Чи можна дітям давати шоколад? Поради Комаровського

Ситуація, при якій дитина не тільки їсть запропоновану, їжу, але й отримує від цього задоволення. — цілющий бальзам на душу родичів, що годують. З одного боку, нагодувати дитину смачно – не проблема, з іншого – дуже хочеться, щоб їжа була ще корисною. Не дивно, що найпопулярніше керівництво з кулінарії так і називається „Книга про смачну та здорову їжу”. Тобто поняття “корисна” або “здорова” їжа дуже актуальні. Спроби розширити свій світогляд і розібратися в тому, що і смачно, і корисно одночасно, здатні вразити жах будь-якого розсудливого батька. Бо найсмачніше – це солодке.

Щастя є!

А солодке, на думку тисяч лікарів, дієтологів та журналістів, — це шкідливе.

І абсолютно незрозуміло, чому на обгортках цукерок, упаковках тортів та баночках з варенням не написано яскравими та великими літерами: «МОЗ попереджає: вживання солодкого шкодить здоров’ю». Перелік хвороб, пов’язаних з поглинанням солодощів, дуже великий: ожиріння, діабет, карієс, алергія, кишкові розлади і навіть порушення поведінки.

Ось і виходить, що різноманітні смаколики можуть бути як джерелом задоволення, так і причиною серйозних проблем зі здоров’ям. І перше враження – плата за задоволення невиправдано велика. То що ж робити? Категорично заборонити чи навчитися користуватися? Питання риторичне…

Від теорії до практики

Міркування щодо важливості вуглеводів у харчуванні докорінно на перший погляд суперечать міркуванням про шкідливість солодкого. Потрібна дитині енергія? Ще й як! Виходить, чи можна цукерки?

Якщо дитина з’їла картоплю або вівсянку, то організм отримав достатню кількість складних вуглеводів, і ці вуглеводи рано чи пізно перетворяться на моносахариди і стануть джерелом енергії. Але крім вуглеводів дитину отримало і вітаміни групи В, і аскорбінову кислоту, кальцій, фосфор, залізо тощо. Так, потреба в енергії легко задовольнити, замінивши тарілку вівсянки на десяток карамель. Схоже, вівсянка корисніша.

І ще один аспект. Повторимо фразу з попереднього абзацу: „Вуглеводи рано чи пізно перетворяться на моносахариди”. Наскільки це важливо рано чи пізно? Полісахариди перетворюються на глюкозу поступово, але відносно швидко (йдеться про годинник). Глюкоза, що утворюється, всмоктується з кишечника, а підшлункова залоза виробляє помірну кількість інсуліну, який і регулює подальший обмін глюкози. Дисахариди (сахароза) перетворюються на глюкозу і надходять у кров набагато швидше (йдеться про хвилини). Підшлункова залоза у короткий час має виробити значну кількість інсуліну. Не дивно, що вживання цукру суттєво підвищує навантаження на підшлункову залозу. Знову виходить, що вівсянка корисніша.

Виключити не можна відставити

Чи можна повністю виключити цукор із харчування? Теоретично не можна хоча б тому, що грудній дитині більше половини всієї енергії постачає лактоза молока, та й практично не вийде. Бо в злаках, овочах, фруктах та ягодах є глюкоза та фруктоза, а в молочних продуктах – лактоза.

Але поставимо питання інакше: чи можна не включати у харчування дитини цукор додатково? Не їсти і не пити солодощі, забути про морозиво. цукерки, торти, шоколад та багато іншого… Відповідь однозначна: можна. А чи треба?

Щодо значення солодощів у житті людини взагалі і дитини зокрема, можна виділити три головні аспекти: солодощі — це:

• джерело проблем зі здоров’ям:
• джерело легкозасвоюваної енергії:
• джерело задоволення.

Цукор та здоров’я

Головне, що слід підкреслити стосовно здоров’я: мала кількість вуглеводів породжує набагато більше проблем, ніж їх надлишок.

Дефіцит вуглеводів проявляється суттєвою зміною обміну речовин. Як джерело енергії організм починає використовувати жир, який у достатній кількості є у дуже невеликої кількості дітей. Крім цього, в енергетичний обмін включаються багато амінокислот, які потрібні зовсім для другого—дня синтезу білка, тобто. для зростання.

Надлишок вуглеводів, а найчастіше йдеться саме про надлишок цукрів, призводить до утворення жирової тканини, але для того, щоб це сталося, вуглеводне навантаження має бути дуже значним. Найвідоміша хвороба, пов’язана з порушенням обміну вуглеводів, – цукровий діабет. Причини розвитку цієї хвороби досі залишаються загадкою, але в жодному підручнику немає доказів того факту, що розвиток діабету пов’язаний із вживанням солодощів.

А ось вплив цукрів на виникнення карієсу доведено.

Надлишок цукру – один із моментів, що сприяють посиленню процесів бродіння в кишечнику. Наслідком останнього може стати порушення розщеплення та всмоктування деяких речовин, в результаті ризик шкірної алергії.

Деякі лікарі наводять переконливі на перший погляд дані, що доводять: цукор є одним із факторів, що сприяють гіперактивності та агресивності дітей. Але не менша кількість лікарів і не менш переконливо ці дані заперечують.

Цукор та енергія

Якщо цукор – джерело легкозасвоюваної енергії, то головне правило щодо безпечного його поглинання – створення умов, за яких дитина може цю енергію витратити. Дитя, яке не перегрівається та багато рухається (активні ігри, заняття спортом), має достатньо можливостей для того, щоб проблем із зайвою енергією не виникало.

У житті дітей бувають ситуації, коли потреба в легкозасвоюваній енергії дуже висока. Спортивні змагання, мозковий штурм під час підготовки до співбесіди у школі. Говорити про корисність цукрів за таких обставин — доречно. Адже недарма багате солодке питво або крапельниця з розчином глюкози — метод лікування гострих інфекційних хвороб. І якщо немає проблем із алергією, то шматочок шоколадки не завадить.

Цукор та задоволення

Вживання солодощів – очевидне джерело задоволення. Головне лише в тому, щоб задоволення не стало сенсом життя та не породжувало інших проблем. Інші проблеми – це і апетит, точніше, його відсутність, і алергічні реакції на конкретні солодощі, присутність реальних проблем зі здоров’ям (ожиріння, наприклад).

Що в підсумку?

Здатність солодощів істотно впливати на здоров’я наших дітей дуже перебільшена. Бо вживання цукрів-тільки фрагмент, не найважливіша складова такого глобального поняття, як спосіб життя.

Втомлений боротьбою за існування тато може виявити свою любов до дитини придбанням цукерок. А може, поїздкою до лісу за грибами чи на річку, на рибалку. У першому випадку дитина проведе вихідний, поглинаючи цукерки перед телевізором, у другому… Що краще? Що корисніше? Хто винен? Невже цукерки?

Торти та тістечка не з’являються в будинку просто так. Їх туди приносять дорослі. Якщо у дитини спостерігається зайва вага або відсутність апетиту, якщо вона не займається спортом і не гуляє на свіжому повітрі, то питається: чому в будинку з’явилися солодощі? Можливо, спочатку треба вирішити проблеми педагогічні, організувати нормальний спосіб життя, а вже потім на ласощі витрачатися?

Солодощі – найлегший, найдоступніший і найпримітивніший спосіб доставити дитині радість. Є інші способи, що вимагають великих витрат, часу, і коштів: активний спільний відпочинок, лижі, велосипед, зручний, не сковує рухів одяг, і багато іншого, що дозволяє витрачати енергію в такій кількості, що ні шоколад, ні мармелад, ні інші солодощі матимуть особливого значення.

Журнал «Моя Дитина», № 5/2013