Чи потрібний native speaker для навчання дітей англійській?
Як ви вважаєте, чи може дитина успішно вивчити англійську з викладачем, для якої це не рідна мова? Чи, все ж таки, щоб вільно розмовляти англійською в майбутньому, дитині потрібно з самого дитинства займатися з носієм? Давайте розберемося.
Чому батьки віддають перевагу носіям мови?
Для початку розглянемо найпоширеніші аргументи, які наводять батьки, підшукуючи для своїх дітей native speaker викладачів:
- Такий вчитель забезпечує занурення у мовне середовище.
- У такого вчителя можна навчитися гарній вимові.
- Такі вчителі можуть навчити «живої мови» та познайомити зі своєю культурою.
Варто розуміти різницю між заняттями англійською та зануренням у мовне середовище. Тільки присутність носія мови на курсах не робить це мовним середовищем. Тим більше, що на багатьох сучасних курсах англійської та вітчизняні викладачі або не використовують рідну мову зовсім, або роблять це мінімально. У будь-якому випадку, якщо це курси, які ваша дитина відвідує 2-3 рази на тиждень, це все ще курси англійської мови, але не мовне середовище.
Мовне середовище – це коли англійська (або будь-яка інша мова, що вивчається) оточує дитину на побутовому рівні. Наприклад, на ньому постійно розмовляє один із батьків або родичів, регулярно переглядаються фільми та передачі, прослуховуються пісні англійською тощо.
Побоювання, що разом із вітчизняним учителем англійської дитина перейме і «вітчизняний акцент», трохи застаріли. Вони родом із тих часів, коли самі вчителі не дуже багато чули англійської мови, доступ до таких матеріалів був обмежений, а питанню вимови приділялося не так багато часу. Крім того, у них було мало практики розмовної мови, оскільки мало можливостей використовувати англійську в житті та спілкуванні.
Сучасні викладачі активно розвивають свою розмовну мову та приділяють чимало уваги вимові. Вони мають можливість використовувати англійську на практиці, підвищувати свій рівень, обмінюватися досвідом із закордонними колегами та проходити стажування за кордоном. Деякі настільки вільно володіють англійською, що ви не здогадаєтеся про те, що вони ваші співвітчизники, поки не дізнаєтеся їхніх імен.
Що стосується культурного аспекту та збагачення мови, то це справді так. Носій може пробудити інтерес у студентах до своєї культури та дійсно допомогти поглибити знання англійської. Але щоб поглиблювати знання, їм потрібна вже певна міцна база.
До того часу, поки діти не почнуть вивчати мову аналітично чи логічно (12–13 років), вони засвоюють готові структури без розуміння, як усе це насправді працює. Тому до цього моменту вони можуть засвоїти мову лише до певного рівня – про поглиблення знань не йдеться. Успішно наростити основу мовних структур можна як із носієм мови, і з вчителем-соотечественником.
Як вибрати викладача англійської?
Виходить, для вивчення англійської не так важливо, чи викладає мову носій чи вітчизняний викладач. Грань майже стерлася. На що тоді звертати увагу, вибираючи вчителя?
Найголовніше – це переконатися, що людина – справді викладач. Про це свідчить наявність профільної освіти та міжнародні сертифікати. Наприклад, CELTA, Delta, CELT-P, CELT-S, IHCYLT, TYLEC, TKT.
Лише гарне володіння англійською зовсім не гарантує того, що людина може допомогти й іншим освоїти її на такому ж високому рівні. Спробуйте самі пояснити іноземцям особливості відмінювання дієслів та редукції голосних у рідній мові – і зрозумієте, що недостатньо знати, як правильно, потрібно знати, як пояснити та доносити. Крім того, потрібно вміти правильно підібрати дійсно ефективні завдання, щоб відпрацювати та запам’ятати новий матеріал.
Викладач завжди має враховувати вихідний рівень знань та можливостей своїх студентів. Якщо це діти, вони отримують інструкції простими і вже знайомими їм словами без складних мовних конструкцій. Якщо вчитель використовує складну лексику у спілкуванні, це може спричинити відторгнення у дитини. Особливо якщо останній тільки почав вивчення мови. Саме тому викладач завжди адаптує свою мову до рівня студентів: щоб вони не “тонули” у потоці незрозумілих слів. А натомість мали правильні мовні моделі, які вони згодом запам’ятають і переймуть від викладача.
Крім того, хороший учитель англійської враховує вікові особливості своїх студентів: змінює види діяльності, коли це необхідно, подає матеріали в оптимальному для віку форматі. Також він стежить за молодіжними трендами, сучасними іграми, фільмами та музикою, підбирає саме ті теми, які будуть справді цікавими та актуальними для дітей конкретної вікової категорії.
Сертифікований вчитель англійської все це враховує та використовує при викладанні перевірені та дієві методики, незалежно від того, носій це або людина, яка вивчала англійську як іноземну.
То чи потрібен носій вивчення англійської?
На ранніх етапах навчання не має великого значення, чи займається дитина з носієм, чи ні. Навіть більше, вітчизняний викладач може бути перевагою. Адже носій не стикався з тими проблемами, з якими стикаються люди, які вивчають англійську мову як іноземну. Тому у багатьох випадках на початку навчання вітчизняні викладачі можуть простіше пояснити складні моменти – бо ці проблеми та питання їм уже знайомі.
Років із 11 у дітей починає змінюватися мислення. На цьому етапі, якщо вони вивчали англійську не один рік і вже встигли набути міцної бази, заняття з носієм мови можуть принести хороші плоди. У такому разі добре «прокачується» жива, розмовна мова, нарощується основа фразеологізмів, стає простіше долати мовний бар’єр. Але все це працює вже на досить високих рівнях знань. Крім того, вчитель-іноземець може зацікавити дитину своєю культурою.
Але не варто впадати у відчай, якщо ви не можете знайти для своєї дитини викладача-носія. Сучасні викладачі англійської вже давно відійшли від образу шкільного вчителя. Часто це яскраві особистості, які здатні заразити своєю любов’ю до вивчення мови та підказати найпрацюючіші методи вивчення, перевірені на власному досвіді.
Текст підготовлений редакцією блогу Grade Education Centre та академічним директором викладачем англійської мови для дітей Оксаною Білецькою
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук