Вальдорфська педагогіка: ростимо дитину без стресу

Замість пластмасових пупсів та металевих машинок у дитячій затишно влаштувалися ганчіркова лялька у клаптиковій сукні та дерев’яний конячок, а конструктор замінюють жолуді та черепашки – все це особливості виховання та розвитку дитини з вальдорфської педагогіки.

instagram@irena_sedova_kukolka

Існує думка, що у вальдорфські сади віддають здебільшого дітей дивних чи… болючих. Відомо, що початок цієї методики розвитку та виховання дошкільників було покладено, коли Рудольф Штайнер давав приватні уроки хлопчику, який переніс гідроцефалію. Лікарі вважали його безнадійним, але Штайнер розробив програму, завдяки якій учень наздогнав однолітків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вчимося говорити чітко та правильно

Перший навчальний заклад, що працює за цією програмою, відкрився на фабриці «Вальдорф-Асторія». Там навчали дітей робітників, але було так добре, що й керівництво привело своїх дітей до садка.

Основні ідеї

• Дитинство – не короткий період, який потрібно максимально використовувати для розвитку інтелекту та навчання рахунку, читання, письма, а унікальний час для ігор та розкриття творчих здібностей. Не варто відволікати малюків зазубренням цифр та алфавіту. Головний принцип навчання – неопереження. Важливо надати дитині можливість вивчати природу, досліджувати навколишній світ у своєму темпі.
• В обладнанні шкіл та дитячих садків використовуються лише натуральні матеріали: дерево, глина, льон. Немає ні готових іграшок, ні затверджених посібників. Вважається, що лялька, конструктор, машинка душать дитячу фантазію. Замість них педагоги пропонують гілочки, жолуді, черепашки, ганчірочки, ароматний віск для ліплення та дерев’яні олівці для малювання.
• Жодних комп’ютерів та телевізорів! Натомість вітаються аплікація, випалювання по дереву, шиття. Багато часу приділяється музиці, танцям, постановці вистав. Малята вчаться прати, готувати. Причому уроки рукоділля, музики та танцю зберігаються у молодшій і навіть у середній школі.

Ще на початку ХХ століття Штайнер зауважив, що діти, які живуть у великих містах, не мають уявлення про те, як садять квіти, печуть хліб, будують будинки. Побут сучасної дитини ще більше автоматизований, в результаті втрачаються найпростіші навички. Їх намагається відновити вальдорфська педагогіка. Садівницька та соціальна практики займають у ній велике місце.

Instagram @sjptwins

Жодних оцінок!

Ще один кит, на якому стоїть методика, – безоцінна система навчання, відсутність змагання між дітьми. У жодному разі не можна порівнювати успіхи Маші та Колі, але потрібно обов’язково порадіти, що Машини сьогоднішні досягнення явно вищі за вчорашні. Такий підхід позбавляє стресів. Хоровий спів виробляє здатність слухати один одного, участь у виставах вчить діяти спільно, поважати товаришів, а також вихователя чи вчителя, які прагнуть не так передати певні знання, як торкнутися почуттів, пробудити інтерес і любов до навчання.

Інтелект проти креативу

І все ж вальдорфська методика залишається однією з обговорюваних і неоднозначних. Прибічники переконані, що її мета — виховання вільних людей, які творчо мислять. Опоненти стверджують: система безнадійно застаріла, і безглуздо сьогодні пропонувати дітям жолуді замість іграшок. У дитинстві не має бути місця для оцінок, упевнені послідовники. Але ніхто не скасовував і закони конкуренції, зауважують противники.

Батьки, яким би хотілося з гордістю розповісти родичам, що їх малюк у п’ять років вже чудово рахує і читає, можуть розчаруватися. До школи вальдорфських малюків не вчать основ листа, читання та рахунку. Та й тематика літературних творів, яку пропонують вихователі, дуже обмежена, оскільки кіно та телевізор під забороною, і навіть книги, як правило, не читаються, а переказуються дорослими.

До безумовного плюсу цієї педагогіки можна віднести той факт, що у вальдорфські садки малюки поспішають як на свято, атмосфера тут нагадує сімейну, якби до коханої бабусі приїхали погостювати різновікові онуки (в одній групі тут можуть бути трирічки та дошкільнята). Дорослі ніколи не підвищують голос, не ставлять у кут за зайву жвавість, не докоряють за розкидані іграшки. Тут панує повага до особистості малюка та його вибору. Пам’ять і прагнення пізнавати нове діти просто феноменальні.

Instagram@ingenery_budushego

Від теорії до практики

Якщо вам до душі вальдорфська система виховання, створіть вдома атмосферу творчості!

• Граємо Заберіть покупні синтетичні іграшки. Покладіть у плетений кошик шишки, черепашки, тканинний м’ячик, дерев’яні гілочки. Спробуйте самі пошити ельфа, зайчика. Не нагадуйте, як грати, нехай дитина фантазує.
• Розповідаємо казки Дітям подобається слухати улюблені казки знову і знову: так вони підліковуються, опрацьовують свої проблеми. Розповідаєте ту саму казку? Навмисне пропустіть якусь деталь. Малюк відразу поправить вас! Потім поставте за казкою лялькову виставу: зробіть паперові декорації, грайте зі світлом та тінню.
• малюємо Запропонуйте малюку на вибір один із кольорів акварельних фарб. Намалюйте пейзаж блакитним або жовтим, роблячи фарбу то яскравішим, то блідішим. Як виділити зелену огорожу на фоні зеленого будинку? А намалювати дерево, маючи лише червоний, жовтий та синій?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Розвиток дитини – як зробити вдома аплікацію
Як вибрати матеріали для малювання

ДИВІТЬСЯ ВІДЕО:

Джерело: YouTube, автор EvstigneevaV