Дитина заїкається: що можна й не можна робити?
Заїкуватість у дитини – досить часта проблема, з якою батьки звертаються до логопеда. Іноді це особливість промови передається у спадок з покоління до покоління, і майже завжди добре піддається лікуванню. Тому – жодної паніки!
Однак якщо ще вчора малюк чудово справлявся зі складними словесними конструкціями, і заїкуватість почалося без видимих причин, є привід не лише відвідати лікаря, а й розібратися глибше у ситуації самостійно.
Насамперед, батькам, чим дитина почала заїкатися, слід знати, що можна і що не можна робити з труднощами.
Що не можна робити, якщо дитина почала заїкатися
Напевно, правильніше спочатку пояснити, чого в жодному разі не можна робити при виникненні заїкуватості.
1. Не робіть дитині зауважень («Говори нормально!») та інструкцій («Заспокойся і скажи ще раз!», «Повільніше говори») – це лякає та плутає його набагато більше.
2. Не змушуйте малюка проживати ще раз травматичну ситуацію, якщо вона призвела до заїкуватості. Якщо причина вам неясно, можна спробувати розпитати саму дитину (наприклад, чи не налякав її хтось). Проте краще все ж таки дізнатися причину у дорослих, присутніх при появі заїкуватості, і вже точно не слід змушувати дитину переказувати свою страшну історію ще й ще раз. Якщо ви вважаєте, що малюк зможе позбутися заїкуватості, зживши свою травму, зверніться до фахівця, дитячого психотерапевта.
3. Не фіксуйте увагу дитини на ситуації, що склалася. Не треба зайвий раз нагадувати про заїкуватість – повірте, він і сам щомиті про нього думає. Заборонено також обговорювати цю особливість у присутності малюка з іншими дорослими (якщо це звичайно не лікар).
4. Не намагайтеся вирішити питання із заїканням за допомогою нетрадиційної медицини. Нашіптування, відливання воском та паси руками не лікують заїкуватості. А ось компанія незнайомої людини лякаючої зовнішності і з дивною поведінкою дійсно можуть налякати дитину, посиливши проблему в багато разів.
Що робити, якщо дитина заїкається
1. Якщо заїкання виникло спонтанно, насамперед потрібно відвідати двох спеціалістів – невролога та логопеда. І суворо дотримуватись їх рекомендацій: якщо вам прописані препарати, їх потрібно приймати. Якщо потрібно регулярно відвідувати логопедичні заняття – це теж не просто блаженство лікаря, повірте.
2. Намагайтеся обмежити хоча б на місяць контакти дитини зі сторонніми людьми. Візьміть відпустку і спонукайте з дитиною – не потрібно зараз водити її в дитячий садок, залишати з бабусями чи нянею. Тим більше не слід ходити в гості та приймати незнайомих дитині людей у себе.
3. Дотримуйтесь режиму дня. Він повинен включати денний сон, відхід до сну та прийом їжі в один і той же час. Обмежте перегляд телевізора та час, проведений з гаджетами – це зазвичай невротизує дітей. Час, що звільнився, потрібно щільно зайняти, бажано – руховою активністю. Підійдуть будь-які ігри та види спорту за сезоном, але краще, звичайно, на свіжому повітрі.
4. Перший час дотримуйтесь всієї сім’єю режиму «лікувального мовлення» – його зазвичай рекомендують логопеди. Дорослі повинні розмовляти з дитиною чітко і дуже повільно.
5. Постійно займайтеся читанням, розучуйте та декламуйте з дитиною вірші, підбираючи найлегший матеріал із допустимих для його віку. Логопедичні практики, рекомендовані спеціалістом, найкраще одягати у форму ігор – так малюк буде радіше ними займатися і швидше повернеться до нормального мовленнєвого розвитку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Розговорити дитину допоможуть пальчикові ігри
Як переконатися, що у дитини нормально розвивається мова: тести
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» - «Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.»
Будьте першим, хто залишить відгук