Особлива дитина: з чого починати розвиток

Установлення «діагнозу» наявності особливих освітніх потреб (ООП) у дитини для кожного з батьків стає серйозним випробовуванням, до якого ніхто і ніколи не готовий. Така ситуація трапляється зненацька, буває зовсім неочікуваною і часто руйнує стабільний уклад життя сімейної пари. Проте кожній дорослій людині варто розуміти, що від цього неможливо застрахуватися.

Источник: instagram @nadezhdaminayl

Більшість порушень внутрішньоутробного розвитку плоду або закладання генетичного фонду не залежать від дій молодих мами й тата. Якщо така ситуація трапилася саме з вами або з вашими знайомими, зверніть увагу на те, що, не дивлячись на труднощі, життя триває! І для поліпшення якості власного життя та життя дитини, яка повністю залежить від батьків, необхідно мати чіткий та виважений план подальших дій.

Читайте также

Йдемо до інклюзивного класу: як це?

Читать статью

Маргарита Чайка

Спеціальний психолог, логопед, методист соціального видавничого проєкту "ДивоГра", співзасновник та керівник консалтингової агенції для освітян "Центр компетенцій", аспірант Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Що робити, коли встановлено: дитина має особливі освітні потреби

• Передусім батькам варто попрацювати над власним психоемоційним станом. Психологічне консультування зможе допомогти прийняти ситуацію, діагноз дитини та саму дитину. Це базові складові, без яких рухатися далі неефективно.
• Важливо побудувати модель взаємодії в родині: хто за що відповідатиме, хто і що робитиме щодня.
• Повідомити близьким родичам, роз’яснити особливості встановленого дитині діагнозу. Слід не замовчувати ситуацію, а проговорити її з людьми, важливими для родини.
  

  Источник: instagram @natalyarusskih.photo

• Звернутися до фахівців медичної сфери та психологічної служби. Визначити всі слабкі сторони у здоров’ї дитини та способи покращення фізичного стану. У фахівців психологічної служби дізнатися, як розвивати дитину, як із нею спілкуватися, що робити, аби не нашкодити.
• Залучити до розвитку дитини необхідних спеціалістів. Побудувати разом із фахівцями план розвитку дитини, якому слідуватимете упродовж наступних років. Важливо зробити цей крок якомога раніше, щоб не втрачати цінний час раннього віку дитини.
• Отримати допомогу. Волонтерські та громадські організації надають психологічну підтримку та консультації вузьких фахівців. Там ви дізнаєтесь про позитивний досвід виховання дітей з ООП, на які можна і варто орієнтуватися.
• Щодня дотримуватися визначеного плану та слідкувати за власним психологічним станом. Не боятися отримувати допомогу або зробити щось не так. Варто розуміти, що ситуація нетипова, і жодна людина не буває до неї готовою. А отже, кожен має право на помилку.

Источник: instagram @natalyarusskih.photo

Що необхідно знати батькам дитини з ООП

• Дитина з ООП проживає ті самі етапи розвитку (фізичного, емоційного, психологічного, інтелектуального), що й дитина з нормотиповим психофізичним розвитком, але із затримкою у часі та з деякими якісними відмінностями. Це означає, що дитина може відставати у розвитку на один, п’ять або десять років. Однак усі стадії розвитку вона все одно проходитиме.
• Необхідно розуміти, на якому етапі розвитку знаходиться дитина та якому віку приблизно відповідає її розвиток. Іноді трапляється, що паспортний вік дитини може становити 10 років, а розумовий відповідає 4-5 рокам. У такому випадку важливо давати дитині завдання для розвитку 4-5-річної дитини, а не для 10-річної. Таким чином можна значно полегшити її розуміння навколишнього світу та сформувати необхідні для цього віку навички.
  

  Источник: instagram @natalyarusskih.photo

• При деяких видах ООП навички не формуються самостійно, їх необхідно формувати лише за участі дорослих, які впливають на соціальний розвиток дитини та сприяють збагаченню власного життєвого досвіду. Саме те, що закладають дорослі у дитинстві, відобразиться за кілька років у вже дорослої особистості.
• Навчання та розвиток дітей з ООП має включати лише ту інформацію, яка знадобиться їм у повсякденному житті. Важливо формувати навички, необхідні для повсякденного спілкування, соціальні та моральні норми, правила поведінки у громадських місцях, навички, необхідні для опанування певної професії та самостійного проживання (якщо це можливо).
• Розвиток — це поступовий процес, що плавно розгортається на основі базових знань та умінь. Наприклад, щоб дитина почала ходити, необхідно пройти кілька важливих поступових етапів:
• розвиток системи опорно-рухового апарату та ЦНС, яка контролюватиме усі рухи;
• уміння підіймати та тримати голівку;
• уміння перевертатися зі спинки на животик і сідати;
• повзання;
• перші кроки, тримаючись за руку дорослого;
• самостійні впевнені кроки.

Источник: instagram @natalyarusskih.photo

Якщо пропустити бодай один етап, уся система розвитку навички прямоходіння гальмується, а іноді втрачається остаточно. Так само розвиваються й навички мислення, запам’ятовування та мовлення. Просто їх важче продемонструвати наочно. Необхідно розуміти і пам’ятати, що без розвинутих на достатньому рівні базових психічних функцій неможливо сформувати вищі психічні функції, до яких, наприклад, належить мовлення.

• Важлива систематичність корекційно-розвиткової та реабілітаційної роботи.

Читайте также

Що таке візуальна підтримка та як вона робить спілкування мам і дітей легшим

Читать статью

Якщо у дитини виявлено порушення інтелектуального розвитку

• Варто залучити фахівців, які проведуть первинну діагностику інтелектуального та мовленнєвого розвитку дитини й визначать актуальний рівень сформованості умінь і навичок відповідно до віку.
• Коли виявлено актуальний рівень інтелектуального та мовленнєвого розвитку дитини, необхідно починати розвиток, зважаючи не на таблиці або шкали за паспортним віком дитини, а на уміння й навички, які ще не сформовані.
• Починати слід із найпростіших базових функцій. Фізичний розвиток — основа інтелектуального та емоційного розвитку дитини.

Незалежно від рівня розвитку та сформованості навичок кожна дитина потребує душевного тепла, турботи та любові батьків!