-->
Автор блога Мамоспільнота, организатор группы Мамоспільнота.
Татьяна жаждет узнать и попробовать все новое и лучшее, что касается здоровья, развития и благополучия ребенка, а главное щедро делиться своим опытом и находками с другими!
В каждом периоде своего развития ребенок постепенно осваивает все новые и новые вершины, а родители являются главными помощниками для своего крохи в этом непростом маршруте, ведь мечта каждого из нас, чтобы малыш рос здоровым и счастливым! Активная и творческая мама Татьяна Мельниченко проверила и рассказала сайту moirebenok.ua, как попасть в сказочный развивающий мир, где будет интересно не только годовалому ребенку, но и взрослым.
Ваша дитина потрапляла у казку, де можна усе мацати, переставляти і тільки те й робити, що гратися? Моя — так. Три кімнати різних іграшок. І не просто — а розвиваючих. Я б сама так хотіла бавитися:)
Активная мама, тележурналист в декрете, автор блога Мамоспільнота, организатор группы Мамоспільнота
♥♥♥
Я вже давно цікавлюся різними розвиваючими заняттями для діток річного віку. І от моя подруга запросила відвідати цікаве місце, де зібрано мабуть усе, що я колись бачила чи читала про розвивашки. Від Монтессорі до Нікітіна. Просто тактильний рай якийсь. Ми потрапили у «Мультисенсорію». Ідея, яка практикується в Європі, але я ще не бачила в Україні.
Отже, мій малюк опинився у кімнаті, де йому пропонували вправи на дрібну моторику — спершу він перебирав різнокольорові квасолинки, потім шукав у пісочку різні предмети, у тому числі загорнуті в обгортку. На кожну гру вихователі відводили кілька хвилин і щойно бачили, що дитина втрачає інтерес — одразу пропонували щось іще цікавіше.
Тут ми вже встромляємо олівчики в коробочку (ніколи не думала, що олівці можна використовувати саме так.
⇓⇓⇓
А ось робота для попелюшки — перебрати різні крупи і знайти там камінці. А коли мій малюк опинився у цілій ванній з піску, який можна було пересипати ситцем і робити дощик — щастю його не було меж;) Так, ми вдома практикуємо і перисипання круп і ігри з манкою чи піском тощо. Але оскільки у мене не вистачає щодня робити генеральне прибирання після цього — то робимо ми це не так часто, як би хотілося. І от ви би бачили як горіли в нього очі. І як не просто було витягти його з ванни і відірвати від піску;)))
⇓⇓⇓
♥♥♥
І, коли я думала, що це найцікавіше, що сьогодні трапилося з Олесем, я зрозуміла, що помилилася. Бо друга кімната в яку ми потрапили — рай для справжнього ігромана. У себе вдома я теж практикую схожий простір: всі іграшки на рівні росту дитини на різних поличках чи на підлозі і посортовані тематично — малюк сам вибирає, чим себе заняти.
Свого часу дитячий педагог Марія Монтесорі пояснювала, що ми маємо допомогти дитині зробити все самотужки. Так розвиваються необхідні житейські навички. Так от тут дитинку вчать знімати речі з вішачка, мацати різні сенсорні мішечки, складати пазлики. Тут різні ігри на логіку і вправність пальців — в тому числі бізіборди і бізікуби.
А які тут музичні інструменти! Малюк як почув гуслі та співочі чаші — не міг відірватися від звуків і слухав, як заворожений. А килимок з камінцями по якому можна ходити і масувати ноги — я б сама з нього не злазила, і ще намети з цікавими іграшками всередині, і труби, по яких котяться кульки — за цим можна спостерігати безкінечно, просто очі розбігаються!
⇓⇓⇓
♥♥♥
Але найбільше вражень все ж залишилося від «темної кімнати»: тут і сухий басейн з кульками, що миготять різними кольорами і сенсорна підлога, яка зображає море, що реагує на ваш дотик і різнобарвні діодні гірлянди і чудовий музичний супровід. Вражень у Олесика за годину було на місяць. Цікаво, що сюди приходять дітки різного віку і кожен проживає інші емоції залежно від свого віку, а педагоги вигадують все нові і нові розвиваючі ігри. А ще проводять різні тематичні заняття залежно від віку. А ще я зрозуміла, що бувають геніальні стартапи в які вкладено душу і любов до дітей, а також максимум зусиль для того, щоб зробити їхній розвиток всестороннім , а світ наповненим.
⇓⇓⇓
І ще подумалося, що такий простір для педагогів це робота-мрія, коли ти ніби і працюєш з дітьми (що непросто), але й водночас граєшся з малюками і спостерігаєш за їхніми щасливими обличчями. Принаймні мій малюк точно стане тут частим гостем, бо це справді захоплює. І, звісно, щось із побаченого ми намагатимемося відтворити удома.