Почуття вини у дитини – небезпечна маніпуляція. 6 табу

Почуття провини у дитини (фото: ЦФА Бурда)

Маніпуляція використовується як дітьми, а й батьками. Почуття провини – плідний ґрунт для батьківської маніпуляції. Яке почуття провини у дитини батьки немає права використовувати у вихованні та спілкуванні з дитиною? Воно має кілька варіантів вираження.

1. Почуття провини через те, що мама образилася

Імітація образи, щоб дитина виконав те, що мама вважає за потрібне – поширений варіант. Нерідко звучить і пряма загроза винності: “Не зробиш … – Ображаюся”.

2. Почуття провини через мамине здоров’я

Це почуття провини може переслідувати дитину все життя. До нього нерідко приєднується і почуття провини у дитини через втрачену красу мами через її народження чи виховання. Прецедентами для звинувачень у разі можуть бути провини дитини, неуспішність у навчанні, вчинки, які суперечать маминим бажанням, тощо.

3. Почуття провини через мамине сорому

“Як ти міг? Зганьбив мене на очах у всіх». Причини вирощування цього почуття провини у дитині (крім бажання маніпулювати) – ідеалізація самої дитини та ототожнення себе з дитиною.

4. Почуття провини через мамину самопожертву

«Невдячний! Я заради тебе…» – фрази, що кидаються мамою через відсутність її самореалізації. Але чим і коли жертвувати – це вибір самої мами. Зате дитина відчуватиме свою провину майже все життя і намагатиметься її компенсувати виконанням бажань мами, що виявиться до кінця неможливим. Але можна добитися і зворотної реакції – почути фразу “Я тебе про це не просив”, пережити розрив стосунків з дитиною.

5. Почуття провини через невиправдані надії батьків

Ці надії часто є надіями із життя самих батьків або з’являються через огляд на громадську думку. Життя «винної» дитини починає складатися з нав’язаних інтересів та виборів. Імовірне і безмежне прагнення успіхів, жертовність своїм життям заради «гордості» батьків.

6. Почуття провини через догляд тата з сім’ї

Незаплановані діти, яким озвучують цей факт і швидкий після їх народження відхід тата з сім’ї, і діти, яких просто відкрито звинувачують у відході батька, – ще одні об’єкти для довічних маніпуляцій. Але слід знати, що це щире почуття провини зароджується навіть у дітей, яким його не нав’язують насильно. Дитина відчуває подвійний сильний стрес – догляд тата і свою «винність» за це. Тоді він може намагатися загладити свою провину – це може бути й непосильна турбота про маму, дотримання її маніпуляцій, а може бути бажання звільнитися (догляд залежно або відхід із життя).

Перелічені варіанти можуть використовуватись як маніпуляція у комплексі чи обирається один вид, найбільш дієвий. Але дитячі психологи попереджають, що таке виховання обмежує особистість на все життя, створює загальне почуття провини перед усіма, зменшує право вибору, відбирає свободу та здатність досягати власного щастя. Отже, такі маніпуляції мають стати табу для всіх батьків.