Папин блог. Сорок четвертая неделя

Маленький мальчик встает с колен и улыбается (фото Burda Media)

Бортовий журнал хлопчика-горобчика бопельки Марко.
Тиждень сорок четвертий. Написаний зі слів свідка Горобчика.
Про фото. Погода змінюється і ти тепер щодня по кілька годин горобчикуєш на вулиці. І робиш це з великим завзяттям, натхненно і з посмішкою на своїй пичці. Мама Katya каже, що коли тебе завести в середину парка, то ти безпомилково обираєш напрямок до дитячого майданчика. А там – карусель. У тебе з’являються нові цілі в житті. Молодець. Ростеш.
Про розваги. На вулиці ти поводишся за принципом «гуляй так, шоб інші боялися». Наприклад, впав мордячкою в пісок так, шо всі охнули, а ти навіть не заплакав, а приступив одразу до поїдання піску. Не встаючи. Або нагрібаєш повні жменьки трави з землею і так ходиш, не розжимаючи пальці, що ускладнює тобі пересування. Ну, і за спробу догнати голуба тобі повага. Горобчик, що сам ходити не вміє, хоче догнати голуба.
Про рослини. В ботсаду дідо тобі намагався розказати про обрізання троянд, але тебе більше цікавить стояти біля туї чи тису і гамселити по них руками. Ну, теж розвага.
Про відкриття. Ти відкрив іншу сторону усього. Тепер усе намагаєшся перевернути і подивитися, що ж там з іншого боку. Так ти перевернув айпад, коли я з тобою намагався порозмовляти в Скайпі. Ти в прямому сенсі поклав мене лицем на землю. Неприємне відчуття Смайлик «smile»
Про хуліганство. Бажання покидатися речами дало перші жертви. Постраждала моя кружка, про яку я писав минулого тижня. Ти розбив її і реготав. Бопля – Посуд 1-0, рахунок відкрито.
Про футбол. Ти навіть не можеш уявити моє і своє щастя, коли невідомі пацанчики у формі Динамо затрималися в Києві на весь матч. Вони розжували британські іриски з рахунком 5-2. Шо тут говорити, краще я тобі якось покажу. Ті голи треба бачити. Наступні наші суперники – фіалки з Італії. Сподіваюся ти уже чекаєш.
Про зуб. Виліз сьомий зуб, той який мав бути шостим. І, здається, ти одразу взявся за новий. Зроби це знову непомітно.
Про страхи. Ти не любиш мультики і блендер. Мама спробувала тобі включати мультики, але ти починаєш плакати і тягнеш мамі книжку з віршами, які їй уже сняться. А блендер… бог його знає. Ти його настільки не любиш, що як справжній Бопля, навіть приповзаєш з іншої кімнати на кухню, щоб поскаржитися і показати сльозами наскільки він тобі неприємний.
Гарний такий тиждень. А наступний буде ще кращим, бо я вас скоро побачу. Ото вже погоробчикуємо. А поки розучуй нові слова і звуки. Мама каже, що ти дуже охочий поговорити став. От і розкажеш мені все, що сталося за місяць. Будь здоровий, малючок.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Папин блог. Сорок третья неделя