Гіпер прихильність до мами: як бути?

Така поведінка є природною для однорічного, і навіть дворічного малюка, стверджує психолог.

Наберись терпіння, мамо!

Звичайно, кожна мама дуже втомлюється за перший найважчий рік у житті дитини. Вона багато часу витрачає на догляд за малюком, і чуючи постійний плач, матусі потрібно постійно перебувати поряд з малюком. І, звичайно, всім нам хотілося б, щоб стало легше, щоб малюк грав сам, а в нас залишалося більше часу для відпочинку.

Однак наберіться терпіння: другий рік вимагатиме від вас не менше турбот, ніж перший. Зараз малюкові так само необхідно, щоб поряд була мама. Адже він починає ще активніше пізнавати світ.

Тільки мама (та інші близькі люди) можуть показати дитині, для чого саме потрібна кожна річ, тільки у спілкуванні з дорослими, через їхні емоції, дитина вбирає в себе нову інформацію і тільки так почувається впевнено, вивчаючи простір. Малюк хоче бути поруч із мамою, щоб відчути себе у безпеці, поки межі його світу розширюються. Тому їй просто потрібно перебувати поруч з малюком.

Ви хочете, щоб ваше чадо стало самостійнішим, і можливо порівнюєте його з іншими дітьми? Не варто цього робити. Адже кожна дитина – індивідуальність та розвивається у своєму ритмі. А момент довгоочікуваної самостійності обов’язково настане!

Що ж до вимогливих ридань, це також норма для цього віку. Малому теж багато чого хочеться сказати, у нього є бажання спілкуватися і виражати емоції, але слів поки не вистачає. Тому на початку другого року життя і до того моменту, коли дитина починає активно говорити, нерідко виникають моменти вимогливого плачу.

Однак плаче він досконалого по-іншому, ніж на першому році життя. Він намагається передати свої бажання, потреби і сердиться, що його мама іноді не розуміє, а іноді не хоче виконувати щось «насущне».

Поради для мами

1. Навчіться відпочивати та працювати по господарству разом з малюком, зацікавте його тим, що відбувається навколо.

2. Відволікайте дитинку цікавим заняттям, тоді у нього буде менше приводів для плачу.

3. Ставтеся до плачу якомога спокійніше, намагаючись зрозуміти, що хоче донести до вас малюк.

4. Якщо якась потреба малюка здається вам недосяжною і небезпечною — наполягайте на своєму, навіть незважаючи на плач. І постарайтеся переключити увагу малюка на щось інше.