Що потрібно знати про вакцину АКДС

АКДС – комплексна адсорбована вакцина, яка включає три компоненти – вбиті бактерії збудники кашлюку та анатоксини таких небезпечних захворювань як дифтерія та правець.

Від чого захищає вакцина АКДС

Коклюш – гостре інфекційне захворювання, збудник якого бактерія Bordetella pertussis, або кашлюкова паличка, передається повітряно краплинним шляхом. Бактерія вражає дихальні шляхи, викликаючи болісний непродуктивний тривалий кашель, смертельно небезпечний для дітей молодше 2-3-річного віку. Антитіл, які новонароджений отримує від мами не достатньо, щоб захистити дитину від захворювання, але можуть завадити нормальному виробленню імунітету від вакцини, тому перше щеплення від кашлюку рекомендують вводити після 2-х місяців. Для дітей, які не мають імунітету, рівень заразності кашлюком становить близько 90%.

дифтерія так само передається повітряно-краплинним шляхом від людини до людини. Збудник – бактерія Corynebacterium diphtheriae, яку інакше називають дифтерійною паличкою. Мікроби виділяють агресивні токсини, які крім загальної інтоксикації організму можуть спровокувати закупорку дихальних шляхів дифтерійними плівками (круп), викликати набряк у ділянці глотки та шиї, небезпечний для життя дитини. У групі ризику діти віком від 3 до 8 років.

правець – бактеріальне інфекційне захворювання, яке може розвинутись при проникненні збудника в рану. Опинившись у сприятливих умовах (без доступу повітря), бактерії починають активно розмножуватися, виділяючи в кров та лімфу правцевий екзотоксин. Отрута поширюється нервовою системою, і з током крові дістається головного і спинного мозку, викликаючи судоми і ригідність м’язової тканини. У гіршому випадку можливий параліч серцевого м’яза або органів дихання. Повноцінний екзотоксин є одним з найсильніших отрут, поступаючись тільки ботулотоксину.

(фото: Fotolia)

Яка буває вакцина

Щеплення вакциною АКДС вважається однією з найбільш проблематичних, з погляду реакції дитячого організму. Виною тому кашлюковий компонент, який входить до складу препарату, проте в даний час розроблені полегшені варіанти вакцини.

АКДС – містить інактивовані цільноклітинні бактерії збудника кашлюку, а також анатоксини дифтерії та правця.
АаКДС – друга літера «а» вказує на те, що до цієї вакцини входить ацелюлярний (очищений) кашлюковий компонент у вигляді подрібнених бактерій, завдяки чому значно знижується реакція на щеплення. Мінус такої вакцини – її вартість, оскільки вона складніша у виробництві і випускається лише європейськими виробниками.

(фото: Fotolia)

Як проводять вакцинацію АКДП

Вакцинацію від кашлюку, правця та дифтерії включено до переліку обов’язкових щеплень у більшості країн світу, у тому числі в Україні.

Для формування стійкого імунітету потрібне чотириразове введення вакцини. Перший раз щеплення ВООЗ рекомендує зробити малюкові віком від 2 до 6 місяців – у нашому календарі вакцинації вказано 2-місячний вік. Потім ревакцинація не раніше ніж через 30 днів у календарі: 4 і 6 місяців. Четверте щеплення має бути зроблено у 18 місяців, іноді рекомендують контрольне введення вакцини у 4-5 років.

Антитіла, які виробляє організм до інфекцій, зберігається на належному рівні приблизно 10 років, тому медики рекомендують дорослим людям, особливо з груп ризику, повторювати вакцинацію кожну декаду, причому без коклюшної складової.

Імунітет, який виникає у відповідь на введення вакцини, не гарантує від інфікування, але навіть якщо дитина заразиться, захворювання протікатиме легко і без небезпечних для життя ускладнень.

Малюка готують до щеплення (фото: ЦФА Бурда)

Правила щеплення АКДП

Ревакцинацію найкраще робити тією самою вакциною, яку вводили минулого разу. Однак, ВООЗ стверджує, що всі вакцини АКДС (АаКДС) будь-яких виробників взаємозамінні, це означає, що у разі потреби ревакцинації та відсутності препарату, яким проводили попередню вакцинацію, можна використовувати її перевірений аналог.

Оскільки коклюшний компонент може викликати підвищення температури після введення вакцини, рекомендують профілактичний прийом антипіретика (жарознижувального), дозволеного у дитячому віці, а це ібупрофен та парацетамол. Крім жарознижувального ефекту ці препарати мають ще й знеболювальну властивість.

Вакцина вводиться внутрішньом’язово. В останні роки прийнято рішення, що найбезпечніше місце для уколу маленькій дитині зовсім не сідниця, а верхньозовнішня поверхня середньої частини стегна.

Після уколу слід почекати у поліклініці 20-30 хвилин, щоб у разі гострої реакції медики могли надати необхідну допомогу.

ЧИТАЙТЕ ЩЕ:

Коли не можна робити щеплення дітям

Наскільки безпечне щеплення від поліомієліту