Серед численних хвороб людини менінгіт — одна з найнебезпечніших. Щоб уникнути тяжких наслідків, дуже важливо вчасно розпізнати її симптоми і розпочати негайне лікування
Фраза «Одягни шапку, бо голову застудиш і заробиш менінгіт» викликає в лікарів нестерпний душевний біль. Бо це так само далеко від істини, як наша Земля від Туманності Андромеди. Тож давайте поговоримо про те, що таке менінгіт, до чого тут менінгокок, кому загрожує ця хвороба та як її уникнути.
Якщо обстежити всіх здорових людей, то від 1 до 10% з них виявляться носіями менінгокока, тобто не хворіють самі, але можуть заразити інших —таким чином, із цією інфекцією може зіткнутися кожен.
Менінгокок — це бактерія, що може жити лише в організмі людини і передається повітряно-краплинним та побутовим шляхами. У разі попадання на слизові оболонки носа й горла вона може поводитися по-різному. Більшість людей не страждає від жодних симптомів, проте на деякий час (від 2–3 до 6–8 тижнів) стає носієм. Хтось страждає на менінгококовий назофарингіт — запалення носа й горла, що не відрізнити від інших ГРЗ. І приблизно в 1% тих, хто заразився, розвиваються тяжкі форми: менінгіт, менінгоенцефаліт, сепсис.
Дуже важливо!
Щоб зрозуміти, чи щезають елементи висипу від натискання, візьміть будь-яку ємність з прозорого скла (склянку, бокал, банку) і щільно притисніть нею шкіру. Якщо висип блідне або щезає зовсім, скоріш за все, небезпеки немає. Якщо ж ні — терміново викликайте «швидку»!
Від зараження до перших проявів зазвичай минає 3–7 днів. Як зазначено вище, окрім безсимптомного носійства розрізняють декілька форм хвороби.
Менінгококовий назофарингіт Біль та дертя у горлі, помірне підвищення температури тіла, слабкість, нежить із виділеннями жовто-зеленого кольору — навряд чи можливо відрізнити інфекцію від звичайної застуди.
Менінгококовий менінгіт Інколи цій формі передує назофарингіт, а інколи симптоми з’являються раптово і розвиваються дуже швидко. Дитину турбує сильний головний біль, висока температура, часто з ознобом. Внаслідок запалення мозкових оболонок пацієнта дратують навіть звичайні звуки, не надто яскраве світло. Часто виникає блювання, запаморочення, судоми, втрата свідомості. М’язи шиї стають напруженими, пацієнт не може їх розслабити і від цього відводить голову назад. Загальний стан прогресивно погіршується буквально протягом кількох годин. Смертність навіть при наданні своєчасної та адекватної допомоги становить 7–15 %.
Менінгококцемія (менінгококовий сепсис) Більш як у 85 % випадків поєднується з менінгітом. Це найтяжча форма інфекції, що може позбавити життя за 3–4 години, і навіть найсучасніші ліки та найкращі лікарі не в змозі врятувати чверть хворих на менінгококцемію! Симптоми ті самі, що й для менінгіту, але найяскравішим є висипання: це крововиливи у шкіру червоного, бордового чи фіолетового кольору, неправильної форми, що нагадують зірку. Найчастіше розташовані на задній поверхні стегон, сідницях, пальцях ніг, можуть бути різних розмірів — від 1–2 мм до кількох сантиметрів. І вони не щезають при натисканні!
Короткий словничок
Усі випадки менінгококової інфекції, навіть не дуже тяжкі, обов’язково потребують госпіталізації в інфекційне відділення до стійкого покращення.
Те саме стосується і тих, у кого лише підозрюють цю хворобу: краще зайвий раз перестрахуватися і впевнитися, що загрози немає, аніж утратити бодай декілька хвилин!
Лікується це захворювання антибіотиками, першу дозу яких вводять лікарі швидкої допомоги. Також пацієнту роблять крапельниці та підтримують функції життєво важливих органів: мозку, серця, легень, нирок.
Менінгококовий назофарингіт і носійство частіше за все не виявляють, і ці форми хвороби минають самостійно.
Групи ризику тяжких форм менінгококової інфекції:
Для профілактики тяжких форм менінгококової інфекції у світі вже достатньо давно використовують різноманітні вакцини.
Варто знати
26 країн Африки — від Сенегалу на заході до Ефіопії на сході — складають так званий менінгітний пояс, де захворюваність на менінгококову інфекцію (переважно групи А) завжди набагато вища, ніж в інших країнах світу. Це пов’язують з особливостями місцевого клімату — сильними пиловими бурями та суховіями з пустелі Сахара, що ушкоджують слизову оболонку носоглотки і сприяють проникненню менінгокока у кров.
Також захворюваність різко підвищується у Саудівській Аравії та прилеглих місцевостях під час Хаджу (паломництва мусульман до святинь), що пояснюється великими скупченнями людей, багато з яких, на жаль, не дотримуються елементарних санітарних вимог.
Тому, плануючи подорожі у вказані країни, дуже доречним буде розглянути можливість попередньої вакцинації від менінгокока.
Так, звісно, можуть. Є багато вірусів та бактерій, що спричиняють менінгіт та/або енцефаліт. Проте за швидкістю розвитку симптомів загрозою для життя і здоров’я менінгокок, мабуть, посідає перше місце.
Якщо були в контакті з хворим…
Менінгокок здебільшого передається при тісному побутовому контакті, тому членам родини хворого призначають так звану хіміопрофілактику.