Родители Юрия Михайлика поделились секретами воспитания самого юного таланта Украины

Маленький Юра Михайлик покорил зрителей конкурса «Україна має талант» своими выдающимися способностями всего в 1 год и 10 месяцев! Мальчик стал не только самым маленьким участником этого проекта, но и среди других талант-шоу во всем мире! Еще не умея говорить, малыш безошибочно отгадал более 50 музыкальных инструментов всего лишь взглянув на картинки с их изображением!

В чем же секрет развития маленького таланта? На вопросы сайта moirebenok.ua ответила мама Юры — Ольга Михайлик.

****

1. К тому времени, когда у вас родился сын, вы уже знали, какие главные принципы воспитания будут у вас в семье? Выбирали какую-то систему развития, читали книги по психологии или больше полагались на интуицию, опыт и семейные традиции и ценности?

Пишу на укр. мові, бо краще на ній думаю. Отже, ми чекали сина 8 років. Коли ми дізналися, що у нас буде дитина, були з чоловіком надзвичайно щасливі. Після першого УЗІ ми дізналися, що у нас буде син. Одразу вибрали імя дитинці — Юрій, і я почала з сином читати казочки, вивчати англ. мову і математику. Жодних книжок по психології я не читала,а ось методиками раннього розвитку почала цікавитись, і коли вийшла у декретну відпустку, почала складати папку по методиках раннього розвитку дитини.

Найбільше мені сподобалась методика Г. Домана, а тому на неї я зробила максимальний акцент. Для мене головне, щоб дитина мала добрий не тільки фізичний стан, а головне емоційний: ми дуже багато читаємо книжок і журналів (я працюю вчителькою), завжди стараємося зберігати спокій, дбайливо відносимося до природи, і все це я з чоловіком виховуємо у сина. Мені здається, що не варто зациклюватися на науковій літературі саме при вихованні дитини. Безперечно, треба читати журнали і книги, але головне — відчувати свою дитину серцем.

2. Вы старались воспитывать лидерские качества в ребенке (как вы это делали?) или это были врожденные черты?

Я не впевнена, що на сьогоднішньому етапі можна говорити, що мій син володіє лідерськими якостями. Він такий, як всі інші діти, хоча, дай Бог, в майбутньому я б дуже хотіла, щоб він був першим у всіх добрих справах.

3. Как вы реагировали на первые успехи малыша и первые неудачи, бунт, непослушание?

Коли Юрчик у 10 місяців почав вибирати перші овочі і фрукти, ми з чоловіком були , безперечно, дуже щасливі, далі вже тільки розширяли матеріал карток. Таких понять, як бунт і непослух у нас немає взагалі: син вчиться з великим задоволенням, і я ніколи не примушую його вчитися, якщо він не хоче, а якщо це стосується виховних моментів, я доступно пояснюю синові, і він все розуміє.

4. Когда и как обнаружили особые творческие способности? Как развивали? На что делали ставку: труд, поддержка, творчество в удовольствие, программа — план развития?

Я людина скромна і надзвичайно самокритична, тому вважаю, що мій син досяг таких результатів для свого віку виключно своєю і моєю працею. Вперше ми побачили здібності у 10 місяців, коли Юрчик почав вибирати перші овочі і фрукти, далі ми вивчали тварин (до речі, паралельно вчимося на укр. і англ. мові, я цю методику використовую з самого початку, тому Юрчик знає всі предмети на англ і укр. мові), геометричні фігури, комах, птахів, собак і т.д.

До того часу, як Юрій пішов у садок (в 1 рік і 10 місяців), у нас кожен день був розписаний по годинах, це дуже правильно, бо тоді і синок, і я живемо за графіком і все встигаємо. Я вважаю, що у будь — якій справі головне працювати — наполегливо, самовіддано, скурпульозно, і тоді все вийде!!!

5. Что помогает справляться с нагрузкой? Как распределяется время: учеба, занятия (подготовка к конкурсу), отдых, общение с друзьями, природа…

Мені у всьому допомагає чоловік, і за це я дуже йому вдячна. У першій половині дня ми Юрком завжди вчилися, зараз він ходить у садок, тому ми вчимося після садочка. Звичайно, я чергую інтелектуальну працю, творчість, прогулянки, щоб не перевантажувати дитину, ввважаю, що не треба форсувати події. На вихідні ми обовязково виїжджаємо на дачу, і два дні син спілкується з природою, до речі, назви квітів і дерев ми вчимо тільки у природньому середовищі. В садочку Юрчик спілкується зі своїми однолітками і вихователями дуже добре, комунікабельність йому передалась від мами :).

До конкурсу ми не готувалися спеціально, просто виконували наші щоденні завдання, а там показали лише результат. До речі, хочу щиро подякувати всьому колективу «Україна має талант», бо участь у шоу кардинально змінала наше життя.

6. Какие качества помогают выдержать этот график? Верность цели? Умение ставить задачи и планировать день?

Ми з чоловіком (як і всі батьки) живемо і працюємо для того, щоб достойно виростити і виховати Юрія, щоб він був здоровим, щасливим, розумним, щоб він жив з Богом і для Бога — ось головна ціль нашого виховання і навчання. Коли ми про це думаємо, з’являється і бажання працювати, правильно вибирати методи і рухатися вперед.

7. Как вы регулируете режим питания ребенка, особенно в период конкурса, репетиций, нервного напряжения? Насколько важно приучить питаться здоровой пищей будущую звезду?

Ми — люди скромні, тому не знаю, чи варто мого сина називати зіркою. Він звичайний хлопчик, а участь в конкурсі мала для виховання і навчання тільки позитивні наслідки. Мій син, приїхавши після півфіналу, попросив мене зробити нові картки, і ми за півтора місяці вивчили багато нового, тому поразка дала поштовх розвиватися далі (хоча, я не вважаю це нашою поразкою, бо це тільки перший крок у великий світ, який мій син зробив у 1 рік і 10 місяців, сподіваюся, що у нас все попереду).

Щодо харчування, то цей аспект надзвичайно важливий. Я в ігровій формі розповідаю про корисну і шкідливу їжу, включаю мультики про це,  тому Юрій розуміє, що харчуватися треба правильно.

8. Что, кроме победы в конкурсе, делает вашего ребенка счастливым?

На мою думку, щастя — це постійний, тихий, спокійний стан душі , для якого мають першочергове значення внутрішні компоненти (стан серця, інтелекту, тіла), а лише потім — зовнішні. Для мене перемоги сина, безперечно, важливі, бо я працюю для того, щоб мій син рухався вперед і підкорював нові вершини, але найважливіше, щоб Юрій зростав здоровою, щасливою дитиною, щоб були здорові його батьки, тоді наша сімя буде щаслива завжди, як є і зараз.

****

Мария Фабричева, мама двоих детей, семейный психолог, с опытом работы более 8 лет, постоянный эксперт “Сніданка 1+1”. Действительный член Профессиональной Психотерапевтической лиги, член Украинской ассоциации транзактного анализа, сертифицированный арт-терапевт, автор и ведущая тематических мастер-классов, образовательных программ и семинаров.

Как помочь малышу правильно пережить ситуацию в случае проигрыша?

Развитие человека не происходит без потерь и ошибок – это основные составляющие личностного, физического и эмоционального роста, и от того насколько успешным и здоровым будет этот рост, в жизни маленького человека, на прямую зависит от отношения к проигрышам и ошибкам со стороны его родителей.

Иногда, мы — родители принимаем неудачу своих детей, как личные проигрыши и маркеры по типу «я плохой родитель». Хотя на самом деле качество «хороший» и «плохой» родитель определяется совершенно иными показателями.

Лучшее, что может сделать родитель в случае проигрыша ребенка – это поддержать его и дать ребенку знания о том, что вы, как взрослый, понимаете насколько сильную потерю сейчас переживает Ваш малыш. Ведь проигрыш – это не просто проиграл, сюда входит и крах иллюзии, и потеря детской непосредственности, и потеря мечты и даже потеря веры в себя.

Основная цель в таких ситуациях, для выхода в здоровую жизненную позицию, вначале погоревать и пережить эти потери, а затем помочь ребенку провести анализ ситуаций, для того, чтобы, в дальнейшем, имея подобный опыт, вести себя по-другому, уделять внимание сильным сторонам и тем сторонам которые стоит укрепить, развить или усилить, для того чтобы в будущем Ваш ребенок акцентировался не на том, что он проиграл, а на том, что он может сделать для того чтобы выиграть.