Якими бувають логопедичні проблеми у дітей
Розвиток дитини завжди проходить індивідуально, тому абсолютно природно, якщо іноді все йде не так, як очікують батьки. Особливо це стосується мови, з якою, як свідчить сумна статистика, на сьогоднішній день мають проблеми більшість дітей дошкільного віку.
Мова – вища функція людини, що формується у процесі гармонійного розвитку психіки та фізіології дитини. Звичайно, рівень розвитку мови для дітей одного віку завжди буде різним, але іноді відхилення настільки очевидні, що вимагають корекції фахівця.
Burda Media
Розвиток мовлення малюка
Відсутність мови на належному рівні може згубно позначитися на соціалізації дитини та її інтелектуальному зростанні. Перестаратися в цьому питанні теж можна, адже зайві спроби стимулювати мову можуть призвести до порушень у психіці малюка.
Якщо все відбувається в межах норми, мова починає формуватися у два етапи – доречеве та мовленнєве.
Доречевой етап – це перші звуки, що видаються немовлям, крик, гукання, белькіт і, нарешті, перші слова.
Мовний етап розвитку включає здатність пояснювати свої думки пов’язано, безпомилково асоціювати назви з предметами та поняттями, формулювати думки в окремі пропозиції.
Головне, що варто з’ясувати батькам – тимчасові рамки, які медицина вважає за допустимі для кожного етапу. Це допоможе як вчасно помітити затримки у розвитку промови, а й уникнути зайвих хвилювань і домислів.
Burda Media
Види порушень мовлення у дітей
У ранньому віці дуже важко визначити, що не так із промовою малюка. Зазвичай проблема назріває до 3-4 років, коли на тлі однолітків чітко відрізняється дитина, яка не здатна нормально говорити.
Мовні дефекти можуть бути обумовлені як фізичними особливостями (такими як, наприклад, укорочена вуздечка або проблеми зі слухом), так і психологічними (нестача уваги, заїкання після переляку).
Burda Media
Найчастіше зустрічаються в логопедичній практиці такі види порушень:
• дислалія (порушено вимови звуку без патологій з боку слуху та артикуляційного апарату, найчастіше – «р»);
• дизартрія (порушено вимову внаслідок патології нервової системи);
• загальне недорозвинення мови;
• затримка психомовного розвитку;
• порушення через супутні фактори (надлишок або брак уваги, педагогічна занедбаність).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
