Папин блог. Двадцять п’ятий тиждень

Малюк (фото: Fotolia)

Що ж цікавого сталося в житті хлопчика-горобця цього тижня?

Тиждень двадцять п’ятий

Про фото. Їздили на дачу. на день. Ця поїздка стане легендарною. Ти не хотів спати вдень, був справжнім бухтійком, тобі вкладали як могли. В результаті возили тобі у машині селами. Більше години. Фото – ми перед поверненням додому. Виглядаєш щасливим, що дача закінчилася.

Про твоє вухо. Горобчику, ти дуже часто хапаєш собі за вухо, тягнеш, напевно робиш собі боляче і починаєш кричати. Перестань))

Про моє вухо. Тепер, у мене на руках, ти і мене хапаєш за вухо. Ти за нього тримаєшся, як за ручку чи перила. Тому, вже до 10 ранку воно таке велике, гаряче і червоне, що на ньому можна змажити завтрак, а до кінця вечора вже вухо носити мене і підтримує. Але можеш не переставати, якщо тобі подобається. Просто якщо побачиш у мене сльози, то знай, що я не сумний.

Про активність. Дуже хочеться тобі повзти. Але ще не вмієш, тому крутишся на місці і плачеш. Тут саме той випадок, коли сльозами не допоможеш. Зціпи ясна (зубів ще немає) і повзи. Покажи характер, як ти його показуєш, коли ми намагаємось тобі комбінезон чи шапку одягнути.

Про харчування. Після їжі я навчив тобі самостійно витирати рот. Я даю тобі салфетку, а ти тягнеш її в рот і сам витираєш усе що треба. Виглядає смішно, хоч ти і не усвідомлюєш, що допомагаєш, бопелька.

Про футбол. Невідомі пацанчіки у формі Динамо залишилися на матчі Ліги Європи і виграли його, а від на чемпіонат України половина з них кудись смикнула. Результат лише нічия з Карпатами. Пацані, ви вже виберіть, ви зі мною і Горобчиком, чи ні?

Такі від події. Тиждень такий добротний, може трохи важчий, ніж інші, але добрий і веселий. Будь здоровий, Горобчику.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Папин блог. Двадцять четвертий тиждень