Телеманія у дітей

Паличка-виручалочка?

Може, нічого такого жахливого у телепереглядах немає? Ну, подумаєш, малюк мультики дивиться. Йому ж цікаво, він дізнається про щось нове, до того ж він при цьому нікому не заважає. А без телевізора важко впоратися з дитиною, адже останнім часом вона стає все більш примхливою, не слухається, не лягає вчасно спати… Напевно, чергова криза почалася…

На жаль, часто батьки міркують саме так. Спочатку використовують телевізор як паличку-виручалочку (деякі, наприклад, годують малюка лише під час реклами — інакше він просто не їсть!), а потім дивуються: «Що сталося з дитиною? Був здоровим, міцним, спокійним, що ж сталося з ним?» І зовсім не пов’язують проблеми зі згубною пристрастю малюка.

Наслідки від телеманії

• Насамперед телевізор негативно впливає на зір. Безперечно, цей факт відомий всім.
• Крім цього, звичка довго сидіти перед екраном позначається на поставі дитини. Тривале нерухоме становище дуже шкідливе для дитячого хребта.
• Гіподинамія може призводити до появи надлишкової маси тіла. Згадайте, як ми зазвичай сидимо перед блакитним екраном – нічого не робимо, та ще й постійно при цьому щось калорійне жуємо.
• Але, мабуть, найчастіше виникають усілякі неврологічні проблеми. Зверніть увагу, якщо вам раптом доведеться звернутися до невропатолога з будь-якими скаргами, вам напевно запитають: «А чи багато часу ваша дитина проводить перед екраном телевізора?» Тому що, безперечно, блакитний екран дуже згубно впливає на дитячу психіку. Стурбований сон, проблеми із засинанням, заїкуватість, нервові тики, підвищена збудливість — ось неповний список того, до чого може призвести прихильність до телевізора.

Ну, а про негативний вплив на дитячу психіку реклами та всіляких бойовиків та трилерів навіть і говорити не доводиться. Швидке миготіння картинок, нав’язлива музика, римування, що запам’ятовуються, – і ось ваше чадо вже говорить рекламними слоганами і просто не представляє своє подальше життя без чергової іграшки, цукерки, жувальної гумки (потрібне підкреслити). А сцени насильства, які нерідко зустрічаються не лише у «дорослому» кіно, а й у багатьох мультфільмах (особливо у мультсеріалах), часто породжують дитячу агресію та жорстокість.

Поширені відмовки

Відмовка №1

“Ми дивимося телевізор, а малюк просто грає неподалік”.

Якщо дитина знаходиться в іншій кімнаті, за зачиненими дверима, то, в принципі, все гаразд. А ось якщо він влаштувався десь у куточку поряд з вами, то він напевно бачить не менше третини того, що відбувається на екрані (нехай навіть і уривками), слухає і «на корочку записує» практично все.

Відмовка №2

Ми не даємо йому дивитися все підряд. Ми включаємо лише дитячі канали з мультиками та освітніми передачами…»

Звичайно, зараз є можливість вибору, працюють хороші телеканали, якими транслюють не жорстокі безглузді мультфільми, а, навпаки, показують дуже непогані пізнавальні передачі для дітей. Але тільки дивитись їхня дитина може цілий день, тому що фільми змінюються іграми, потім йдуть мультики — і так до самого вечора. До того ж, якщо ви розраховуєте, що малюк самостійно навчиться чогось корисного (наприклад, англійської мови), то ваші надії навряд чи виправдаються. У кращому разі він пізнатиме на слух деякі слова. А для того, щоб досягти хорошого результату, потрібні регулярні заняття, причому під керівництвом дорослого, який допоможе, підкаже, пояснить незрозуміле та проконтролює, чи матеріал засвоїв.

Відмовка №3

«Наш малюк дуже музичний, тому ми включаємо лише музичні телеканали».

Малюк любить співати та танцювати? Чудово! Тільки вмикайте не відеокліпи, а аудіозаписи. Незважаючи на безневинність, кліпи за своєю дією на психіку схожі на рекламу. Яскраві картинки миготять дуже швидко, і дитина дивиться в екран, не відриваючись, як загіпнотизована. До того ж, сюжети кліпів рідко підходять для дітей. Вони часто зустрічаються і насильство, і дуже відверті сцени.

Знову ж таки, музичні телепередачі можуть транслюватися в режимі нон-стоп. Тому дитина може і не відірватися від перегляду з ранку до вечора.

Відмовка №4

«Ми дозволяємо дивитися лише якісні, перевірені часом мультфільми. У нас вдома ціла колекція із мульткласики!»

Очевидно, це оптимальний варіант для люблячих батьків. Головне – знати міру. Тому що, якщо щось навіть дуже гарне дивитися цілими днями безперервно, шкода, що завдається здоров’ю дитини, буде велика. Звичайно, практично у кожного з нас бувають ситуації, коли просто необхідно зайняти малюка ну хоч чимось, аби він не заважав зробити щось важливе та термінове. Тоді відеоколекція і буде якраз до речі. Спокуса користуватися цим методом відволікання дитини частіше може бути дуже велика, але якщо вам небайдуже дитяче здоров’я, захоплюватися цим способом ви не станете.

Корисні замінники

Вважається, що телевізор повинен входити в життя малюка не раніше, ніж у трирічному віці. І те, дивитися його можна малюкові не більше 10-15 хвилин на день. Чим зайняти власне чадо протягом дня?

Насамперед слід зазначити, що відучити дитину від телеманії (втім, як і від будь-якої іншої залежності) набагато складніше, ніж не допустити виникнення згубної пристрасті.

Тому вже від народження малюка не завадило б самим батькам скоротити перегляд телепередач. Адже відомо, що поганий приклад заразливий. І, звичайно, використовуємо всі можливі способи, щоб захопити дитину.

Спілкування — найважливіше, що може дати дітям люблячий батько. Намагайтеся якнайбільше часу проводити з дитиною. Спільно грайте, балуйтесь, читайте, танцюйте, співайте, а також готуйте та займайтеся домашніми справами (а чому б і ні?).

Прогулянки. По можливості весь вільний час проводьте на вулиці. Там уже точно про телевізор згадувати ніколи!

Книги. Не секрет, що сучасні діти набагато менше читають, аніж молодь минулого століття. Звичайно, адже можна отримувати інформацію куди більш простим шляхом: взяв пульт, клацнув по кнопочках — сиди і дивись! Якщо вам такий варіант не дуже подобається, слід прищеплювати любов до книг з перших років (і навіть місяців) життя. Більше читайте малюкові, показуйте барвисті картинки, надайте можливість самостійно гортати книжки навіть найменшим.

Творчість. Малювання, ліплення із пластиліну або солоного тіста, аплікація, декупаж і навіть власне виробництво мила – ось неповний список того, чим можуть займатися матусі зі своїми крихтами. А якщо ще додати різні набори для творчості, які легко можна знайти в магазинах.

Напевно, багато хто скаже, що часу на всі ці заняття немає. І взагалі, все вищеописане має на увазі, що батьки знаходяться поруч із дитиною. А телевізор дає можливість зайнятися чимось без малюка (домашніми справами, розмовою по телефону, прийняттям ванни і т. д.). Що ж, навчити малюка деякої самостійності цілком реально, тільки, звичайно ж, знадобляться уява і терпіння, а іноді навіть хитрість. Адже багато дітей потрібно просто привчити. Але при цьому важливо, щоб у вашому арсеналі було багато найрізноманітніших занять: дитині має бути цікаво.

малювання. Якщо ваше чадо вже може зрозуміти, що шпалери і без його старань досить красиві, ви можете без побоювань довірити йому олівці – малювання здатне надовго його захопити навіть без вашої присутності. Тут вибір просто величезний – кольорові олівці, фломастери, ручки, акварельні фарби або гуаш, воскові олівці та інше. І малювати можна як завгодно: просто що заманеться; по трафарету (вони є на будь-яку тематику — машини, тварини); по контуру. Можна купувати готові малюнки і просто обводити-розфарбовувати, а краще намалювати для малюка картинку пунктирними лініями, вийде спільна творчість. А ще є і розмальовки: водні, з малюнком, що проявляється; тематичні (з літачками або улюбленими казками у віршах); розвиваючі (із завданнями, абеткою).

Аудіодиски та касети. Чому б не привчити дитину слухати? Класична музика в обробці для малюків, дитячі пісеньки, казки, аудіокниги – вибір сьогодні величезний. Тільки не чекайте шаленого захоплення від першого ж прослуховування. Спочатку будьте поруч, стежте за реакцією малюка, поясніть, якщо йому щось незрозуміло. Ну і, природно, враховуйте вік та підготовленість дитини. Наприклад, аудіокниги не такі емоційні, як музичні казки. Зате останній дитині, можливо, складно відразу зрозуміти. Підкажіть, про що йдеться, хто де говорить і т. д. Моєї п’ятирічної доньки, наприклад, спочатку не сподобався мюзикл «Про попу та працівника його Балді». Просто якось вийшло, що цю казку Пушкіна ми раніше не читали. Потім, після ознайомлення з літературною основою, аудіоверсія пішла на ура.

Ігри. Не забуваємо і про всілякі розвиваючі ігри. Вони, звичайно, не повинні бути єдиною розвагою малюка, але купувати їх явно варто. Просто купити різноманітні пазли, шнурівки, конструктори, логічні ігри – мало. Щоб малюк грав із ними, доведеться витратити час і навчити його, зате потім захоплене чадо радуватиме вас своєю самостійністю.

До речі, користуємося старою, перевіреною хитрістю: деякі ігри та іграшки періодично прибираємо кудись подалі. Через 3-4 тижні вони сприйматимуться як нові.

В арсеналі кожної турботливої ​​матусі напевно знайдуться ще якісь корисні замінники телевізора. Головне – включити фантазію і тоді дитині буде легше позбутися нав’язливої ​​телеманії.