2 питання логопеду

Розвиток мови малюка багато в чому залежить від уваги дбайливої ​​мами. Вона його перший вчитель!

1. Дитині 3 роки. Каже поширеними пропозиціями, але більшу частину слів скорочує до складу. Наприклад, „пі” – пити, „хо” – хочу. Є в його промові слова, що складаються з кількох складів. Вимовляє своє ім’я за складами – Ті-мо-ша, а також самостійно “Яя” – Варя, “нана” – машина, “Кикиль” – мотоцикл, “папуль” – велосипед. Фразова мова з’явилася вчасно і розвивається добре. Про себе та оточуючих говорить навіть за допомогою займенників, бере участь у діалозі, але найчастіше відповіді короткі: „Що робив?” – “Галь” (грав). Слово „так” вимовляє як „ха”. Частинку „не” ставить куди захоче: „Не хо я” — я не хочу. Чи є привід для занепокоєння?

Обов’язково відвідайте логопеда. Справа в тому, що усічення слів до 1 мови вже мало залишитися в минулому, тобто до трьох років слова повинні нарощуватися до 2-3 складів. Наприклад, такі слова, як „машина”, „собака”, „допоможи” та інші, мають вимовлятися повністю, а ось складні — „міст”, „мотоцикл”, „цвях” — цілком можуть вимовлятися усічено. У цілому нині мова трирічки має бути зрозуміла оточуючим. Тому ще раз рекомендуємо звернутися по консультацію до логопеда. Він порадить вам, як покращити ситуацію. Тим більше, що займатися з малюком розвитком мови самостійно вже можна і потрібно. Напевно, логопед порадить вам наступний алгоритм дій. Працюйте за трьома основними напрямками: розвиток слухової уваги, ритмічної сторони мови (відхлопування, відстукування простих ритмів) та нарощування слів. Поки що не треба добиватися чіткого виголошення всіх слів. З чотирьох років знадобиться логопед для систематичних занять.

2.Дитина в 2 роки говорить непогано, але весь час плутає жіночий та чоловічий рід. Як виправити цю проблему? Чи може це ознака якогось порушення? Чи нічого страшного, і не варто навіть турбуватися, чи саме минеться?

Турбуватися не треба, але й залишати ситуацію як є, також не варто. Почніть із азів. Працюючи з родом слів потрібно спочатку перевірити розуміння цієї категорії. Покладіть перед донькою дві картинки – хлопчика та дівчатка, які плачуть, впали, сміються, грають. Скажіть: „Це дітки. Хлопчика звуть Женя, і дівчинку теж звати Женя. Покажи, де Женя заплакав. А тепер де Женя заплакала. Де впала? Де впав? Якщо дитина плутається, значить, потрібно якнайбільше грати в ігри. Спочатку на розрізнення роду на слух (тобто чи вловлює малюк різницю між ними в мові). Тільки після цього має сенс запропонувати такі ігри: „Розклади іграшки: для хлопчика Жені – ті, про які можна сказати „він”. Для дівчинки Жені – ті, про які можна сказати „вона”. Покажіть, як це все робиться, тобто розмірковуйте самі із собою: „Так, це машинка. Машинка – це вона, значить, дам її дівчинці Жені. А ось кубик – це він. Дам його хлопчикові Жені”. Тут вже має сенс поправляти мову малюка у звичайній мові. Крім цього, у 4–4,5 роки обов’язково перевірте у логопеда вживання та інших граматичних категорій.