Шкільна мотивація та її види

Навчально-пізнавальні мотиви

Виявляються як інтерес до знань, бажання навчитися чомусь новому: «У школі я дізнаюся про все», «Вивчатиму багато цікавого». Для таких хлопців характерна ініціативність: вони намагаються ставити запитання вчителю або батькам, щоб отримати більше інформації з предмета, що їх зацікавив. Щоб розвинути навчально-пізнавальні мотиви у малюка, потрібно багато йому читати, обговорювати з крихіткою прочитане, організовувати екскурсії та різні поїздки, постійно пропонуючи дитині нову цікаву інформацію. Також важливо, щоб ви навчили малюка, що інформацію можна отримати самостійно — з книг, журналів, науково-популярних програм для дітей, дитячих енциклопедій та з Інтернету.

Соціальні мотиви

Вони засновані на розумінні суспільної значущості навчання та прагненні стати школярем: «Усі діти повинні навчатися, щоб замінити дорослих у роботі», «Якщо в школі не вчитися, професію не отримаєш». Таке маля націлене на відповідальне виконання шкільних завдань. Він уважно слухає на уроці, та й удома його не треба змушувати робити уроки. Він може переживати, якщо щось виходить “не так”. Якщо при цьому у нього на достатньому рівні розвинені показники уваги, мислення, сприйняття, пам’яті, то такий школяр навчається стабільно, радуючи успіхами себе та оточуючих. Щоб сформувати та підтримати соціальні мотиви, ви можете розповідати дитині, як допомагає школа у виборі професії, про те, що школа — лише перша «сходинка» на довгому шляху до того, щоб стати освіченою та розумною людиною.

Позиційні мотиви

Вони пов’язані з інтересом до шкільної атрибутики: «Мені вже купили новий портфель та пенал», «У школі парти та дошка», «У садку всі маленькі, а у школі — великі». Не варто применшувати важливість позиційного мотиву: важливо, щоб цей мотив не був основним. Якщо ваш малюк не хоче до школи, то позиційний мотив — те «дверцята», завдяки якому ви можете допомогти йому подолати його страхи. Покажіть свої шкільні фотографії, розкажіть про свій перший портфель, про те, як уперше побачили клас, як уперше пішли до шкільної бібліотеки. Бажання подорослішати у віці грає велику роль.

Оціночні мотиви

Засновані на прагненні отримати схвалення дорослого, високу оцінку з його боку: «Мене хвалитимуть за п’ятірки», «Оцінки потрібні, щоб мати дізналася про мої успіхи» і навіть: «За п’ятірку мені гроші дадуть». Оцінка є сильним «зворотним зв’язком» для дитини, що показує йому ступінь його успішності при виконанні кожного завдання. Звичайно, майбутні школярі поголовно бажають отримувати «5», думка про двійку для них катастрофічна. Зараз багато сперечаються, чи потрібні оцінки, особливо у першому класі. У будь-якому разі добре, коли оцінний мотив все ж таки не є головним, поступаючись пріоритетом соціальному і пізнавальному. Батькам важливо розуміти, що оцінку дитині дає не лише вчитель. Діти хочуть, щоб для батьків їхні успіхи були важливими та помітними, вони прагнуть радувати своїх коханих: «Тоді мама і тато будуть щасливі, що в тебе одні п’ятірки». Пам’ятайте: багато чого з того, що роблять ваші діти, вони роблять саме для вас!

Ігрові мотиви

Малюк вважає, що школа це така нова цікава гра. Розкажіть йому про школу, закони нового життя. Не акцентуйте увагу виключно на іграх та витівках з однокласниками, інакше ви дезінформуєте дитину. Ігровий мотив пов’язаний із мотивом дружби («у школі знайду нових друзів»). Він є більш зрілим, хоч і не повинен виступати як основний. Але про дружбу слід говорити обов’язково. Головне, щоб дошкільня відчувало себе впевненіше до початку навчального процесу.

Сторонні мотиви

Наприклад: “Мама веліла ходити до школи”, “Всі ходять до школи”, “Коли я закінчу перший клас, мені обіцяли купити собаку”. Якщо ці незрілі мотиви є головними, варто бити на сполох, адже вони не впливають ні на результат навчання, ні на саме бажання здобувати знання. Зрозумівши, що в школі багато вимог, таке маля може зненавидіти школу і намагатися ухилятися від занять будь-якими способами. Тому, батькам не слід у такий спосіб мотивувати дошкільнятка до навчання.