7 ознак залізодефіцитної анемії

Малюк блідий, млявий, не хоче їсти і грати? Завітайте до його меню. Схоже, дитині не вистачає важливих елементів.

Меню проти анемії (Фото: ЦФА Бурда)

Дитячий організм особливо чутливий до нестачі мікроелементів, адже дитині треба не лише виживати, а й рости та розвиватися.
Людині необхідні щонайменше 13 мікроелементів. Це залізо, йод, мідь, марганець, цинк, кобальт, молібден, селен, хром, фтор, кремній, нікель та миш’як. Нестача будь-якого з них у харчовому раціоні негативно позначиться на стані здоров’я організму.

Тонкощі прикорму
Запасів заліза, отриманих від мами внутрішньоутробно, дитині вистачає лише перші 2–3 місяці життя. Далі рятує вже материнське молочко (у ньому набагато більше заліза, ніж у коров’ячому), так що в перше півріччя життя немовля не відчуває нестачі в залозі.
А ось уже в 7 місяців пора як прикорм готувати малюку страви з продуктів, найбільш багатих на залізо. Це м’ясне пюре, пюре із м’яса птиці. Зрідка можна давати пюре із печінки. У цих продуктах залізо міститься в оптимальному варіанті у вигляді так званого гемового заліза, яке добре засвоюється немовлям. З 8 місяців раціон дитини доповнюють залізом яєчні жовтки.
Рослинні продукти містять лише негемове залізо, яке засвоюється лише малою мірою. Крім того, всмоктування цього заліза (рослинного) ще більше знижується у присутності таких продуктів, як грубоволокнисті овочі та бобові. Але все ж таки має сенс включати в прикорм і рослинні джерела заліза: яблука, персики, вівсяну крупу.
Після завершення грудного вигодовування малюкові корисно щодня готувати хоча б одну страву з м’яса. Двічі на тиждень включайте в меню кашу з вівсяної крупи або геркулеса, раз на тиждень суп з шпинату. Залізо має й інші корисні для дитини властивості: воно сприяє його оптимальному зростанню, збільшує опірність до захворювань, підтримує тонус шкіри, збільшує фізичну витривалість.
7 ознак дефіциту заліза
Хоча виявити нестачу заліза у дитини можна за допомогою звичайного аналізу крові, все ж таки корисно знати ранні його ознаки. Які вони?

• у крихти дуже бліда шкіра (у тому числі і слизові), частий кон’юнктивіт;

• малюк не такий активний, як раніше, більше воліє сидіти вдома або грати в пісочниці, ніж бігати чи стрибати;

• дитина раптом хоче поїсти крейди (глини), пробує смак фарби, папір;

• малюк став частіше хворіти на простудні захворювання (або переслідують ускладнення);

• у крихти почали з’являтися заїди в куточках рота;

• нігті і волосся стає тьмяним і ламким, тьмяне січене волосся;

• Труднощі при ковтанні і твердої, і рідкої їжі, як наслідок, втрата апетиту.

Всі ці ознаки є своєрідними підказками для мами – дитину треба вести до лікаря.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Анемія у дитини – як не допустити