Сидіть вдома! Реалії нашої медицини від киянки
За офіційною статистикою МОЗ вже понад 500 осіб заразилися коронавірусом в Україні. На жаль, ця цифра щодня збільшується. Основна причина збільшення числа тих, що заразилися — недотримання правил карантину.
Нижче ви прочитаєте історію київської журналістки Ольги Ситник, яка зараз має підозру на коронавірус. Читайте, аналізуйте і, головне, залишайтеся вдома! Тільки так ви зможете вберегти себе і своїх близьких від зараження.
Ольга Ситник
журналістка видання "Українська правда"
10 днів мала щось незрозуміле з температурою, важко дихалося, ну і була квола як завжди.
Ранком встала і зрозуміла, що щось не те: дихати зовсім важко, температура 37,5. Більше нічого. Симптоми коронавірусу знаю давно, ми пишемо їх із тексту в текст, інших в мене нема.
Набрала сімейну лікарку, вона одразу трубку не взяла.
Набрала на «гарячу лінію» НСЗУ: там автовідповідач повідомив, що працює лише в робочі дні, з 9 до 18.
Набрала «гарячу лінію» по COVID-19 у Києві, ту що в інфографіці від МОЗ. Там з порогу відправили до сімейного лікаря.
Невдовзі таки передзвонила лікарка. Поговорили про психосоматику, про «на фоні завершення грудного вигодовування», про рентген у понеділок, бо в суботу поліклініка не працює. На завершення вона порадила, якщо буде гірше, викликати швидку.
Гірше стало за півгодини. Не могла вже навіть лежати, так давило в грудях, тож набрала 103. Зафіксували виклик, записали контакт, адресу та згоду на інфекційну.
Швидка приїхала за 20 хв. За цей час відкрила нашу новину про що треба брати з собою в інфекційну лікарню й зібрала сумку.
Зайшли два хлопці в захисних тоталлуках з респіраторами і окулярами. Мене не чіпали, опитали чоловіка і повели — на все хвилин дві.
Хотіли везти спершу в 4-ту лікарню, але я знала, що хворі на ковід вже є у 9-й, яка від дому за 500 метрів, на сусідній вулиці. Хлопці проконсультувалися із диспетчером і там погодились, що таки в 9ту.
Мої дані писали дорогою у швидкій. По приїзду ще лишили посидіти в машині, поки лікарі приготуються прийняти.
У приймальній лікар і дві медсестри. Теж в тоталлуках, але модних «паперових», отих, що миються, з них ще зараз рюкзаки шиють. Дуже уважні й ввічливі, але втомлені — «мов вчора було 24те, вже десь ділося чотири дні».
Поки вони писали мої контакти та історію, міряли температуру, слухали хрипи та брали мазок для ПЛР-тесту, у сусідній кімнаті перевдягали хлопців швидкої, на вулиці дезінфікували «карету», а на телефон у приймальню подзвонила акушерка на пенсії й запропонувала себе на роль медсестри (лікар її дані записав, хоч і сказав «ну куди вам, та й вас ще з акушерки перевчити б на курсах якихось»).
Все розпитували, чи точно не з закордону, то довелось у відповідь попитати про вагітну з Ірпіня й відкіля у неї воно.
Результат тесту пообіцяли не раніше вівторка і відпустили на самоізоляцію вдома. Поки нема результату прописали лише симптоматичне лікування: чаї, полоскання, збивання температури. За пару годин лікар дзвонив питав, як я.
Дихається мені поки не краще, а знач не соматика; при погіршенні сказали заберуть, то психологічно таки легше.
У домашніх нічого нема.
#лишайтесявдома
Згодом Ольга опубліковувала і другий пост:
Ранком ходила у інфекційне відділення 9 лікарні Києва.
Так, я ходила в інфекційну лікарню пішки, хоч підписала згоду на самоізоляцію до встановлення діагнозу.
Тест взяли в суботу, маю підозру на коронавірус.
Мені до лікарні йти 500 метрів. «Швидка» вдруге мене туди не кататиме; викликати таксі до інфекційної – не певна, що приїдуть та й не ризикнула; власного авто нема. Добре, що близько і в масці.
А йти треба було. Бо хоч симптоми мої незмінні: задуха, кволість, темпа 37,5; а у суботу не зробили рентген, хоч по протоколу мають.
У сб зданий тест досі не зроблений, лікар з приймального відділення прогнозує, що він буде навіть не у вівторок, а у середу.
Нині у лікарні мені рентген теж не зробили. «Йдіть у поліклініку». Знала, що там попросять направлення від сімейного лікаря, який у цей день приймає лише з 14ї та й ще більше ходити по людях бажання нема, тож одразу сказала – пишіть направлення на КТ.
У найближчій конторі приватній запитали про температуру і відмовилися його робити. Другі – взялися й через кілька годин зробили результат. Чоловік забрав.
Вогнища пневмофіброзу в легенях.
От тепер, не чекаючи тесту, я починаю лікуватися так, як розписав лікар у суботу, хоч він казав чекати тесту. Сенсу чекати не бачу. Лікування в самоізоляції ага.
О 16 дзвонила медсестра з лікарні проконтролювати стан — стабільний. І запитати про рідних. Тому медики, що можуть роблять.
Друзі, я просто інформую як воно все нині відбувається, схему лікування озвучувати не буду, бо у нас країна самолікування.
Відчуваю себе так само. Одразу розумію, що всім не відповім, тому вибачте. Писатиму нові пости, але коли буде, що писати.Звісно, ми будемо і надалі слідкувати за розвитком подій та інформувати вас. І ще раз дуже просимо: дотримутесь прал карантину, мийте руки і залишайтеся вдома!
В мене немає корони. Це показав тест, який робили 5 днів. Тепер будемо виявляти, що ж є, бо хворь нікуди не пішла, після всіх ацц, вітамінів С, цинків та трьох днів антибіотиків. Аби це була корона, то я б навіть видихнула ледь не з полегшенням. Все тему власного здоров`я оголошую закритою, це пацієнтська таємниця як не як :).
Мнение редакции может не совпадать с мнением автора статьи.
Использование фото: П.4 ст.21 ЗУ "Об авторских и смежных правах - "Воспроизведение с целью освещения текущих событий средствами фотографии или кинематографии, публичное сообщение или сообщение произведений, увиденных или услышанных во время таких событий, в объеме, оправданном информационной целью."
Будьте первым, кто оставит отзыв