Лімфатики, алергіки та артритики: хто вони?

Перш ніж приступати до лікування дитини, лікарі визначають, хто вона: лімфатик, алергік або артритик. Слабке місце першого – імунна система, другий схильний до алергії, третій – до захворювань суглобів та нервової системи. Мамочкам ця інформація теж знадобиться.

Непередбачувані лімфатики

Діагноз по портрету

До цього типу належать схильні до повноти малюки з пухкою і набряковою підшкірною клітковиною і білою атласною шкірочкою молочного відтінку.

Схильність до інфекцій.У таких дітей зазвичай буває збільшена вилочкова залоза (тимус), що відповідає за формування імунітету. Те, що заліза велика, ще означає, що вона добре справляється зі своїми обов’язками. Якраз навпаки! Тимус розростається, щоб компенсувати своєю величиною недолік активності, який послаблює захисну систему дитячого організму та сприяє затяжним запальним процесам із ускладненнями.

Дитину з лімфатичною конституцією слід оберігати від інфекцій, особливо грипу та ГРВІ. Його організм реагує на віруси як сирі дрова на вогонь.

Хворіти такий малюк буде довго і, хоча температура виявиться невисокою, зате, нормалізувавшись раз, буде підвищуватися знову і знову. Більше, ніж це зазвичай буває у таких випадках, збільшаться лімфатичні вузли та мигдалини, причому до свого вихідного розміру вони потім повертатимуться дуже повільно.

Що робити? Намалюйте там, де набрякли кульки лімфовузлів (найчастіше вони збільшуються під нижньою щелепою і за вушками крихти), часту йодну сітку кінцем палички, обмотаним ватою. Можна прикласти до них на півгодини злегка відбитий капустяний лист або вовняний шарф як сухе тепло. А ось вологі компреси в подібних випадках протипоказані – майте це на увазі!

• Не перегодовуйте своє чадо — чим вища вага, тим слабший імунітет! Частіше будьте з дитиною на свіжому повітрі, гартуйте її, вчіть плавати, долучайте до посильної фізичної активності – такі діти зазвичай не дуже рухливі, а це погано відбивається на їхньому здоров’ї.
• Уважно стежте за станом носоглотки вашого малюка. Вушко, шийка і носик – його слабкі місця, так що наносити візити ЛОР-лікареві вам з ним доведеться часто. Краще проводити ці заходи у профілактичному режимі, щоб запобігти формуванню хронічного тонзиліту, риніту або гаймориту.
• Якщо малюк захворів, не поспішайте одужання: відвести його в ясельки через тиждень ви не зможете. Лімфатику потрібно більше часу, ніж дітям інших конституційних типів, щоб упоратися з інфекцією та виробити стійкий імунітет.

Непередбачуваність. З лімфатиком ніколи не знаєш, чого чекати. Ваш малюк може дуже нестандартно відреагувати на щеплення та інші абсолютно безпечні для інших дітей препарати та методи лікування. Ви повинні бути готові до того, щоб вчасно припинити небажані реакції.

Що робити? Покажіть малюка імунологу та разом з ним розробіть індивідуальний графік вакцинації. Робити щеплення вашому малюку можна тільки на тлі повного здоров’я, почекавши щонайменше місяць після будь-якого захворювання, і обов’язково – під захистом протиалергічного засобу. Проблема № 3 – підвищена гідрофільність тканин. Так лікарі називають їхню здатність накопичувати рідину. Саме тому застудні явища у лімфатиків супроводжуються великою набряклістю. Личко малюка при цьому виглядає одутлим, повіки припухають, через набряк слизової оболонки ніс дуже сильно закладає.

гортань. Але найгірше те, що навіть невелика застуда у лімфатика в ранньому віці може призвести до набряку горла – хибного крупу. Небезпека набряку гортані у таких малюків — у його раптовому, різкому початку та швидкому переході з відносно легкої першої стадії у важку другу та небезпечну для дитячого життя третю. Зазвичай це трапляється увечері чи вночі.

Що робити? Щоб у малюка не виник помилковий круп, при перших ознаках респіраторної інфекції почніть давати йому з профілактичною метою дитячі ліки від алергії у віковому дозуванні. Це особливо необхідно хлопчикам-лімфатикам: у них такі стани розвиваються частіше, ніж у дівчаток.

Почувши незвичайно грубий, сиплий кашель, ви відразу зрозумієте, в чому справа. Віднесіть малюка у ванну, відкривши кран із гарячою водою та душ. Зачекайте хвилин п’ять – вдихання теплого вологого повітря має допомогти. Якщо дитині не полегшало, викликайте «швидку»!

Чутливі алергії

Діагноз по портрету

У таких малюків зазвичай буває щільна шкірка злегка сірого відтінку. Інша характерна прикмета — більші, ніж в інших дітей, суглобчики, що відразу кидаються в очі на пальцях рук. Втім, якщо в дитинстві малюк зіткнувся з проблемою завзятого діатезу, то й так ясно, що він відноситься до категорії алергіків.

Надмірна реакція. Власне, саме до неї зводиться суть будь-якого виду алергії. Імунна система малюка видає надмірну відповідь на чужорідну речовину — алерген, і так само вона реагує на віруси, що потрапили в дитячий організм. При цьому запальний процес спалахує так само сильно, як лісова пожежа в посуху, дуже лякаючи матусю. Температура у маленького алергіка піднімається до високих цифр, нерідко доходячи до сорока градусів, і знижується не менш різко, призводячи до так званої кризи – судинної реакції з різким падінням тиску та серцевої діяльності малюка. Його долоні та підошви стають крижаними, губки синіють, шкірка покривається холодним липким потом, можлива непритомність.

Що робити? Не дозволяйте дитині вставати з ліжка під час кризи – це загрожує непритомністю! Обкладіть дитину теплими грілками, вкрийте ковдрами, принесіть чашку міцного чаю та дзвоніть у «Швидку»!

При застуді, грипі та дитячих інфекціях обов’язково давайте малюкові препарат від алергії – він послабить патологічну реакцію імунної системи та не дозволить температурі перевищувати безпечну межу. Недарма ж до складу всіх літичних сумішей, які вводять дітям, щоб збити її, поряд із жарознижувальними препаратами входять десенсибілізуючі, наприклад, димедрол або тавегіл, які зменшують алергічну налаштованість організму.

Алергічний хвіст. Він залишається практично після будь-якої інфекції. Це вимушена розплата за агресивний імунітет, що швидко створюється. Насамперед слід побоюватися астматичних реакцій, формування алергічного риніту, який може перейти у хронічну форму, а також харчової алергії. Причому вони починають розвиватися вже під час хвороби.

Що робити? Переведіть хворого малюка на молочно-рослинну дієту. Виключіть солодке, крім зефіру, пастили та мармеладу, і то в невеликих кількостях. Ніякого шоколаду, червоної ікри, мандаринів та екзотичних фруктів, які зазвичай приносять застудженій дитині стурбовані родичі!

Апельсиновий сік теж треба виключити – це досить сильний алерген.

Щоб викликаний вірусною інфекцією нежить не перейшов в алергічний риніт, не закопуйте дитині судинозвужувальні краплі довше 3-5 днів. За більш тривалого використання вони викликають зворотний ефект. Краще навчіть дитину точковому масажу, що зменшує закладеність носа: нехай при необхідності розминає круговими рухами вказівних пальців його крила. Тримайте під рукою спеціальні краплі проти алергічного нежитю, вони можуть знадобитися малюкові на прольоті.

Ваша дитина має спостерігатися у алерголога. Обов’язково погоджуйте з ним дієтичні приписи та призначення, зроблені іншими лікарями, особливо прийом антибіотиків, які виписують при грипі та ГРВІ для профілактики бактеріальних ускладнень. І тим більше не давайте ніяких ліків малюкові самі – це може призвести до загострення алергії. Не розводьте вдома фікуси, герань, бегонію, плющ звичайний, мадагаскарський жасмин, хризантеми, диффенбахію. Ці рослини можуть спровокувати розвиток алергії у дитини.

Легкозбудливі артритики

Діагноз по портрету

Високі худі дітки з плоскою грудною кліткою, великими круглими колінами і лікотками, які мають властивість перегинатися, коли дитина витягує ручку або ніжку, належать до артритиків. Ну або астеніків, тому що така статура ще прийнято називати астенічною, тобто худосочною.

Слабка сполучна тканина. Вона виявляється дуже розтяжною, тому ці дітки бувають дуже гнучкими. Таких охоче беруть у балет та гімнастику, але віддавати їх туди небажано через високу небезпеку травм. Адже слабкі зв’язки не надають належної підтримки суглобам та хребту малюка. До того ж сполучна тканина артритиків має загальні антигени зі стрептококом, а тому може постраждати після викликаної ним інфекції – фарингіту, ангіни чи скарлатини. У цьому випадку включається аутоімунний механізм, що веде до розвитку ревматизму, від якого страждають дитячі суглоби та серце.

Що робити? При підозрі на стрептококову інфекцію потрібно зробити бактеріологічний аналіз (взяти мазок із шийки) і пролікувати малюка спеціально підібраним антибіотиком, який призначить лікар.

Температурний “хвіст”. Він рідко надовго залишається в таких дітей на згадку про перенесену застуду. Фахівці називають це явище термоневрозом. Температура підвищується не надто сильно – лише 37 ° С з невеликим: такий стан називається субфебрилітетом. Начебто б хвилюватися матусі не через що: дитина почувається нормально, хіба що трохи блідий, примхливий, їсть погано і швидко втомлюється, але ж після грипу таке буває! Якщо обстеження показує, що ніякої інфекції немає, то справа в термоневрозі. ВАШІ ДІЇ. Слідкуйте, щоб малюк жив за режимом і не відмовлявся від денного сну. До речі, на відміну від лихоманки інфекційного походження, коли дитину переводять на домашній режим і забороняють контактувати з іншими дітьми, при термоневрозі в ясельки та садок ходити можна, тільки переконайтеся, що малюк почувається там комфортно!

Що робити? Покажіть своє чадо дитячому неврологу, а точніше вегетологу: так називають спеціаліста, який займається патологією вегетативної нервової системи. Вона відповідає за вегетативні («рослинні») функції – ті, якими ні діти, ні дорослі свідомо управляти не можуть. Наприклад, роботою внутрішніх органів, тонусом судин та температурою тіла. Її регуляція засмучується під дією вірусів, що послаблюють нервову систему і призводять до розвитку так званого астеновегетативного синдрому. Зміцнять нервову систему ноотропні (живлять головний мозок) препарати, а також голкотерапія (12-15 сеансів), що нормалізує тонус периферичних судин, масаж і процедури, що гартують.

Збудлива нервова система. Простудившись, артритики зазвичай швидко одужують. Температура у них тримається 2-3 дні і ніколи не буває надто високою. Це великий плюс. Мінус у тому, що під час хвороби вони бувають дуже примхливими та незговірливими, виводять матусь своєю незговірливістю, відмовляються пити ліки, парити ніжки, полоскати шийку, не хочуть лежати у ліжечку. Збудлива нервова система малюка реагує на вірусну інфекцію сплеском гіперактивності, яка зберігається ще якийсь час після одужання.

Що робити? Під час хвороби і в перші 2 тижні після неї заварюйте малюку чай з м’ятою та заспокійливі трави (корінь валеріани, траву собачої кропиви, звіробою, шавлії, ромашки).

Майте на увазі: рухову активність артритиків у жодному разі не можна обмежувати – це веде до захворювань суглобів! Звичайно, коли дитина застуджена, їй краще залишатися в ліжку, але в решту часу вона повинна мати можливість безперешкодно виплеснути свою бурхливу енергію.