Сквіші, слайми, бей-блейди: чим грають наші діти
Так-так, діти схильні до впливу моди не менше, ніж дорослі. І так, до речі, завжди було. Зараз на піку популярності полімерні іграшки-м’ялки та різнокольоровий слиз. Звучить не дуже, але все не так уже й страшно.
Сквіші (від англійського Squishy — м’який, що легко стискається) – це милі антистрес-іграшки, які з’явилися на ринку в 2017 році і дуже швидко поширилися по всьому світу. Сквіші, найчастіше, виконані у вигляді різноманітних продуктів – тортиків, морозива, гамбургерів, до речі, дуже реалістичних або милих звірят. Коштують вони недорого, а можна купити як у будь-якому магазині іграшок, інтернет-магазинах, кіосках, так і на стихійних розкладках.
М’які сквіші, чи є небезпека
Такі милі та приємні на дотик іграшки виготовляють, як правило, з пінополіуретану або силікону – обидва матеріали вважаються безпечними. Однак, яскраві кольори та різноманітні аромати, які і роблять сквіші такими бажаними та привабливими, цілком можуть містити шкідливі речовини. Особливо якщо врахувати, що в такому немислимому обсязі Сквіші надходять, як правило, з Китаю.
Данська агенція з охорони навколишнього середовища провела випробування дванадцяти іграшок з пінополіуретану, і всі дванадцять показали високі рівні шкідливих речовин, у тому числі диметилформамід, стирол та толуол. Ці речовини можуть погіршувати фертильність у майбутньому, діяти як канцерогени, викликати ушкодження печінки та дратувати слизову оболонку або око, особливо, якщо діти сплять з іграшками або грають із великою кількістю таких іграшок тривалий час. Найгірше виявилися сквіші з ароматами м’яса, після розпаковування іграшки запах поступово випаровується, проте скільки часу потрібно для безпечного рівня речовин ніхто не знає.
Дослідження проводили у травні 2018-го, а після публікації результатів усі вказані іграшки були вилучені з продажу. При цьому самі дослідники наголошують – це не означає, що всі іграшки-сквіші небезпечні, але закликають до більш ретельного контролю товарів для дітей.
Ще одна потенційна небезпека – надто реалістична імітація ласощів, таких, наприклад, як шматочок торта із збитими вершками та ягодами. Саме такий різновид Сквіша на початку жовтня заборонила до продажу Європейська комісія. Але в цьому випадку вже батьки повинні усвідомлювати, що подібні іграшки (не важливо, з поліуретану вони виготовлені, з гуми або пластику), які, до того ж мають дрібні деталі та аромат солодощів, не повинні потрапити в руки дитині. -5 років. Навіть якщо на упаковці вказано вік від 6 років.
- До речі, у деяких штатах США під забороною кіндер-сюрпризи та дрібні іграшки-сюпризи у коробках пластівцями.
Слайми та жуйка для рук – готуємо вдома
Слайм у перекладі з англійської означає «слиз», а народі ці іграшки називають «лизунами» чи «соплями». Вперше слайми з’явилися понад 40 років тому – ще далекого 1976 року їх випустила у продаж відома американська корпорація Mattel. Перші слайми були зеленого кольору, а складалися з гуарової камеді (використовується в харчовій промисловості як загусник) і бура.
З того часу було кілька сплесків їх популярності, а кілька років тому сталося чергове піднесення. Зараз слайми різноманітних кольорів, консистенції та наповнювачами випускають безліч компаній у всьому світі. Тим більше, що їхнє створення зовсім просто і не дорого. Такі іграшки можна виготовити в домашніх умовах, а замість камеді цілком підходить клей (навіть ПВА). Знайти рецепти та способи виготовлення в мережі зовсім не проблема. До речі, остання мода – лізуни без клею на основі зубної пасти, наприклад.
Слайма можуть бути як майже рідкими (їх структуру відносять до неньютонівських рідин), так і досить щільними – тоді їх вже називають «жуйкою для рук». Вони відносяться до серії іграшок-антистресів, кажуть, тактильний контакт із податливою масою допомагає розслабитися, причому діє не лише на дітей, а й на дорослих. Можливо, це і так, але все ж таки, швидше за все, це просто іграшка, а різноманітність кольорів, консистенцій розмірів та наповнювачів, неймовірна кількість відео на Youtube робить слайми такими привабливими.
Що стосується безпеки слаймів, то вони вважаються цілком невинними іграшками, але дотримуватися певних правил все ж таки варто:
- Не дозволяти грати зі слаймом дитині, яка може взяти її в рот (молодше 3-4 років)
- Уникати контакту іграшки зі слизовими оболонками (бережіть очі)
- Після гри, особливо перед їжею, обов’язково мити руки з милом
Раптові спалахи всеосяжної моди на іграшки турбують батьків, але, як правило, нічого небезпечного в них немає і стихають вони так само швидко, як і виникають, поступившись місцем іншим захопленням. Пам’ятаєте, як минулого року всі переполошилися через масове захоплення спинерами? Але хтось зараз про них згадує.
Ще одна іграшка масового використання – бей-блейди, які запускають на всіх дитячих майданчиках та навіть влаштовують масові змагання. Чому так відбувається, розбиратися психологам, а нам, батькам, просто потрібно знати захоплення наших дітей і не панікувати без приводу.
Кожне покоління може похвалитися своїми винаходами. Колись масово спускали зі сходів різнокольорові веселки, хтось ридав, коли помирав його тамогочі, а хтось із рук не випускав йо-йо. Сучасні іграшки рясніють різноманітністю та своєю кількістю. Можна вибрати та купити сотні різнокольорових дрібничок, дорогих і не дуже, які на якийсь час займуть дітей. Не можу сказати, що сквіші, слайми, бей-блейди несуть якусь страшну загрозу дітям, але варто пам’ятати, що жодна іграшка ніколи не замінить увагу батьків, спільної гри, прогулянки чи просто перегляду фільму.
Багато іграшок придумані для допомоги батькам, щоб їхнє чадо на якийсь час було зайняте і не турбувало їх. Сказати, що якісь із перелічених вище пристосувань розвиватиме або заспокоюватиме дитину, то доведеться все-таки злукавити. Найкращий варіант — це все ж таки баланс між зайнятістю іграшками і проведенням часу з батьками, де не потрібні ніякі новомодні смачні пахощі і навіть дуже реалістичні штуковини.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук