-->
Автор блога Мамоспільнота, организатор группы Мамоспільнота.
Татьяна жаждет узнать и попробовать все новое и лучшее, что касается здоровья, развития и благополучия ребенка, а главное щедро делиться своим опытом и находками с другими!
Как приучить ребенка к горшку, что такое раннее высаживание, как можно существенно экономить подгузники и с какого возраста лучше начинать высаживать ребенка, расскажет мама 7-месячного Олеся, тележурналист в декрете, Татьяна Мельниченко.
У 7 місяців Олесик уперше сів на горщика і прокинувся вранці із сухим памперсом. Складно таке уявити? Насправді, все просто. Я нарешті почала практикувати «висаджування». Пригадую, коли сестричка, у якої троє дітей, приходила мені допомагати з двомісячним малюком і носила його пісяти над раковиною, мені теж здавалося, що це непросто: хіба він такий маленький щось розуміє і невже так рано його можна привчити? Але у них виходило, мені було ліньки, і я купувала пачками підгузки.
Активная мама, тележурналист в декрете, автор блога Мамоспільнота, организатор группы Мамоспільнота
Потім мені подруга розповіла про книжку «Життя без підгузок» і свій досвід. Я знову поекспериментувала. Не забуду, коли десь у 3 місяці у мене вперше вийшло впіймати момент. Ти підносиш сина над умивальником і кажеш заповітні слова «пісь-пісь-пісь» або «е-е-е» ( коли по великому). Малюк тоді на мене подивився так осмислено і повторив фразу «е-е-е» і зробив свою справу. Це було незабутньо! Стільки радості, що у вас із дитиною є порозуміння.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Как приучить ребенка к горшку: возраст, сроки, а нужно ли? История одной мамы
Але потім, зізнаюся чесно, бігати часто з малюком у ванну я просто заморилася, і вгадувала момент не завжди, і какав він частіше, тому в підгузках було зручніше. Та й холодно ходити без них. Прочитати книжку руки так і не дійшли. Тож я подумала, що певне роблю щось не так — і закинула цю справу. І лише після курсу Ольги Свистунової для молодих мам, я почала всерйоз практикувати «висаджування». І потреба в підгузках скоротилася рівно вполовину.
Малюк поступово вчиться ходити в туалет сам. Зняти підгузок на цілий день мене спонукало літо і спека. Найпростіше було це робити після ранкового чи денного сну. На сон я стелила прогумовану пелюшку під дитину і зверху кілька звичайних. Спершу пробувала вставки із багаторазових підгузків і звичайні трусики ( найкраще ішли вугільні, вони добре всмоктували зайве і залишалися сухими). А потім навчилася підловлювати моменти, коли дитина тільки прокидається і тримати її над маленьким тазичком.
Після сну — це проходило легко. Якщо ж малюк прокидався між циклами сну — то вовтузився і наче просився в туалет, я «висаджувала» і тут же давала груди, малюк знову легко засинав. Хоча зізнаюся, нічні процедури даються не так просто — іноді дитина плаче, не хоче, щоб її будили. Тоді вдягаю звичайний підгузок і не заморочуюся. Але мотивацією для «висаджування» саме вночі була для мене інформація про те, що в підгузок вони пісяють порціями — сфінктер постійно напружений, і дитина часто крутиться через це усю ніч. А після того, як висадити, вона розслабляється і краще засинає.
Насправді так і є. Але привчити саме на ніч складніше, ніж на день, це вимагає терпіння. Тому часто обмежуюся лише денними «висаджуваннями». Спершу, я робила це над тазиком і умивальником, але у 7 місяців у нас з’явився горщик, і одного дня я посадила Олеся на нього — синок попісяв. Потім ще кілька разів — і тепер цей ритуал ми повторюємо після сну, щоб не бігти далеко до умивальника. З часом малюк сам звикає подавати сигнали — може поплакати, або поморщитися або завмерти.
Це закладено на рефлекторному рівні і кожна дитина це уміє. Адже ходити під себе їм не дуже приємно. Потроху мама починає інтуїтивно відчувати, коли це зробити і просто пропонує дитині сходити в туалет у певні інтервали. А малюк вчиться дочікуватися маминої пропозиції. Головне, не забувати його хвалити.
Але варто припинити на якийсь час цей процес і привчати знову доводиться по-новому. Поки що я не спец у висаджуванні і тільки вчуся, але помітила для себе в цьому чимало плюсів: влітку дитина не напарює собі яєчка в памперсі , вчиться самостійності, економляться підгузки, менше засмічується довколишнє середовище, а мама вчиться бути терплячою та перебувати на одній хвилі з дитиною. До речі, це зближує дитину й інших членів сім’ї. Пригадую, коли у бабусі вперше вийшло «висадити» онука — вона почувалася справді щасливою.
А у наступному блозі про те, чому грудне вигодовування — найкраще, що придумала природа і чому я раджу ГВ.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Гид по детским горшкам: 12 моделей для дома и дороги
10 важных шагов по приучению ребенка к горшку