Їжа в садку та школі: як уникнути проблем із ШКТ у дитини. Поради педіатра
Ваша дитина цього року пішла до дитячого садка? Чи у перший клас? Зверніть на його харчування найпильнішу увагу.
Осінь у наших краях міцно асоціюється не лише з жовтіючим листям, а й з початком нового навчального року у школах та дитсадках. Багато чого в житті тих, хто йде туди вперше, зміниться. У тому числі харчування. Давайте поговоримо сьогодні про те, як правильно організувати харчування та побут малюка, щоб уникнути проблем із травленням.
Дитячий садок
Похід у дитячий садок – випробування не з легких: пережити розлуку з батьками, звикнути до нової обстановки, потоваришувати з дітьми в групі. Спочатку малюк може відмовлятися від «місцевої» їжі взагалі, навіть якщо зазвичай має хороший апетит. Не панікуйте, попросіть вихователів та няню не змушувати малюка їсти. Спочатку можна пропонувати сніданок вдома та забирати дитину до обіду або відразу після сну. Згодом він звикне і разом з усіма їстиме навіть не дуже улюблені страви. Наберіться терпіння. Бажання їсти і спати разом з іншими дітьми – дуже хороші ознаки того, що адаптація до садка проходить успішно.
В особливому положенні
Якщо вашій дитині потрібне дієтичне харчування, ви можете принести довідку від педіатра із зазначенням не рекомендованих дитині продуктів. І за погодженням з адміністрацією садка дитині їх не даватимуть. Наприклад, молочні каші у деяких садах замінюють кашами на воді.
Зони уваги
- Не кидайте дитину голодною на цілий день, сподіваючись, що вона «з голоду» почне їсти в саду. Рівень глюкози у маленького непосиди в умовах стресу падає швидко, і, якщо «паливо» не прийшло вчасно, можливий розвиток ацетонемічного блювання.
- Прищеплюйте дитині елементарні навички гігієни, вчіть її ретельно мити руки і не їсти з чужої тарілки. Адже кишковий вірус у новому колективі підчепити досить легко, так само як і респіраторний.
- Не поспішайте звинувачувати садок у недотриманні санітарних норм, адже харчові отруєння трапляються набагато рідше, ніж кишкові інфекції вірусного походження чи ацетонемічні кризи.
Шкільні ризики
Зі школярами все і простіше, і складніше. Простіше у тому відношенні, що ви можете давати із собою ту їжу, яку вважаєте за потрібну. Складніше, тому що ця їжа може зіпсуватись. До того ж, мало хто з дітей миє руки перед їжею. І відстежити усі ці процеси дуже складно. Звичайно, ідеальний варіант – організовані гарячі обіди. Але тут є нюанси. Якщо в дитсадках меню хоч якось регулюється нормами закону, то в школах все не так суворо і ймовірність «антідієтичної» їжі в раціоні дітей набагато вища. Крім того, у буфеті школярі часто мають можливість купити самостійно булочку, хотдог та навіть чіпси.
Запор!
Як лікар, який спостерігає дітей від 0 до 18, не можу обійти ще одну делікатну проблему травлення, яка часто виникає саме у зв’язку з відвідуванням садка або школи. Це звичний запор. Зміна харчування, мале споживання рідини, нова обстановка, не завжди комфортний туалет, відсутність можливості усамітнитися на достатній час для роздумів призводять до того, що дитина свідомо стримує дефекацію. А коли виявляється вдома, начебто вже й не хоче «по-великому», перетерпів. Наступного дня сумна історія повторюється.
Часто це закінчується стражданнями в туалеті через об’ємні і щільні калові маси, що накопичилися, що посилює ситуацію. Обов’язково цікавтесь у вихователів і в самої дитини цією делікатною темою. А якщо зіткнулися з подібною проблемою, поставте її на перше місце. Повірте, складно зі школи бігти англійською, а звідти на шахи, якщо кишечник забитий і немає можливості «звільнитися від вантажу».
Коли включається психосоматика
І на завершення ще про одне дуже поширене явище, що називається «функціональні порушення шлунково-кишкового тракту». Що це таке? Слово «функціональні» означає відсутність якихось страшних захворювань, а виникнення симптомів пов’язане із порушенням моторики (рухів) органів травлення. Подібні розлади діагностують у 90% маленьких пацієнтів, які звертаються до дитячого гастроентеролога з приводу болю у животі. Симптоми можуть бути різноманітні: болі в районі пупка або невизначеної локалізації, пов’язані з прийомом їжі та/або дефекацією або не пов’язані, відчуття переповнення, дискомфорту в шлунку, поганий апетит або «швидке насичення», коли дитина начебто голодна, але, з’ївши 2 -3 ложки, заявляє, що вже наївся.
Всі ці порушення мають психосоматичну природу, або, як кажуть у народі, «від нервів». І це чиста правда, адже кишечник людини має свою окрему нервову систему, за складною організацією порівнянну з головним мозком. Це означає, що будь-який стрес негативно відбиватиметься на роботі шлунково-кишкового тракту.
Звичайно, якщо малюк скаржиться на біль у животі, його потрібно показати лікарю, щоб виключити серйозніші причини. Але якщо в діагнозі вказано «функціональні розлади шлунково-кишкового тракту», насамперед потрібно створити розумний розмірений графік занять, забезпечити повноцінний сон, активні ігри на свіжому повітрі та здорове харчування. Можливо, поряд із ліками лікар порадить проконсультуватися з дитячим психологом. Він допоможе визначити рівень тривоги і навчить справлятися з нею «мирним шляхом», а не перетворюючи негативні емоції на стійкі болючі відчуття.
Вибираючи школу вашому шестирічці, обов’язково поцікавтеся, як організовано харчування, особливо якщо ви збираєтеся залишати дитину на подовж. Ви здивуєтеся, але в деяких школах опція навіть звичайних, дієтичних обідів не передбачена взагалі.
Поради педіатра
Мої поради батькам школярів виглядають приблизно так:
- Сніданок удома обов’язковий! Оптимально — каша (каша з котлетою теж годиться), мюслі, макарони твердих сортів. Така їжа містить «повільні» вуглеводи, які поступово всмоктуються і створюють стабільний достатній рівень глюкози, необхідний мозку для роботи.
- Якщо ваш першокласник повернеться додому відразу після уроків, як перекушування можна дати йому яблуко, банан, сухе печиво і сильно не переживати. А якщо він пробуде в школі до вечора, без гарячих обідів не обійтися. Інакше до випускного балу він ризикує стати пацієнтом гастроентеролога. Термос із чаєм теж буде не зайвим.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук