-->
Питання про кашель та соплі дуже часто постає на прийомі у педіатра. Деякі батьки не можуть собі дозволити «висиджувати» з малям вдома до зникнення останніх проявів нежитю, ну а деякі обурені появою сопливих дітей у групі чи класі.
Відома практика педіатрів — найдовші черги на прийом припадають на вересень — жовтень та березень — квітень. Ну, з мінливою весняною погодою начебто все зрозуміло, а от чому дітлахи хворіють у теплу пору бабиного літа й не надто холодну золотої осені?
Звичайно, людина, яка щойно повернулася з відпустки, має купу нагальних питань на роботі і в її плани аж ніяк не вписується сидіння на лікарняному з дитиною «до останньої соплі». Як знайти баланс, щоб і власному малюкові не нашкодити, і не почуватися винним у хворобах інших дітлахів, і марно не витрачати час на сидіння вдома з нащадком, який почуває себе цілком бадьоро, от тільки кашляє зранку?
Частіше за все картина ГРЗ розвивається за наступним сценарієм. Малюк стає млявим, вередує, в нього з’являється прозора їдка рідина з носа, внаслідок чого починається чхання й покашлювання. Можливе підвищення температури тіла, біль у горлі та інші симптоми. Саме у цей період пацієнт є найбільш небезпечним для оточуючих.
Переважна більшість сезонних респіраторних інфекцій викликана вірусами, а з ними наш організм вміє доволі добре справлятися. Тож за 3–5 днів температура нормалізується, до малюка повертається його звична активність, покращуються настрій та апетит. При цьому виділення з носа густішають і набувають жовтого чи зеленого забарвлення, кашель стає більш вологим і глибоким. Цей факт дуже засмучує матусь і бабусь, хоча насправді свідчить скоріше про те, що дитина одужує.
Справа в тому, що, коли імунітет виграв битву з вірусом, настає час для «прибирання поля бою». До слизових носа та горла вирушають мільйони нейтрофілів — білих клітин крові, які масово поглинають і перетравлюють рештки вірусів, уражені ними клітини, часточки загиблих тканин… Виконавши свою місію, нейтрофіли гинуть і надають рясному слизу, що також покликаний змити бруд із носа й горла, різних відтінків жовтого та зеленого.
Процес повного відновлення слизових оболонок може тривати досить довго — від 1 до 3 тижнів. Отже, нежить і кашель також можуть затягуватися. Це нормальний природний процес, який неможливо прискорити жодним диво-засобом.
То коли ж малюк перестає бути заразним? При звичайних ГРВІ — за 4–5 днів від початку хвороби, при грипі — за 5–7 днів. Після цього певний час вірус ще може виділятися в деяких осіб у дуже незначних кількостях, проте частіше за все ймовірність заразити оточуючих доволі низька.
Є певні ознаки, за якими можна з високою вирогідністю сказати, що головна небезпека минула і дитя одужує. Це вологий глибокий кашель та/або жовті чи зелені густі виділення з носа, що турбують переважно у першій половині дня. При цьому загальний стан малюка цілком задовільний: він активно грається, веселий, проситься гуляти і не розуміє, чому його в черговий раз потягли до лікаря. У такому випадку єдиним протипоказанням до відвідування школи і садочка можуть бути якісь особисті причини.
Щоб відвідувати спортивну секцію та басейн, має пройти мінімум 3–4 дні після нормалізації температури, відновитися дихання носом і щезнути млявість і втомлюваність. Звісно, покашлювання чи напівпрозорі виділення з носа кілька разів на день не є перешкодою для улюблених занять.
Не лише можна, але й треба! Адже шкіра крім захисної виконує ще й видільну функцію, тому її періодично слід очищувати, особливо якщо відбувається активне потовиділення. Звісно, не треба тягти дитя до ванної, коли в нього висока температура, озноб і малюку хочеться лише лежати. Лише дискомфорт під час роздягання та приймання душу може бути тимчасовим протипоказом до миття.
Голову також можна мити, орієнтуючись лише на самопочуття маленького пацієнта і забрудненість волосся. Часи, коли підлога у хаті була земляна і промерзала взимку, давно минули. А в сучасній квартирі чи приватному будинку малюкові навряд чи загрожує переохолодження.
Єдине, не слід довго розпарюватися у ванній, бо це може посилити набряк слизової носа.
Не слід боятися того, хто був кілька днів на лікарняному і лякає всіх старечим кашлем зранку! Боятися треба того, хто чхає, має червоні очі і розтерту шкіру під носом, тобто того, хто щойно захворів
Для кору, вітрянки, скарлатини, кишкових інфекцій є певні правила щодо дозволу відвідувати дитячий колектив. Деякі з них цілком застаріли і потребують перегляду, як-от при скарлатині, але більшість є цілком розумними і їх слід обов’язково дотримуватися. Наприклад, при вітрянці хворий має бути ізольований щонайменше 5 днів після останніх висипань, при дизентерії — до отримання результатів контрольних посівів після лікування. Тому після подібних недугів у вас цілком справедливо вимагатимуть довідку від лікаря.
Медсестра дитячого закладу і навіть вихователь чи вчитель у разі виникнення підозри на інфекційне захворювання в дитини мають право виміряти температуру, оглянути шкіру та горло, після чого негайно повідомити батьків і спрямувати їх до лікаря. Деякі мами й тата обурюються, мовляв, чого це вихователька ставить нам діагнози. Але убезпечення інших дітей від потенційного зараження також входить в обов’язки педагога, тож краще отримайте довідку, що оті рожеві плямки на щоках у малечі — алергія, а не кір.
У випадку звичайної застуди довідка вам знадобиться хіба що для виправдання відсутності у школі чи на заняттях у гуртках.
Обов’язково звертайтеся по медичну допомогу, якщо:
• температура не нормалізувалася за 5 днів;
• самопочуття дитини не покращилося або погіршилося за 4–5 діб;
• після відчутного покращення загальний стан погіршився, знову піднялася температура;
• кашель супроводжується задишкою, болем у грудній клітці, заважає спати або їсти, викликає блювання;
• з’явився біль у вусі;
• звичайні жарознижуючі на основі парацетамола та ібупрофена недостатньо ефективно знижують температуру;
• є інші симптоми, яких раніше ніколи не спостерігалося.
На це питання не можна відповісти однозначно. По-перше, малюк має бути не заразним, а по-друге, відвідування школи чи дитсадка не повинне зашкодити йому особисто. Адже нашарування інших інфекцій може спровокувати ускладнення: невміння самостійно вчасно почистити носика призведе до засихання слизу та подразнення шкіри обличчя.
Отже, відвідувати колектив після хвороби можна, якщо:
Було б також чудово, якби у групі чи класі регулярно проводилося провітрювання та вологе прибирання, дітей частіше виводили на прогулянку і забезпечували легкий доступ до питної води. Та ще краще було б, мабуть, якби батьки спокійно реагували на залишковий нежить і кашель інших дітей.