-->
Привіт, друзі! Мене звати Спекторенко Катерина, я – лікар-педіатр, і 17 років працювала за фахом в Україні. Так склалося життя, що наша родина два роки тому переїхала до Німеччини, а саме до міста Мюнхен (земля Баварія). Чоловік працює, двоє наших синів (16 і 7 років) вчаться у школі. Я спочатку вивчала мову, а тепер знаходжуся в процесі підтвердження свого диплома, щоб мати право працювати лікарем тут.
В Україні залишилися мої рідні і друзі, мої маленькі й вже не дуже маленькі пацієнти. Звісно, з початком епідемії, викликаної коронавірусом, мене часто питають, як воно в Німеччині? Як реагують люди, що робить уряд, чи є паніка, що діється у лікарнях і т. ін. Спробую написати своє бачення ситуації, не претендуючи на абсолютну істину.
***
Звістки про коронавірус у Китаї у грудні-січні не викликали особливого збудження серед пересічних жителів Баварії. Звичайно, як і всюди, люди дивилися новини, обговорювали між собою останні події, але зловісний мікроб був десь там, далеко.
Шкільні канікули у лютому стали точкою відліку для поширення вірусу Німеччиною. І для цього було кілька причин.
Майже одночасно почався великий спалах у землі Нордрайн-Вестфален, де двоє італійських туристів добре провели час серед більш як тисячі жителів селища, що вийшли на свій традиційний фест.
Австрія на той момент вже закрила кордони і почала вводити карантинні заходи. Тим не менше, в Мюнхені життя тривало як і раніше: працювали ресторани і кав’ярні, школи і дитсадки, люди їхали на роботу, йшли за покупками в торгівельні центри. Єдине, що змінилося, то була легка паніка перед можливим введенням загального «карантину».
***
Буквально за тиждень, може, два, з полиць супермаркетів щезли рис, макарони і соуси до них, борошно та туалетний папір. За пару тижнів все повернулося, й тепер нема проблем ані з продуктами, ані з туалетним папером 🙂
Маски, респіратори та антисептики розібрали ще до того. В середині березня, напередодні запровадження жорстких обмежувальних заходів, аптеки почали відпускати не більше двох упаковок парацетамолу в одні руки, а згодом знайти його стало зовсім важко. З того, що також дуже впадало в око, можна відмітити зникнення рукостискань при вітанні та прощанні. Адже я вже звикла, що тут за руку вітаються всі, і жінки з жінками також.
У п’ятницю 13 березня на всю країну було оголошено про закриття всіх навчальних закладів та рекомендації не виходити з домівок без зайвої потреби. А вже за тиждень рекомендації перетворилися на заборону, за порушення якої загрожував чималенький штраф. Закрилися перукарні і салони краси, кіно і театри, музеї та бібліотеки.
Ресторанам та кав’ярням залишили право торгувати тільки «на винос» або з доставкою додому. В магазинах з’явилася розмітка по півтора метри біля кас, що нагадує про необхідну дистанцію, а касирів захистили прозорими пластиковими екранами.
Так само убезпечили і водіїв громадського транспорту: крім червоної стрічки на кабіні, передні двері відтепер були закриті на вхід і на вихід. До речі, громадський транспорт весь цей час працював і працює за розкладом у звичному режимі. Це цілком логічно, щоб уникнути натовпу і дати змогу тримати соціальну дистанцію тим, хто не може працювати з дому й дістатися до місця призначення в інший спосіб.
Медична сфера теж зазнала змін: було закрито всі клініки реабілітації, крім тих, де процес не можна зупинити, всі кабінети масажу та нетрадиційних методів лікування, скасовано планові діагностичні та лікувальні втручання. У лікарнях заборонено відвідування пацієнтів, крім випадків смерті, партнерських пологів або супроводу неповнолітньої дитини. Кілька спалахів інфекції у будинках для людей похилого віку примусили заборонити відвідування цих закладів.
***
На жаль, я поки що не працюю, тож не маю повної картини «зсередини» німецької лікарні. Проте спілкуюся з численними колегами та знайомими, що вже влаштувалися до місцевих клінік.
Інститут імені Роберта Коха – найбільш впливова організація, що розробляє заходи продії інфекціям для всієї країни – спільно з програмістами випустив додаток для смартфонів та фітнес-браслетів. Люди добровільно можуть допомогти вченим та посадовцям отримати попередні дані про розповсюдження інфекції.
Програма реєструє частоту дихання та серцебиття залежно від фізичної активності індивіда. З персональних даних треба ввести лише поштовий індекс. Таким чином, якщо в певному регіоні реєструється підвищена кількість випадків невідповідності серцебиття й дихання фізичній активності людей, це означає, що, ймовірно, в них підвищена температура тіла.
***
Таким чином науковці можуть краще дослідити шляхи розповсюдження віруса та певні закономірності розвитку епідемічного процесу. Ці дані також передаються місцевим органам охорони здоров’я, що мають реагувати на потенційний спалах: посилювати карантинні заходи, проводити більше тестувань на коронавірус, залучати більше медичних працівників тощо.
Ви, мабуть, знаєте з новин, що Німеччина належить до країн, де зареєстровано найбільше інфікованих, проте показник летальності від COVID-19 – один з найнижчих у світі. Чому так? Бо тут дійсно дуже багато тестують, причому використовують для цього високоякісні і точні методики. Тому виявляють багато легких і навіть безсимптомних форм.
Наприклад, у Мюнхені організовано кілька наметових пунктів, де спеціально навчені добровольці (часто це студенти-медики) беруть мазки із носа у тих, в кого є направлення, або хто повертається до міста з-за кордону. Людина може лишатися у власному авто, до неї підійде працівник у захисному костюмі й візьме мазок через відкрите віконце.
Крім того, аналізи беруть у лікарнях та багатьох приватних лікарських кабінетах. Щодня відібрані проби доставляють до лабораторій, а дані про виявлені випадки інфікування передають до місцевих органів охорони здоров’я та до Інституту ім. Роберта Коха.
Здебільшого сидять по домівках або гуляють своєю сім’єю на вулиці. Так-так, в Німеччині ніхто не забороняв гуляти в парку, кататися на велосипеді чи роликах, виходити на пробіжку. Головна умова – тримати дистанцію не менше 1,5-2 метрів від інших людей. Вірус не літає в лісовому повітрі й швидко гине на сонці.
Звісно, місця, де ймовірність інфікуватися через тісний контакт дуже висока, закриті. Тож дитячі майданчики стоять порожні. А от позайматися на вуличних тренажерах можна, дотримуючись дистанції, звичайно ж. Поліція патрулює вулиці, проте не хапає всіх, хто попався під руку. Для початку просто підходять і роблять зауваження порушникам правил. Штраф виписують за грубі порушення або якщо перше попередження не допомогло.
Наприклад, були випадки, коли підлітки збивалися в компанії і демонстративним кашлем та чханням лякали пенсіонерів на доріжках парку. Або продавчиня попри заборону і неодноразові попередження продовжувала торгівлю квітами.
Носіння масок досі не було обов’язковим за умови дотримання дистанції, але з введенням послаблення карантину, вимога прикривати ніс і рот у громадських місцях стосуватиметься майже всіх. Так, з 27 квітня 2020р у громадському транспорті та всіх магазинах треба носити хоча б саморобну маску, баф або шарф на обличчі, а от у парку гуляти своєю родиною можна, як і раніше, без них.
***
Я регулярно дивлюся і читаю новини як українською, так і німецькою. Слухаю експертів-вірусологів, епідеміологів, лікарів, вивчаю наукові статті. На мою думку, тут, в Німеччині, карантин виконує покладені на нього завдання і в принципі має людське обличчя. Високопосадовці не кидаються популістськими гаслами, а закликають проявляти терпіння і людяність. Ніхто не обіцяє, що сидіння вдома призведе до повного знищення віруса і завтра чи з 10 травня ми позбудемося цієї проблеми.
Обмежувальні заходи дозволяють лише сповільнити розповсюдження інфекції та попередити перевантаження лікарень. В такому ритмі ми маємо дочекатися, поки вчені зможуть запропонувати дієві ліки або вакцину від нового коронавіруса. Більшість громадян ставляться до цього з розумінням і виконують розпорядження уряду, хоча, як і всюди в світі, нікого не радує спад економіки та все, що з цим пов’язано.
Я знаю, наскільки жорсткі умови карантину в Україні, знаю, що люди потерпають від нестачі сонячного світла і свіжого повітря. Тому раджу і дорослим, і дітям на час обмежувальних заходів приймати вітамін Д в профілактичних дозах.