Оповідання для дітей як пізнання. 6 правил

Оповідання для дітей (фото: Даша Сі (Bildfabrik)/ЦФА «Бурда»)

Дуже важливо, щоб розповіді для дітей не лише читалися, а й розповідалися батьками усно. Діти особливо тягнуться до невимушеної течії розмови, до вигадки. Такі розповіді як викликають більше емоцій, а й позитивно впливають розвиток мови дитини, розвиток мислення і емоційний розвиток. Головне – дотримуватись правил такої форми подачі матеріалу.

1. Усні розповіді для дітей не повинні бути сухими. Артистичність має бути присутня, але в міру. Варто уникати дитячої подачі. Невимушеність в оповіданні дозволить дитині спокійно слухати вашу розповідь.

2. Розповідь має відповідну структуру: вступ – зав’язка – розвиток подій – кульмінація – розв’язка – укладання.

3. Мова має бути правильною.

4. Краще не використовувати складнопідрядні та складносурядні пропозиції.

5. Обов’язково пропонувати дитині пізнавальні оповідання. Вони розширять уявлення дитини про світ. Це можуть розповіді власного твору або переказані казки, оповідання, мультфільми, кіно, оповідання з картинок, реальні випадки зі свого життя.

6. Важливо, щоб розповіді батьків з часом переросли в розповіді дитини. Навчити його можна за допомогою оповідань-зразків. Враховуючи можливості дитини, запропонуйте їй коротку, чітку, зрозумілу розповідь про предмет, подію, явище. А після нього попросіть дитину розповісти приблизно так само про схожий предмет, явище, подію. Ще один спосіб навчити дитину складати розповіді – запропонувати їм закінчити розповідь або придумати будь-який із компонентів із структури оповідання.

Усні розповіді для дітей – це сприятливий ґрунт для встановлення порозуміння між батьками та дітьми. Використовуйте цю нагоду.