Як навчити немовля володіти своїм тілом?

Краще зверніться за консультацією до невролога та педіатра. Вони, можливо, призначать вам необхідне лікування, плавання або курс грудничкового масажу.

Материнські правила

Ну і звісно, ​​мама сама може допомогти дитині правильно розвиватися. Ось кілька моментів, про які слід пам’ятати:

• Розмовляйте зі своїм малюком. Розповідайте йому про те, що ви хочете, щоб він зробив, читайте віршики.
• Описуйте кожну вашу дію, навіть якщо малюк ще не розуміє слів.
• Заохочуйте дитину виконувати якомога більше дій самостійно.
• Поєднуйте заняття з грою, щоб малюк бачив, з якою метою він щось робить. Наприклад, покажіть, що, перевернувшись на бік, він зможе взяти цікаву іграшку, яку, лежачи на спинці, не дістане.
• Для занять слід вибирати моменти, коли малюк веселий і жвавий.
• “Урок” бажано робити коротким. Декілька коротких занять корисніше, ніж одне довге. Найкращі результати дають заняття, органічно вплетені у звичайні справи або гру: їмо – вчимося брати пальчиками маленькі шматочки печиво, банана; купаємось – вчимося виловлювати з води іграшки.
• Заохочуйте будь-яке зусилля дитини, не шкодуючи похвал.
• Щоб навчити малюка потрібному навичці, спробуйте самі зробити цю дію чи рух повільно, аби зрозуміти, ЯК воно здійснюється. Адже ми за багато років звикли сідати, вставати, брати предмети, перевертатися і робимо це автоматично.

Введіть у свій вжиток пару важливих принципів.

Принцип “Поза центром” або “Скручування”.

Діти із затримкою моторного розвитку найчастіше вдосконалюють рухи «вперед-назад». Найважливіше завдання ваших занять щодо розвитку загальної моторики — постаратися уникнути цього, заохочуючи ті рухи, що відбуваються по діагоналі. Це означає, що ви повинні уважно стежити за рухами малюка, щоб при необхідності допомогти йому повернути плече у бік протилежного стегна або перемістити руку до протилежного коліна. Якщо ви зможете брати на руки, годувати дитину та грати з нею, пам’ятаючи про це, ви закладете основу нормального моторного розвитку. Носіть малюка, викладайте під час активного неспання так, щоб таз і ніжки його були трохи під кутом до корпусу (злегка на бочок). Спробуйте самі лягти на підлогу спершу так, а потім чітко на спину або на живіт – ви переконаєтеся, що в першому положенні у вас більше можливостей для руху.

Принцип “Ступня на підлозі, коліно до неба”.

Саме за допомогою різних варіантів цієї позиції дитина навчиться повзати, сидіти та стояти. Суть принципу в тому, що незалежно від того, в якому положенні сидячи або лежачи знаходиться малюк, одна його ступня розташовується на поверхні, а коліно цієї ноги спрямоване вгору («до неба»).

Дуже важливо, щоб ступня була на поверхні плоска. Човенчики малюка при цьому зазвичай бувають схрещені, а сам він нахиляється убік. Це невід’ємна частина позиції поза центром, яка допомагає при обертанні і скручуванні. Розташовувати дитину таким чином можна починати тоді, коли вона вже вміє перевертатися на бік і проводить у такому положенні якийсь час.

Розвиток по місяцях

Здорові діти розвиваються швидше. А от ослабленим треба допомагати. Як правило, що мають проблеми зі здоров’ям немовляти малоактивні, більше часу вони проводять за сном або їжею. До 2-3 місяців вони зазвичай починають утримувати голівку, але цей процес може розтягнутися і до 4-5 місяців (а іноді й набагато довше). Які вправи будуть корисні для малюка?

Від 0 до 3 місяців

Допоможіть вашому малюку набути необхідних навичок. Добре, якщо у поліклініці є кінезіотерапевти, які допоможуть підібрати комплекс вправ. Ну а якщо таких фахівців немає, спробуємо впоратися самотужки.

Тримаємо головку

Викладайте малюка на животик (це можна робити часто, але ненадовго). Починайте з того моменту, як у дитини загоїться пупкова ранка. Спочатку малюк повертає головку рефлекторно (захисний рефлекс), а трохи пізніше намагатиметься обернутися на звук брязкальця або на мамин голос. Корисно викладати малюк на гімнастичний м’яч і злегка похитувати фітбол, стимулюючи рух головою (спробу зберегти рівновагу). Вправи з м’ячем взагалі дуже важливі на різних етапах розвитку та винятково корисні для формування рухових навичок та почуття рівноваги. Найкраще підійде м’який м’яч із пухирцями (масажний), заняття на ньому одночасно забезпечують легкий масаж і покращують тактильну чутливість. Якщо в кімнаті тепло, викладайте малюка голеньким або в легкій сорочці, але на м’яч краще класти тонку пелюшку, особливо спочатку.

Краще, якщо в перші пару місяців життя дитина буде спати сповитою на боці (якщо, звичайно, вона не надто активно заперечує проти сповивання). Щоразу кладіть його на інший бік, щоб не було кривошиї. У період активного неспання також викладайте його на якийсь час на діжку, підклавши з одного боку щільну подушку або диванний валик. Обов’язково кладіть перед крихітною іграшкою, щоб йому було цікаво.

Гіпотонічним діточкам шкідливо багато лежати на спинці, тому носите їх боком (обличчям до себе або назовні), а трохи пізніше ідеальним варіантом носіння для тих, хто невпевнено тримає голівку, стане «вертикально спиною до себе» або, що ще краще, «вертикально наполовину» ». При такому способі носіння дитині легше тримати голівку, а якщо вона втомиться і відкине її назад, підтримкою їй стануть ваші груди або плече. До того ж так малюк зможе бачити навколишній світ.

Якомога раніше відучайтеся брати малюка з ліжечка, підтримуючи його головку. Краще поверніть малюка на бочок або животик – якщо ви піднімете його з цього положення, він зможе втримати головку самостійно.

Від 3 до 6 місяців

Ваш малюк стає набагато активнішим. Він уже більш-менш нормально тримає голівку, охоче лежить на животі, намагається перевернутися на бік, потім зі спини на живіт і назад.

Перевертаємось?

Перевертатися малюкові ви допоможете, якщо схрестите його ніжки і повертатимете саме їх (тримаючи за кісточки), а дитина при цьому відштовхуватиметься ручками (простимулюйте його увагу іграшкою). І звичайно, активно використовуйте перевороти та перекати у грі. Весело, наприклад, “скочуватися з гірки”, зробленої з подушок або ковдри. Спочатку обов’язково допомагайте дитині вивільнити з-підтіла ручку.

Також вам знову знадобляться вправи на м’ячі. Покладіть малюка животиком на фітбол, нахиливши м’яча трохи вперед і вбік, зафіксуйте його в такому положенні ненадовго – це змусить дитину напружити косі м’язи преса, шию і плечі.

Сідаємо?

Висаджувати малюка можна, коли він уміє перевертатися з живота на спину та назад. Але будьте обережні – часом дитині дуже подобається сидіти, скажімо, у вас на колінах, але спинка у нього при цьому зовсім кругла, а це означає, що таке положення поки що надто важке навантаження на його хребет. У цьому випадку краще висаджуйте карапуза в колясці або стільчику для годування в положенні напівлежачи з опорою на спинку. Можете ненадовго посадити карапуза на гімнастичний м’яч і похитувати, дотримуючись, – ця вправа допоможе розвинути почуття рівноваги.

Якщо малюк вже сидить без підтримки хоча б кілька хвилин, впевнено перевертається і може підняти тулуб, спираючись на ручки, спробуйте навчити його сідати самому з лежачи на боці. Починати краще на похилій поверхні. Покладіть дитину на бочок, візьміть за ту ручку, що знизу, і обережно піднімайте до сидячи. Увага: малюк повинен сам брати участь у русі. Якщо цього немає, не поспішайте.

Також можна відпрацьовувати наступний спосіб: спочатку малюк перевертається на бік, потім ви згинає його стегна і коліна, як би притискаючи їх до грудей. Потім поміщаєте ручки дитини на підлогу біля грудей, допомагаєте спертися на них і посунути корпус так, щоб він опинився над сідницями, що буде переходом в положення сидячи.

У міру вдосконалення умінь перевертатися і сидіти можна розташовувати дитину на більш «важких» поверхнях (надувний матрац, батут), щоб він потренувався в збереженні рівноваги.

Вистачаємо іграшку

Тут принцип простий: спочатку практично самі вкладайте іграшку в ручку, допомагайте піднести до обличчя, оглянути, погриміти. Незабаром ви побачите, що малюк, побачивши цікаву іграшку, вже не тільки стежить за нею очима, але й починає робити рухи руками (спочатку обома, це нормально). Далі справа техніки: підносимо іграшку до ручки так, щоб малюкові хоч трошки довелося потягтися, потім відсуваємо її все далі, змушуючи його докладати зусиль.

Починаючи вправу, обов’язково переконайтеся, що малюк дивиться на іграшку. Якщо ви помітите, що він відвернувся, знову приверніть його увагу. Завжди давайте чітку вказівку: «Візьми!» Якщо дитина успішно впорається із завданням та схопить іграшку, дозвольте їй погратися з нею. Не забувайте — іграшка має бути цікавою і зручною для хапання. Навіть якщо малюк повинен самостійно здолати лише останній сантиметр до брязкальця, допомагайте йому пройти шлях до цієї точки повільно, так, щоб він відчув рух своїх рук.

Закріплювати навичку можна і потрібно з найрізноманітнішими предметами, вибираючи вже не тільки ті, що зручно схопити і тримати (брязкальця з ручками), а й, навпаки, незручні. Вчіться брати м’ячик – спочатку маленький, а потім більше.

Швидше освоїти з малюком таку важливу навичку, як захоплення предметів, допоможуть такі правила:

• Підбирайте іграшки, які мають привабливі, але незручні для хапання деталі: вуха, ніс, виступ, кулька.
• Створюйте ситуації, в яких дитина могла б тягнутися до іграшки та брати її, лежачи на животі, на боці, сидячи.
• Привчайте малюка тримати в руках дві іграшки.
• Допоможіть дитині підняти ручки так, щоб він міг бачити обидві іграшки. Спробуйте допомогти йому пограти з ними, погриміти.
• Коли дитина бере одну іграшку, а за нею тягнеться інша, увага до останньої привертається автоматично. Спробуйте зв’язати один з одним стрічкою пластмасові кільця від пірамідки.
• Поступово зменшуйте розмір пропонованих малюку іграшок – нам необхідно тренувати правильне захоплення. Захоплення бувають трьох типів: долонний, “щепотний” (за допомогою всіх пальців однієї руки, зібраних у тріску) і “пінцетний” (за допомогою двох пальців – середнього та вказівного). Дитина у своєму розвитку вивчає всі ці три способи почергово. На даному етапі ми поки що працюємо над долонним захопленням. Навичка вважається розвиненою, якщо малюк легко бере предмет розміром із родзинку.
• Найкраще відпрацьовувати захоплення під час годування. Частки яблука або банана, ягідки, дитяче печиво можуть використовуватися як «підручний матеріал» під час тренувань.

Пам’ятайте, що лише завдяки своїй наполегливості та терпінню ви зможете разом подолати всі труднощі. Адже в майбутньому на вас чекають нові радості та відкриття!