Глисти у дитини – педіатр розкриває міфи про проблему

Катерина Спекторенко

Педіатр дитячої клініки Малі”

Глисти у дитини – явище дуже поширене. Але уявлення багатьох батьків про цю проблему далекі від істини. У цьому щодня переконуються багато педіатрів. Тому маленький лікнеп про непроханих «квартирантів» буде корисним усім.

Burda Media

Тривога батьків з приводу глистів у дитини влітку набуває особливого значення.Ще б! Адже на виховання корисної навички мити руки якнайчастіше і не тягнути їх у рот, як тільки мама відвернеться, йде на один рік. І цього часу цілком достатньо, щоб організм дитини дуже щільно «познайомився» з глистами. Наскільки це небезпечно? Ми даємо відповіді на 7 найпоширеніших питань про глисти у дитини.

МІФ 1: Заражена глистами дитина скрипить ночами зубами. Один із найстійкіших міфів про глисти: заражена гельмінтами дитина скрипить уві сні зубами, а також відчуває регулярні болі в животі. Всім батькам слід знати: немає абсолютно однозначних симптомів зараження дитини глистами! І скрегіт зубами уві сні набагато частіше є симптомом неврозу, ніж інфікування глистами.

Щоправда, скрипом зубами уві сні нерідко супроводжується ентеробіоз – дрібні, схожі на тонку білу ниточку, гострики виповзають із заднього проходу дитини, щоб відкласти яйця і викликають при цьому сильне свербіння, яке змушує дитину скрипіти зубами. Однак одного цього симптому недостатньо для постановки діагнозу ентеробіоз.

Щодо болю в животі, то цим симптомом супроводжується не один десяток хвороб. Тому, почувши дитячий скрегіт зубами, зверніться до лікаря для встановлення точної причини цього. І не поспішайте застосовувати антигельмінтні препарати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як привчити дитину до горщика – поради відомого психолога Світлани Ройз

instagram@ameliahannah

МІФ 2: Глисти у дитини діагностуються за допомогою аналізу калу. Лабораторна діагностика зараження дитини глистами – не просте завдання. Далеко не всіх глистів або їх яйця можна виявити у калі. Так, найпоширеніші в дітей віком глисти (гострики) аналіз калу не визначає, оскільки яйця цих глистів дуже дрібні і просто «губляться» в калі. Потрібно брати також до уваги той факт, що достовірність результатів дослідження значною мірою залежить від свіжості калу. А доставити кал у лабораторію відразу після випорожнення дитини виходить далеко не завжди.

Для діагностики ентеробіозу використовується зіскрібок паличкою зі шкіри навколо анусу – ця маніпуляція регулярно виконується в дитячих колективах. І для цього є вагомі підстави.

Важливо! Якщо в калі дитини при лабораторній діагностиці або візуальному огляді батьками калу дитини виявлені глисти, нехтувати лікуванням в жодному разі не можна! Це означає, що у організмі дитини паразитів вже дуже багато.

Fotolia

Міф 3: Глистами дитина заражається від свійських тварин.  Ще один поширений міф – про зараження дитини глистами від свійських тварин, переважно – кішок та собак. Цей шлях інфікування малоймовірний з тієї простої причини, що глисти, що живуть у кишечнику у тварин, не можуть жити в організмі людини. І навпаки. Тому, навіть якщо собака має глисти, вона навряд чи «поділиться» ними зі своїм молодшим господарем. Інша річ, що собака, вдосталь вивалявшись на землі чи траві, може принести до будинку яйця аскарид своєї вовни. Тому після прогулянки мийте собаку, чісуйте її.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Скільки малини можна їсти дитині і чим небезпечний її надлишок
 Чим небезпечна для дитини навіть маленька цвіль на хлібі