Корисні підказки: Що робити, якщо дитина краде
Крадіжка у дітей – досить поширена проблема. Якщо ви зіткнулися з подібним, не варто з ходу впадати у відчай – це ще не означає, що ви погано виховали дитину.
Існує чимало причин, з яких дитина може взяти чужу річ:
- він не має чогось, що є у всіх однолітків, і це завдає йому морального дискомфорту,
- він хоче виділитися і привернути увагу дорослих чи однолітків,
- він щиро вважає, що взяте нікому не належало, тобто не вкрадено, а «знайдено»,
- він бере приклад із близьких людей – наприклад, родичів.
Кожна з цих ситуацій потребує особистого підходу. Але в будь-якому разі, з дитиною потрібно проводити пояснювальну бесіду, під час якої пояснити, чому красти — це погано.
Важливо наголошувати не на тому, що крадіжка може спричинити покарання — подібний підхід може призвести дитину до неправильних висновків, і все, що вона винесе з розмови, — це усвідомлення, що факт крадіжки потрібно якомога ретельніше приховувати.
Акцентувати треба на моральному боці проблеми. Розкажіть, як погано почувається людина, яка взяла чуже. Ще краще – спробуйте залучити розумові процеси дитини до проблеми.
Крати зазвичай дозволяє знеособлення «жертви» — той, хто вкрав, просто не замислюється над тим, що робить комусь погано. Але, на щастя, у дітей багата фантазія, тому справа дорослих — змусити їх стати на місце обкраденої людини.
Опишіть кілька ситуацій гіпотетичного крадіжки, вибираючи максимально болючі (викрадена улюблена іграшка-пам’ять про близьке, вкрадені гроші, накопичені на лікування тощо)
Якщо потрібно наочно уявити дитині, яка взяла чуже, всю шкоду крадіжки, можна використовувати навчальні відео. Наприклад, підійде ролик із серії «Корисні підказки»: у ненав’язливій та доступній дитині формі тут пояснюється, чому красти — це погано.
Про злодійство. Корисні підказки
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук