Здоров’я маленьких очей: 10 сигналів, коли треба бити на сполох!

На що слід звернути увагу, щоб виявити проблему із зором та своєчасно розпочати лікування? Давайте в цьому розберемося!

Джерело:instagram@vilena_grishina

Норми за віком

Дитина бачить світ зовсім не так, як доросла людина: малюк народжується далекозорим. Для дорослих далекозорість +3 D ​​(діоптрії) – серйозна проблема, що вимагає носіння окулярів та спостереження у окуліста, а для маленької дитини – фізіологічна норма. От якби він народився зі стовідсотковим зором, у міру зростання очного яблука у нього сформувалася б прогресуюча короткозорість. Втім, і надто далекозорим немовляті не належить, інакше до 7—8 років зір не нормалізується, і виникнуть проблеми при освоєнні читання та письма.

Оцінити заломлюючу силу ока (рефракцію) окулістам допомагають спеціальні прилади (рефрактометри), а гостроту зору — так звані таблиці Снеллена для найменших, де замість букв зображення ялинок, будиночків, корабликів, собачок, зірочок та інших фігурок різного розміру. Використовувати таблиці можна з 2-3 років, коли дитина вже вміє більш менш чітко говорити, а до цього моменту пильність перевіряють за допомогою різнокаліберних іграшок, відзначаючи відстань, з якої діти починають реагувати на них.

7 найчастіших питань дитячому офтальмологу

Вважається, що такий огляд малюк повинен проходити щорічно, але особливо важливо показати його окулісту наприкінці першого року життя і в 3-4 роки – це найбільш вдалий вік для виявлення та найбільш ефективного лікування очних хвороб. До дитини, який вступив у цю критичну для органу зору пору життя, необхідно виявити особливу увагу. Привід для тривоги – будь-які відхилення в його самопочутті та поведінці, нехай навіть часом вони безпосередньо не пов’язані із зором: головний біль, підвищена стомлюваність, рухова незручність і багато іншого.

Джерело:instagram@yamama174

Коли треба бити на сполох?

1. Неправильне дихання. Якщо малюк малює або збирає машинку з конструктора, затамувавши подих, насторожіться: його очі в небезпеці! Тканини органу зору відчувають кисневе голодування, зоровий нерв та сітківка страждають, тому що у легені потрапляє недостатньо кисню. Потренуйте дитину, щоб дихав правильно. Нехай уявить себе в ролі кішки: лапки у неї м’які, шийка та плічка розслаблені. А тепер попросіть малюка зробити вдих на повні груди, а потім повільно, з легким шипінням якомога довше видихати повітря через зімкнуті губи (вони при цьому злегка відкриваються).
2. Головний біль – Одна з найчастіших ознак зорової втоми. При косоокості, далекозорості, короткозорості, астигматизмі та інших очних проблемах малюкові доводиться прикладати постійні зусилля, щоб сфокусувати зір на предметах, що розглядаються. Спробуйте весь день провести в окулярах, що коригують, належать іншій людині: вже через годину ваша голова почне розколюватися! Те саме відбувається і з дитиною. Якщо головний біль турбує його регулярно і виникає без видимих ​​причин, покажіть дитину окулісту!
3. Запаморочення, нудота та погана переносимість транспорту. У малюка часто крутиться головка? Його нудить і заколисує в автобусі та автомобілі? Причина – у візуальній втомі при поганому зорі, через що предмети двояться і розпливаються перед очима. У подібній ситуації вегетативна нервова система, що управляє роботою внутрішніх органів, починає збуджуватися, і малюк починає погано почуватися. Болючі неприємні явища посилюються під час поїздок, коли слабкому дитячому зору особливо важко зачепитися за мелькаючі деталі пейзажу за вікном: зір перенапружується, а організм малюка реагує на це нападом нудоти та запаморочення.
   

   Джерело: instagram@detskoezrenie
4. Дратівливість, підвищена збудливість та стомлюваність, капризи та поганий сон теж може бути прямим наслідком візуального напруги. Воно охоплює не тільки очі малюка, а й усі органи та системи, особливо — нервову. Ось чому маленькі діти з офтальмологічними проблемами часто потрапляють спочатку на прийом до невролога, а вже від нього — до окуліста. Обов’язково проконсультуйтеся у лікаря, якщо призначене неврологом лікування не допомагає. Цілком можливо, що справа не в слабких нервах, а в хворих очах.
   

   Вчені назвали овоч, який допоможе підвищити зір краще, ніж морква
5. Порушення координації рухів та окоміру. Малюк демонструє рухову незручність? Часто спотикається і лишається під час ходьби, падає під час бігу? Не може спіймати м’ячик і потрапити їм у намальоване на асфальті коло або в іншу дитину під час гри в вишибали, збити кеглі при грі в дитячий боулінг? Ймовірно, у нього засмучений так званий бінокулярний зір (уміння дивитися обома очима одразу), що дозволяє сприймати перспективу, безпомилково визначати відстань до предметів і потрапляти точно в ціль. Якщо малюк звикає користуватися лише одним оком (так буває при косоокості або великій різниці в гостроті зору між очима), у нього розвивається монокулярний зір, позбавлений стереоскопічного ефекту, тобто не об’ємний, а площинний. Дитина не приймає простір у всьому його обсязі, далекі та близькі предмети накладаються один на одного, як зображення на малюнку з книги. Скільки б ви не працювали над виробленням окоміру, розвитком координації рухів та орієнтації у просторі, результати залишають бажати кращого. У такої дитини висока небезпека травм будинку та на вулиці, йому важко брати участь у рухливих іграх з іншими дітьми. Вихід тільки один – скоріше показати дитину окулісту.
6. Малюнки зі зміщеними пропорціями. Малюкові складно малювати геометричні фігури – лінії виходять нерівними, кола мають неправильну форму. Але до 5-6 років він все ж таки набиває руку і може цілком відомо зобразити яблуко, машинку або чоловічка. Якість малюнків враховується психологами у тестах на шкільну зрілість. Але часом абракадабра на папері говорить не про відставання у розвитку ручної моторики, а про дефект зору — астигматизм, при якому промені неоднаково переломлюються по різних осях ока і пропорції порушуються. Тарілка здається малюкові не круглою, а витягнутою з одного боку і скошеною з іншого, як Місяць на шкоді, пряма лінія — трохи хвиляста, перпендикуляр перетворюється на діагональ… Дитині не даються навички, пов’язані з окоміром: йому складно малювати, ліпити, вирізати, вставляти шматочки мозаїки та пазли у відведені гнізда, а вже відтворити у зошиті або на дошці друковану літеру – ціла проблема. Таким дітям зазвичай рекомендують бути ще рік у дошкільнятах, але якщо вся справа в поганому зорі, а не в затримці розвитку, ця рекомендація не має сенсу. Адже астигматизм сам собою за рік не пройде, особливо якщо такий діагноз ще навіть не встановлено і ніякого лікування не проводиться. Розібратися у всьому допоможе офтальмолог.
   

   Джерело:instagram@modern_ophthalmology
7. Відсутність інтересу до книжок (Діти зазвичай із задоволенням розглядають картинки, намагаються відшукати в тексті знайомі літери) – одна з ознак зорових розладів, найчастіше патологічної далекозорості. На неї ж вказують запалені повіки, червоні очі та звичка терти їх кулачками, яку батьки зазвичай списують на банальний кон’юнктивіт (сам він вимагає також консультації офтальмолога). Чим довше зберігаються ці симптоми, тим більше підстав перевірити гостроту зору.
8. Дитина нахиляє голову набік або повертає її особливим чином, розглядаючи предмети. Така манера, тим більше у малюків, які ще не навчилися говорити, зазвичай свідчить про двоїння в очах (диплопії). Щоб уникнути її, деякі діти прикривають одне око рукою. Якщо ви помітили щось подібне, якнайшвидше покажіть дитину очному лікарю та неврологу. Справа в тому, що існує чимало захворювань, що викликають диплопію: від вивиху кришталика до слабкості м’язів очей (міастенії) і пухлин головного мозку. В цьому випадку зволікати з лікуванням не можна!
   

   Вчені розповіли, як зимові прогулянки впливають на зір дитини
9. Звичка підносити все до очей вказує на можливу короткозорість. Вона не викликає сумнівів, якщо малюк не любить дивитися вдалину і брати участь в іграх, що вимагають орієнтації на віддалені предмети (хто перший добіжить геть до тієї берези, порахує пташок геть на тому дереві, закине тенісний м’ячик у далекий кошик), і постійно примружується, носик. Ці прищури деякі матусі сприймають як нервовий тик і знову-таки приводять дітей на консультацію до невролога, а треба б відвідати окуліста!

10. Дитина плутається у квітах. Нічого дивного немає в тому, що трирічне маля плутає кольори або забуває їх назви. Але якщо подібна особливість зберігається і в дошкільному віці, отже, дитину слід показати окулісту, щоб унеможливити проблему дальтонізму. Лікар перевірить за допомогою спеціальних таблиць колірний зір малюка та поставить точний діагноз.