозує, що він буде навіть не у вівторок, а в середу.
Ніні у лікарні мені рентген теж не зробили. “Йдіть у поліклініку”. Знала, що там попросити направлення від сімейного лікаря, який у цей день приймає лише з 14ї та ще більше ходити по людях бажання нема, тож відразу сказала – пишіть направлення на КТ.
У найближчій конторі приватної запитали про температуру і відмовилися його робити. Другі – взялися і за кілька годин зробили результат. Чоловік забрав.
Вогнища пневмофіброзу у легенях.
Відтепер, не чекаючи тесту, я починаю лікуватися так, як розписав лікар у суботу, хоч він казав чекати тесту. Сенсу чекати не бачу. Лікування у самоізоляції ага.
О 16-й дзвонила медсестра з лікарні проконтролювати стан — стабільний. І запитати про рідних. Тому медики, що можуть робити.
Друзі, я просто інформую як воно все нині відбувається, схему лікування не озвучуватиму, бо у нас країна самолікування.
Відчуваю собі так само. Зразу розумію, що всім не відповім, тому вибачте. Писатиму нові пости, але коли буде, що писати. Звичайно, ми будемо і надалі слідкувати за розвитком подій та інформувати вас. І ще раз дуже просимо: дотримуйтесь прала карантину, мийте руки і залишайтеся вдома!
У мене немає короні. Це показавши тест, який робили 5 днів. Тепер будемо виявляти, що ж є, бо хвора нікуди не пішла, після всіх ацц, вітамінів С, цинків та трьох днів антибіотиків. Аби це була корона, то я б навіть видихнула мало не з полегшенням. Усі теми власного здоров’я оголошую закритою, це пацієнтська таємниця як не як :).
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук