Про що хоче сказати дитина на дитячому майданчику

«Щоб діти дорослішали, їм необхідно ГРАТИ», стверджує психолог, доктор наук Гордон Ньюфелд. Всі дитинчата ссавців грають, і, виявляється, це необхідно їм для розвитку. Саме у грі відбувається більша частина зростання, включаючи навіть ріст мозку.

Fotolia

Тому, прогулянка та ігри з дитиною на дитячих майданчиках – обов’язковий пункт у щоденному розкладі мами. Саме на ігрових майданчиках діти дихають свіжим повітрям, розвиваються, навчаються спілкуватися з однолітками, грати з ними, взаємодіяти.

На цьому етапі батьки стикаються з безліччю проблем, тому що придбання навичок спілкування не завжди дається просто: діти не можуть поділити іграшки, не хочуть поступатися гойдалкою і голосно плачуть, якщо щось йде не так. Дорослим буває важко зрозуміти дитину, який завжди очевидно, які мотиви рухають дітьми у цьому віці. У цих питаннях нам допомагають розібратися дитячі психологи:

Любов Лоріашвілі, головний спеціаліст Київського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, психолог, автор власних тренінгових програм.

Катерина Істоміна, директор Українського Інституту системної та сімейної психотерапії, засновник журналу із системної та сімейної психотерапії «Системний Погляд».

Як реагувати на дитячі істерики на дитячому майданчику?

Burda Media

Любов Лоріашвілі: Дитяча істерика завжди пов’язані з реакцій дитини певні заборони чи вимоги дорослих. На істерики мамі треба реагувати спокійно, дитина не може впоратися з емоціями і потребує підтримки дорослих. Дорослий може допомогти дитині заспокоїтися і втішити її, говорити необхідно тихо і спокійно, можна розділити почуття дитини «я шкодую, що…», «я розумію твою образу, злість» і так далі.

Якщо ж говорити про істерику як про прояв протесту на якусь вимогу дорослого, то слід пам’ятати, що дитина до 6 років просто не в змозі запам’ятати все і переключитися на нову діяльність за бажанням батька. Тому важливо час від часу попереджати і говорити дитині, що відбуватиметься, наприклад: покатайся на гірці ще 10 хвилин і йтимемо додому їсти. Дитині потрібен час, щоб налаштуватися на іншу діяльність.

Катерина Істоміна: Бажання у дитини найчастіше виникають спонтанно, залежно від того, що вона зустрічає на дорозі. Тому, щоб не стати заручником бажань, які знову і знову змінюються перед тим, як вийти на прогулянку (або інше місце), підготуйте дитину, склавши разом з нею маршрут і план дій. Наприклад, запитайтеКуди ми підемо гуляти сьогодні: на майданчик, який біля нашого будинку чи у парк?» При цьому емоційно привабливо для дитини ви виділяєте той варіант, який є бажаним для вас. Наприклад, «на майданчику буде багато діточок, ти любиш грати у пісочниці» (підкресліть те, що любить дитина). Коли ви виходите з дому, намагайтеся утримувати увагу дитини розповідями про те, куди ви йдете і як, щоб ваша домовленість залишалася для неї актуальною та бажаною. Якщо ви поспостерігаєте за матусями та їхніми дітьми, то помітите, що у найбалакучіших мам спокійні діти, і вони набагато швидше перестають плакати. Переважно, діти плачуть у мовчазних тат, які не пояснюють чи мало пояснюють дітям, що, як і чому. Найчастіше вони коротко звертаються до дитини, кажучи: «Не плач», «Не лізь», «Не дерись», «Не можна»! Від цього світ малюка стає незрозумілим та повним заборон.

Дитяча «жадібність»: що робити, якщо діти не можуть поділити іграшки чи дитина відбирає іграшки в інших?

Burda Media

Любов Лоріашвілі: Діти до 4-5 років не вміють ділитися іграшками свідомо, як би нам хотілося. До того ж у віці від 3 років з’являється розуміння «моє — чуже», важливим стає розуміння кордонів та вміння знаходити рішення зі складних ситуацій.

Діти не жадібні, вони просто ще не вміють ділитися та отримувати задоволення від цього процесу, до того ж вони, швидше за все, вже зіткнулися з тим, що іграшки, які вони давали пограти, поверталися поламаними. Перш ніж думати про свою дитину, що вона «жадина», згадайте про те, що свої власні речі, дорогі вам, ви не даєте малознайомим людям, а іноді й добре знайомим. Вмійте шанувати чужу власність.

Катерина Істоміна: Увага дітей дуже емоційно: їх завжди тягне до того, на що хтось вже звернув увагу (ваш телефон, машинка, яка не була нікому потрібна, допоки її не взяв хтось і т.д.). Щоб уникнути конфлікту, потрібно на стадії зародження переключити увагу дитини на щось інше – зробити інший об’єкт емоційно привабливим. Вчіть дітей змінюватися і ділитися всюди: вдома почастувати всіх печивом, на майданчику помінятись формою для піску, лопаткою або машинкою. Але так само залишайте за ним право залишитися зі своїм. Замініть загрозу заохочення! Скажіть багато разів дякую і похваліть дитину ще до того, як вона встигла зробити вчинок. Ось побачите, як він розпливеться в усмішці і віддасть вам те, що ви його попросите.

Багато проблем можна уникнути, якщо заздалегідь підготуватися до прогулянки. Не беріть на майданчик дорогі іграшки, що легко ламаються, постарайтеся також не брати з собою гаряче улюблені дитиною іграшки, інакше він неминуче поведеться як жадина. Вибирайте майданчик з найбільшою кількістю різноманітних елементів, щоб уникнути довгої черги на одні гойдалки і, у разі чого, відвернути дитину гіркою або драбинкою.

На жаль, більшість дитячих майданчиків в Україні можуть викликати побоювання батьків: у дворах ми можемо бачити поламані гойдалки, іржаві гірки, брудний пісок, сміття. Цю проблему не можна ігнорувати, батьки мають право бути спокійними за здоров’я своїх дітей, питання тією чи іншою мірою порушується фахівцями, педіатрами, проблема торкається соціальних проектів.

Fotolia

Якщо ви зіткнулися з такою проблемою і дитячий майданчик у вашому дворі є небезпечним для ігор, необхідно звернутися до ЖЕКу. Також можна шукати допомоги у соціальних організацій та спеціалізованих проектів.

Один із таких проектів — «Дитинство під знаком плюс», який безпосередньо присвячено темі безпеки дитячих майданчиків в Україні. Головна мета проекту – навчити батьків та небайдужих громадян відстоювати право дітей на безпечну гру та заявляти про порушення правил безпеки (старіння деталей, поломка, руйнування деталей майданчика), через які можуть постраждати діти. На сайті проекту www.playplus.com.ua у розділі «Повинен знати» можна скачати та заповнити індивідуальну та колективну заявку на ремонт дитячого майданчика для ЖЕКів, також знайти необхідну інформацію про обов’язки ЖЕКів та права мешканців. Вкрай важливо, щоб батьки усвідомлювали: безпеку дітей у їхніх руках. Якість життя можна покращувати, виявляючи ініціативу та активність. Проект «Дитинство під знаком плюс» вже підтримало понад 38 тисяч людей. В рамках ініціативи проекту «Власноруч», організатори допомогли відремонтувати майданчики авторам 20 заявок на сайті www.playplus.com.ua  та подарували 3 нові дитячі майданчики найактивнішим учасникам проекту у Рівному, Києві та Мелітополі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Забезпечимо дитячі майданчики разом

Дитячий майданчик: поради на кожен день