Яка самооцінка у вашої дитини? ТЕСТ
Висока, низька чи адекватна?
Висока самооцінка: дитина вважає себе хорошим, вірить, що вона досягне успіху, ставить собі високу планку і при цьому часто бере цю висоту. Звичайно, трапляються й невдачі, але вони лише підстьобують його! На жаль, такі діти неуважні до оточуючих і не люблять визнавати своїх помилок.
При підвищеній самооцінці дитина перебільшує свої переваги і помічає власні недоліки. Малюк упевнений: він – зірка! І впевнений, що підкріплювати свій високий статус справами не обов’язково. Він не вміє дружити і ставиться до оточуючих, у тому числі до батьків, досить споживчим.
Низька самооцінка: дитина вважає, що інші діти набагато кращі за нього, а він недостойний любові оточуючих. Тому він досить замкнутий і важко знаходить контакт з однолітками. При цьому він добрий, жалісливий, ніколи не йде напролом і не нав’язує свою думку. Але він так боїться зробити щось не так, що навіть не хоче докладати зусиль, щоб упоратися із завданням.
При заниженій самооцінці дитина у всьому недооцінює. Він часто чує від дорослих, що він невміха та невдаха, і навіть не намагається щось змінити. Він може швидко навчитися маніпулювати людьми: якщо все одно впевнені, що він ні на що не придатний, навіщо намагатися? Тільки попроси допомоги — і всі зроблять за тебе.
Адекватна самооцінка: дитина реалістично оцінює себе, співвідносить свої здібності із завданнями різної складності та з вимогами оточуючих. Він упевнений у собі і при цьому самокритичний. Доброзичливий, але вміє відстоювати власну думку. Саме такої самооцінки і треба прагнути.
Як підвищити самооцінку малюка?
До 3-4 років у дитини, як правило, найвища самооцінка. Але з дорослішанням (позначається виховання, ставлення батьків) вона може змінюватися, на жаль, часто знижуючись. Як же виховати її адекватною?
1. Хваліть дитину, причому не лише за добре зроблену роботу, а й за прикладені зусилля. Це спонукає його намагатися, отже, досягати успіху та закріплювати впевненість у собі. Важливо, щоб похвала була щирою, діти добре відчувають фальш.
2. Не порівнюйте дитину та її успіхи з кимось іншим чи чиїмись досягненнями (навіть брата чи сестри). Говоріть тільки про нього самого: «Сьогодні ти зробив це краще (гірше), ніж учора».
3. Не переходьте на особистості, тобто оцінюйте тільки вчинки дитини, а не її самої: замість «Ти ледащо!» скажіть «Мені шкода, що ти не підготувався як слід».
4. І, мабуть, найважливіше. Батьки для дитини – зразок для наслідування. Але часом ми подаємо не кращий приклад: надто самокритичні, песимістичні… Попрацюйте над своєю самооцінкою. Даруйте близьким тепло, підтримуйте один одного – і дитина скопир
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук