Чому діти б’ються і що з цим робити?

Діти б’ються (фото: ЦФА Бурда)

Психологи стверджують, що агресивність і гнів – це абсолютно нормальні почуття, які, як не дивно, важливі для розвитку малюка.

Проблема у тому, що вони притаманні дітям, а тому, як вони висловлюють ці почуття. А прояв агресивних почуттів пов’язаний з вихованням малюка.

Причини агресивної поведінки

Так, діти найчастіше виявляють злість та агресію якщо:

1. Дитина бачить, що батьки вирішують будь-які конфлікти за допомогою сварок, погроз, а часом і бійки. Він вбирає батьківську модель поведінки та застосовує її у взаєминах з однолітками.
2. Батьки завжди домагаються послуху дитини, загрожуючи їй покаранням. Таким чином, дорослі також демонструють наочний приклад дитині, що добитися свого вона зможе, лише застосовуючи силу та агресію.
3. Батьки роблять вигляд, що нічого не відбувається, якщо їхня дитина починає проявляти агресію по відношенню до інших. Наприклад, щипати чи кусатися. В даному випадку, дитині важко самостійно розпізнати межі дозволеного і вона не може відрізнити, що таке добре, а що погано, і навіть неприпустимо.
4. Батьки не дотримуються послідовності та логічності у своїх діях. Наприклад, учора вони ще дозволяли грати в комп’ютерні ігри, а сьогодні вони карають за це дитину.
5. Батьки часто карають, лають і навіть б’ють дитину, якщо та попалася «під гарячу руку». Малюк, в такому разі, перебуває в замішанні і так само проявляє агресію до оточуючих.

Що робити, якщо дитина поводиться агресивно?

• Реакція на дитячу агресію має бути адекватною. Наприклад, якщо дитина підійшла і вдарила вас – не давайте здачі, а скажіть, що своїми діями вона робить вам боляче.
• Якщо малюка неможливо зупинити у прояві негативних почуттів – дайте йому можливість «випустити пару», наприклад, побити подушку чи вдосталь покричати. Скажіть, що зачекайте, поки він заспокоїться і вже потім спокійно розмовлятимете з ним.
• Якщо ви бачите, що дитина сердиться – констатуйте цей факт, сказавши «Ти зараз злишся. Розкажи, що саме тебе розлютило?». Дитина, якій дають можливість розповісти про причини роздратування, не захоче фізично виявляти агресію.
• Вчіть дитину домовлятися та знаходити мирні шляхи у вирішенні конфліктів. Якщо він, наприклад, хоче пограти іграшкою сусідського хлопчика, а той не йде на поступки – запропонуйте малюкові обмінятися іграшками, почекати, поки інший малюк награється або переключити увагу дитини на інший об’єкт.
• Навчіться приймати свою дитину такою, якою вона є, а не тільки, коли вона виявляє виняткові позитивні емоції. Найкраща порада в цьому випадку – прийняти свої агресивні почуття та навчиться їх контролювати. Адже дитячі вчинки – це наслідок батьківських реакцій та виховання.
• Якщо ви не можете самостійно впоратися з агресивною поведінкою у дитини – зверніться по допомогу дитячому психологу.